Рішення № 75766962, 08.08.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/775/17

Провадження № 2/219/373/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Брежнева О.О.,

секретаря Котинської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_1, про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення суми боргу. Посилаючись на те, що позивач регулярно надавав послуги відповідачу з постачання питної води (прийманню стічних вод), та проводив нарахування за спожиті послуги відповідно до затверджених у встановленому законом порядку норм та тарифів. Порушуючи вимоги чинного законодавства, щодо сплати комунальних послуг, і умови договору про надання населенню послуг з питного водопостачання (водовідведення) та не сплачуючи борг за спожиті послуги з постачання питної води (прийманню стічних вод) добровільно відповідач не здійснює. В результаті вищенаведеного заборгованість відповідача до даних особистого рахунку за період з 01 червня 2013 року по 30 листопада 2016 року складає суму 3863,79 грн. Просить суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник позивача, який діє на підставах та повноваженнях перевірених судом, був належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала суду заяву про перенесення слухання справи на вересень 2018 року за сімейними обставинами, без надання з цього повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд дослідивши письмові матеріали цивільної справи вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню на підставі наступного:

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги з питного водопостачання (водовідведення) та з постачання питної води (прийманню стічних вод) в сумі 3863,79 грн. за період з 01 червня 2013 року по 30 листопада 2016 року (а.с.6 зворот).

З довідки №21307 про склад сім'ї споживача послуг з централізованого водопостачання (водовідведення) (а.с.6) вбачається, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та їй на вищевказану адресу позивачем було направлено вимогу щодо сплати заборгованості за використання наданих позивачем послуг 30 листопада 2016 року.

Відповідно до копії довідки про встановлення тарифу та норми водоспоживання та водовідведення по КП «Бахмут-Вода» для споживачів-населення (а.с.7) встановлено тарифи для сплати за надані послуги, які затверджені рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради.

Згідно копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2016 року у видачі судового наказу про стягнення вищевказаної заборгованості позивачу було відмовлено (а.с.5). Роз'яснено, що право позивача на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У силу ст. 526 ЦК України, п. 33, 36 «Правил надання населенню послуг водопостачання і водоведведення» позивач фактично надає відповідачу послуги з водопостачання і водовідводу, у силу чого відповідач зобов*язан робити оплату наданих послуг.

Згідно ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 68 ЖК України відповідачі зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за послуги з водопостачання та водовідведення. Однак, вони не виконують цих зобов'язань і тому за період з 01 червня 2013 року по 30 листопада 2016 року складає суму 3863,79 грн., що стверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.6 зворот). Цього розрахунку відповідачі не оспорили. Згідно статті 64 ЖК України вони несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Невиконання відповідачем передбачених законом зобов'язань по оплаті отриманих послуг є підставою для стягнення з них нарахованої суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати стягнути з відповідачів на користь позивача в розмірі 1600 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, ст. 509 ЦК України, ст. 16, 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_1, про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства «Бахмут-Вода» (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Корсунського, 1, р/р 26007500156499 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, ЄДРПОУ 35298787) суму боргу за період з 01 червня 2013 року по 30 листопада 2016 року за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) в розмірі 3863 (три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2018 року і його копію у цей день можна отримати в суді.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана за порядком передбаченим ст. 355 ЦПК України та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

суддя:

27.06.2018

Суддя О.А.Брежнев