Рішення № 75767888, 07.08.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018м. ДніпроСправа № 904/1882/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ", м. Київ

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ", с. Зоря Комунізму, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 397 553,01 грн. за договором поставки № 233 від 09.03.2017

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 23/07/18 від 23.07.2018

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ" про стягнення основного боргу у сумі 294 792,48 грн., пені - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн., інфляційних втрат - 13 048,17 грн. за договором поставки № 233 від 09.03.2017.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки № 233 від 09.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 29.05.2018.

Ухвалою від 29.05.2018 відкладено підготовче засідання на 12.06.2018.

У зв'язку з відрядженням судді Назаренко Н.Г. судове засідання, призначене на 12.06.2018р. о 12:00год., не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018, підготовче засідання призначено на 03.07.2018.

В судовому засіданні 03.07.2018 представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просив суд:

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ» 307 314,65 грн. - суму основного боргу, пені - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн., та збитків від інфляції-13048,17 грн., всього: 410 075,18 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ» сплаченого судового збору в розмірі - 7698,31 грн.

Обґрунтовуючи заяву про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що партії товару, які поставлені за видатковими накладними № 1899 від 30.05.2018, в специфікаціях до договору не відображенні, тобто відповідні специфікації не підписані і строки для розрахунку сторонами не узгодженні. Проте, Відповідач підтвердив факт поставки товару підписанням вказаних видаткових накладних та здійсненням часткової оплати поставлених партій товару у розмірі 4 548,00 грн. (платіжне доручення № 35 від 03.07.2018.) Заборгованість за вказаними видатковими накладними складає 12 522,17 грн.

На підставі ст. 46 ГПК України, заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 07.08.2018 року. Підготовче судове засідання відкладено до 23.07.2018.

Ухвалою суду від 23.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2018.

23.07.2018 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с. 55, 56, 58).

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 07.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представник позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (постачальник - позивач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ" (покупець - відповідач) укладено договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку №233 (а.с.16-21).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, або здійснивши розрахунок за товар авальованим векселем на умовах та в порядку, передбаченому договором та додатками до договору.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару, його кількість, ціна строки та умови поставки покупцю, строки оплати ціни товару та її доларовий еквівалент, а також інші умови, визначені в додатках до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна договору становить загальну вартість товару, що зазначена у додатках до договору, із врахуванням вимог пунктів 2.2.-2.3. договору. Сторони встановлюють ціну в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору. Застереження: сторони встановлюють, що ціни на поставлений товар визначені на день підписання цього договору та вказані в відповідному додатку втрачають свою силу у випадку та в день введення державою нових, або змін існуючих ставок обов’язкових платежів/зборів, зміни умов функціонування валютного ринку тощо. У такому випадку сторони мають погодити нові ціни на товар та відповідно укласти новий додаток до цього договору. У випадку коли сторони не дійдуть згоди щодо нової ціни товару, цей договір вважається припиненим в частині зобов’язань постачальника передати товар покупцеві.

Згідно з п. 2.2. договору сторони погодили, що на дату оплати, ціна товару підлягає обов’язковому коригуванню без додаткового узгодження. Коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою:

Ц= Цдод х (Коп/Кдод), де:

Цдод - ціна товару на дату підписання додатку до договору, в українській гривні;

Коп – офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановленої НБУ на дату оплати;

Кдод – офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановленої НБУ на дату підписання додатку до договору.

Коригування відбувається, якщо на оплати товару значення показника Коп/Кдод більше або дорівнює значенню 1,01.

Відповідно до п. 2.3. договору, у випадку відсутності повного розрахунку за товар та пред’явлення постачальником до покупця вимоги розрахунку, в якості Коп приймається офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановленої НБУ на дату складення вимоги.

Згідно з п. 2.4. договору, покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної з врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3. договору, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в розмірах вказаних в додатках до договору.

Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару (п. 2.6. договору).

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок постачальника вказаний у рахунку. Рахунок вважається чинним протягом дня, яким він датований (п. 2.8. договору).

Згідно з п. 2.10. договору, факт поставки та передачі товару від постачальника до покупця фіксується шляхом складання та підписання видаткових накладних (або актів прийому-передачі) повноважними представниками сторін. З моменту прийому-передачі товару та отримання від покупця оригіналу довіреності на отримання товару до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

Відповідно до п. 7.2. договору, покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті товару у встановлені договором строки ціни товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п. 7.4. договору, покупець у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника проценти в розмірі 48 процентів річних з простроченої суми.

28.03.2017 між сторонами було укладено додаток №1 до договору, яким сторони узгодили кількість та вартість товару на загальну суму 170 929,12 грн., а також графік оплати товару покупцем: авансовий платіж 30% - 51 278,74 грн. у строк до 28.03.2017; та відстрочений платіж 70% - 119 650,38 грн. у строк до 01.12.2017 (а.с.22).

Також 28.03.2017 між сторонами було укладено додаток №2 до договору, яким сторони узгодили кількість та вартість товару на загальну суму 189 507,00 грн., а також графік оплати товару покупцем: авансовий платіж 30% - 56 852,10 грн. у строк до 28.03.2017; та відстрочений платіж 70% - 132 654,90 грн. у строк до 01.12.2017 (а.с.23).

Також 13.06.2017 між сторонами було укладено додаток №1 до договору, яким сторони узгодили кількість та вартість товару на загальну суму 60 696,00 грн., а також графік оплати товару покупцем: авансовий платіж 30% - 18 208,80 грн. у строк до 13.06.2017; та відстрочений платіж 70% - 42 487,20 грн. у строк до 31.12.2017 (а.с.24).

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 398 699, 05 грн., про що свідчать:

- видаткова накладна №552 від 05.04.2017 на суму 19 005,00 грн.;

- видаткова накладна №564 від 05.04.2017 на суму 9746,86 грн.;

- видаткова накладна №870 від 18.04.2017 на суму 1878,72 грн.;

- видаткова накладна №744 від 18.04.2017 на суму 170 502,00 грн.;

- видаткова накладна №563 від 27.04.2017 на суму 121 679,02 грн.;

- видаткова накладна №1763 від 13.06.2017 на суму 60 696,00 грн.;

- видаткова накладна №1899 від 30.06.2017 на суму 15 191,45 грн.;

На оплату поставленого товару, позивач виставив відповідачу рахунки №420 від 28.03.2017 на суму 170 929,12 грн., №203 від 28.03.2017 на суму 189 507,00 грн., №1328 від 13.06.2017 на суму 60 696,00 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 130 887,64 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с.35-38).

25.04.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості (а.с.64) на суму 12 522,17 грн. за товар поставлений за видатковими накладними №1899 від 13.06.2017 на суму 15 191,45 грн. та №870 від 18.04.2017 на суму 1878,72 грн.

Відповідач на вимогу не відреагував, заборгованість за товар у загальному розмірі 267 811,41 грн. не сплатив, що і є причиною цього спору.

За неналежне виконання відповідачем зобов’язань, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн. та інфляційні втрати - 13 048,17 грн.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 267 811,41 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем не надано до матеріалів справи доказів в обґрунтування поставки товару за даним договором на суму 39 503 грн. 26 коп., суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн. та інфляційні втрати - 13 048,17 грн., з цього приводу суд зазначає наступне.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2. договору, покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті товару у встановлені договором строки ціни товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Перевіривши розрахунок пені зарахованої позивачем за період з 02.12.2017 по 24.04.2018 суд вважає його обґрунтованим, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 35 563,75 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 48 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", оскільки нарахування ним здійснено за неповні місці.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з січня 2018р. по квітень 2018р. становлять 12 222,31 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 825,86 грн. слід відмовити.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 48% річних у розмірі 54 148,61 грн. за період з 02.12.2017 по 24.04.2018.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Відповідно до п. 7.4. договору, покупець у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника проценти в розмірі 48 процентів річних з простроченої суми.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного борг у розмірі 267 811,41 грн., пені - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн., інфляційних втрат – 12 222,31 грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 39 503,26 грн. та інфляційних втрат у сумі 825,86 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 546,19 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, у зв'язку з останнім уточненням позовних вимог, сума судового збору повинна була складати 6 151,13 грн., тобто переплата складає 1 574,18 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю

З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ" про стягнення 307 314,65 грн. - суми основного боргу, пені - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн., та збитків від інфляції-13048,17 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, селище ОСОБА_2, вул. Шкільна, буд. 18, код ЄДРПОУ 39985177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 38050723) суму основного боргу у розмірі 267 811,41 грн. , пені - 35 563,75 грн., 48% річних - 54 148,61 грн., інфляційних втрат – 12 222,31 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 546,19 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРОКОМПЛЕКС П'ЯТИХАТКИ" (52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, селище ОСОБА_2, вул. Шкільна, буд. 18, код ЄДРПОУ 39985177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 38050723) основного боргу у розмірі 39 503 грн. 26 коп. та інфляційних втрат у сумі 825,86 грн. – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2018

Суддя ОСОБА_3