Рішення № 75768093, 01.08.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 Справа № 908/651/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 229/20-19 від 01.03.2018

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво ЗП № 001097

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/651/18

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 145, корп. В, кв. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 33175792)

про розірвання договору та стягнення попередньої оплати

СУТЬ СПОРУ:

Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” про розірвання договору № АН-74 на проведення авторського нагляду від 16.08.2013 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” на користь Концерну “Міські теплові мережі” 2 130 грн. 00 коп. попередньої оплати та 6 грн. 39 коп. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 908/651/18, підготовче судове засідання призначено на 21.05.2018

Ухвалою від 21.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.07.2018.

В судовому засіданні 02.07.2018 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву на 01.08.2018, про що винесено ухвалу від 02.07.2018.

В порядку ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 01.08.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін.

Представники сторін оголосили про обізнаність прав та обов’язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що 16.08.2013 між сторонами був укладений Договір № АН-74 на проведення авторського нагляду. Загальна вартість робіт по здійсненню авторського нагляду за договором становить 2 130,00 грн. Позивач 30.08.2013 перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 2 130,00 грн. За умовами договору, авторський нагляд здійснюється протягом усього періоду будівництва і ведення об’єкта в експлуатацію згідно з Планом-графіком. 28.11.2014 будівельні-монтажні роботи на об’єкту завершені та введено в експлуатацію. Відповідач свої обов’язки, які передбачені договором не виконав, а саме: не виконав роботи з авторського нагляду на об’єкті Замовника згідно з вимогами Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури (п. п. 4.2.1.), не було відвідування об’єктів Замовника представниками групи авторського нагляду згідно з планом-графіком (п.п. 4.2.2.), Виконавцем не оформлені журнали та не фіксувались в них результати авторського нагляду (4.2.З.), акти виконаних робіт Замовнику не надавались. У зв’язку з тим, що відповідач жодних своїх зобов’язань за договором не виконав, що є істотним порушенням договору, потреба у подальшому виконанні відповідачем договору відсутня, а відтак Концерн «МТМ» ставить питання про розірвання договору № АН-74 від 16.08.2013 р. в судовому порядку та стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 2 130,00 грн., а також штраф в розмірі 6,39 грн. Вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 20, 180, 188. 193. 202, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 598, 599, 631, 651, 1212 Цивільного кодексу України, умовами договору № АН-74 від 16.08.2013, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, вважає вимоги не підлягають задоволення та зауважує, що право на позов виникло саме з 28.11.2014, коли закінчились будівельні роботи за вказаним об’єктом. І з цього моменту розпочав свій відлік строк позовної давності. В даному випадку, слід застосувати загальний строк позовної давності тривалістю три роки. А тому, строк позовної давності скінчився 28.11.2017, в той же час позивач звернувся з дійсним позовом в 2018 році., тобто з пропуском цього строку. Просить суд у позові відмовити.

В засіданні 01.08.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю “МІДАС-БУД” (Виконавець) та Концерном “Міські теплові мережі” (Замовник) укладений договір № АН-74 на проведення авторського нагляду №АН-42 з додатками, за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець за дорученням Замовника приймає на себе зобов’язання по здійсненню авторського нагляду по об’єкту: «Технічне переоснащення системи електропостачання котельні по вул. Карпенка-Карого, 21б, м.3апоріжжя із заміною трансформаторів», з метою забезпечення відповідності виконуваних будівельно-монтажних робіт розробленій проектної документації, а Замовник зобов’язується оплатити роботу відповідно до умов договору.

26.08.2014 Концерном “Міські теплові мережі” (Замовник) та ТОВ «Запорожпроект» укладено додаткову угоду до договору № АН-74 від 16.08.2013, згідно якої (п. 1) сторони дійшли згоди внести зміни до преамбули договору № АН-74 від 16 серпня 2013 року та викласти в наступній редакції: Замовник: Концерн «Міські теплові мережі», в особі головного інженера ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності № 520/1/20-19 від 30.012014 року, з однієї сторони, та Підрядник: ТОВ «Запорожпроект», в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони.

Відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди сторони дійшли згоди внести зміни до розділу «Реквізити сторін» договору №АН-74 від 16 серпня 2013 року в частині реквізитів ТОВ «МІДАС-БУД» та викласти його в наступній редакції:«ТОВ «Запоріжпроект» юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 145-в, кв. 37 код ЄДРПОУ 33175792 ІПН 331757908296 р/р 2600710693102 в АТ «МетаБанк» в м. Запоріжжя МФ0 313582 тел. (061) 222-29-07, 222-29-08»

Всі інші пункти Договору №АН-74 від 16 серпня 2013 року залишити без змін та доповнень (п.3). Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору №АН-74 від 16 серпня 2013 року (п.4).

Відповідно до п. 2.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання й діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за даним договором.

Пунктом п. 3.1. Договору сторони узгодили, що вартість робіт визначається на підставі плану-графіку (додаток 1) та кошторису на здійснення авторського нагляду (Додаток № 2), який є невід’ємною частиною даного договору, й становить 2 130,00 грн. у т.ч. ПДВ – 355,00 грн.

За домовленістю сторін, Замовник перераховує аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт протягом трьох банківських днів після підписання даного Договору на підставі виставленого виконавцем рахунку (п. 3.1.1 Договору).

Згідно п. 3.2. Договору, Замовник до початку робіт переводить на поточний рахунок виконавця попередню оплату в сумі 639,00 грн., у т.ч. ПДВ – 106,50 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами.

Відповідно до п. 3.3 Договору, вартість фактично виконаних робіт підтверджується актами виконаних робіт оформлених належним чином, які є підставою для проведення розрахунків за даним договором.

Розділом 4 Договору визначені обов’язки сторін.

Так, Виконавець зобов’язався виконувати роботи з авторського нагляду на об’єкті Замовника згідно з вимогами Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Майстрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» (далі - Порядок) та ДБН А.2.2-4-2003 “Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд”, затверджених наказом Держбуду Україні від 13.06.2003 № 84 (далі - ДБН А.2.2-4-2003). (п. 4.2.1.); відвідувати об’єкт Замовника відповідно, до Плану-графіку здійснення авторського нагляду, який є невід’ємною частиною даного договору, а також по виклику Замовника (п. 4.2.2.); оформити й вести журнал авторського нагляду в 2-х екземплярах відповідно до вимог Порядку, ДБН А.2.2-4-2003, один із яких повинен бути переданий Замовнику для зберігання його на будівництві, а другий екземпляр зберігається у Виконавця (п. 4.2.3.); відповідно до графіка виконання робіт на об’єкті Замовника вести облік авторського нагляду фахівцями Виконавця (п. 4.2.3.).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виставленого рахунку № 652 від 16.08.2013, позивач перерахував суму попередньої оплати в розмірі 2 130,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 10248 від 30.08.2013.

Розпорядження від 28.11.2014 № 98 філії Концерну «Міські теплові мережі» Шевченківського району про введення в експлуатацію та виведення з експлуатації ОЗ свідчить, що 28.11.2014 будівельно-монтажні роботи на об’єктах за договором № АН-74 від 16.08.2013 завершені на підставі наказу концерну 1090 від 01.11.2014.

Листом від 04.06.2015 за № 2735/2/23 позивач звернувся до відповідача з пропозицією зарахування сплачених коштів передоплати за Договорами авторського нагляду (в тому числі за Договором №АН-74), як оплату за проектні роботи за Договором № 102 від 12.02.2013.

Листом від 12.06.2015 № 350/15 ТОВ “Запоріжпроект” повідомило, що не заперечує щодо зарахування передоплати по договорам авторського нагляду на оплату за Договором № 102 від 12.02.2013.

03.12.2015 листом № 6264/23 Концерн “МТМ” запропонував відповідачу повернути попередню оплату, що була здійснена по 75 Договорам авторського нагляду, в т.ч. Договір №АН-74.

Листом № 964/15 від 22.12.2015 ТОВ “Запоріжпроект” повідомив Концерн “Міські теплові мережі” про початок робіт за договором авторського нагляду та готовність в будь-який момент продовжувати. На даний час ТОВ “Запоріжпроект” не має підстав для повернення сплачених Концерном “МІМ” коштів у розмірі 30% від загальної вартості виконання робіт.

Листом від 24.02.2016 №1024/1/23 Концерн “МТМ” запропонував надати документи, що підтверджують факт виконання з боку ТОВ «Запорожпроект» своїх зобов’язань по договором (у т.ч. № АН-74), по яких розпочато роботи, а у разі не надання таких, запропонував розірвати договори на здійснення авторського нагляду (в т.ч. Договір АН-74). Проте, даний лист залишився без відповіді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає безпідставними позовні вимоги виходячи з наступного.

З аналізу договору № АН-74 від 16.08.2013 вбачається, що за своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем є підрядними.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, однією з підстав розірвання Договору в судовому порядку є істотне порушення договору другою стороною. При цьому йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. В даному випадку має значення не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Пунктом 8.4 Договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін.

Позивач як на підставу позову для розірвання Договору посилається на ч.2 ст. 651 ЦК України, зазначає, що відповідач істотно порушив умови договору, оскільки не виконав роботи з авторського нагляду на об’єкті Замовника згідно з вимогами Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури; не було відвідування об’єктів Замовника представниками групи авторського нагляду згідно з планом-графіком, Виконавцем не оформлені журнали та не фіксувались в них результати авторського нагляду, акти виконаних робіт Замовнику не надавались.

Розділом 4 Договору визначені обов’язки Виконавця (відповідача у справі), про що зазначалося вище.

Згідно з Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Майстрів України від 11.07.2007 № 903 “Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури” відвідування об’єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби).

З Плану-графіка здійснення авторського нагляду (Додатком № 1 до договору) вбачається, що він містить лиши графи – “найменування робіт”, “виконавці” та “трудовитрати на здійснення авторського нагляду, люд/дн”. Проте, зазначений графік не містить а ні дати, а ні часу проведення авторського нагляду.

Матеріали справи не містять та сторонами на надано жодних повідомлень або листів про звернення Концерну “Міські теплові мережі” до ТОВ “Запорожпроект” щодо виклику для здійснення авторського нагляду за договором № АН-74 від 16.08.2013.

Також, не встановлені строки виконання робіт з авторського нагляду в самому договорі №АН-74 від 16.08.2013.

28.11.2014 будівельно-монтажні роботи на об’єкті, що є предметом договору на проведення авторського нагляду завершені.

З листування між сторонами вбачається, що позивач не позбавився того, на що розраховував при укладанні договору № АН-74 від 16.08.2013. В листі від 04.06.2015 № 2735/2/23 позивач зазначив, що доцільність здійснення авторського нагляду, у т.ч. по вказаному договору відпала. При цьому позивач жодного разу не заявляв, що здійснення авторського нагляду не відбулось з вини відповідача або через порушення ним умов спірного договору.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов спірного договору в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” про розірвання спірного договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також відмовляє в задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 130,00 грн. попередньої плати, як безпідставно набутих коштів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Положення статті 1212 Цивільного кодексу України встановлюють обов’язок набувача повернути майно, яке він отримав, або за відсутності достатньої правової підстави, або у випадку коли така підстава відпала.

У даній справі, судом встановлено, що авансові платежі були набуті відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору, який сторонами не розірваний та не визнаний недійсним.

Отже, оскільки зазначені кошти набуті за наявності достатньої правової підстави, то положення статті 1212 Цивільного кодексу до даних правовідносин не застосовуються.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 6,39 штрафу на підставі п. 6.2. договору, яким сторони передбачили, що за недотримання Виконавцем вимог, встановлених Порядком та ДБН А.2.2. – 4-2003, ненадання документів, що передбачені даним договором, порушення строків виконання, він зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від суми договору за кожне порушення.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Позивачем не доведено, що відповідач прострочив виконання зобов’язання або допустив невиконання/неналежне виконання обов’язку. Отже, суд відмовляє в задоволені вимог в частині стягнення 6,39 грн. штрафу.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд констатує необґрунтованість заявлених вимог, а тому у позові відмовляється у повному обсязі.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог по суті, заява про застосування позовної давності не розглядається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.08.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян