Постанова № 75764634, 07.08.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

м.Суми

Справа №592/12129/17

Номер провадження 22-ц/788/943/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 березня 2018 року в складі судді Косолап М.М., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором сумі 11 363 грн. 54 коп. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 3 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 15.08.2017 року, виникла заборгованість 11 363,54 грн., яка складається з: 5 531,98 грн. - відсотки за користування кредитом; 5 009,68 грн. - пеня, а також штрафи: 500 грн. - фіксована частина; 517,31 грн. - процентна складова.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 березня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем до суду надана копія анкети-заяви з якої чітко вбачається, що відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що згоден, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Крім того, з виписки, наданої банком видно, що з 03.10.2013 року по 01.01.2018 року по рахунку відповідача значаться надходження в розмірі 9 208,42 грн. та витрати в розмірі - 23 959,84 грн., а це свідчить про те, що відповідачем витрачено коштів на 14 751,42 грн. більше, ніж надходило на його рахунок.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що Умови і Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку ним, як позичальником, не підписані і оригінали вказаних документів йому передані банком не були. В анкеті-заяві, яку він підписав у рядку «Бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою Кредитка «Універсальна»/Gold будь-який запис відсутній, також відсутні відмітка про отримання та ознайомлення під підпис Пам'ятки клієнта, що містить у тому числі Тарифи та основні умови обслуговування та кредитування. Надані суду виписка по його картковому рахунку та довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на його ім'я, не містять жодних відомостей про те, яка саме картка була видана йому та на який саме картковий рахунок встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 800 грн.

Представник позивача доводи скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач та його представник проти скарги заперечив та просив рішення залишити без змін. Спростувати факти зняття коштів, що перевищували надходження від зарахування на картковий рахунок суми пенсії не зміг. .

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення та залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору у розумінні ст. 1054 ЦК України між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 Крім того, суду не надано належних і допустимих доказів отримання відповідачем під підпис Пам'ятки, яка містить тарифи і умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг, доказів, які б підтверджували, що відповідач взяв на себе зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом, пені, а також штрафів.

Проте повністю з таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 01.10.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна» розмір кредитного ліміту не зазначено. Вид карти зазначено, як пенсійна (а.с.10).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг» (а.с.10).

Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 15.08.2017 року складає - 11363,54 грн., з яких: 5531,98 грн. - заборгованість по відсоткам; 5009,68 грн. - заборгованість за пенею; 1017,31 грн. - штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг (а.с.8-9).

Додані банком до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ОСОБА_1 не підписані (а.с.11-26).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1, старт карткового рахунку № НОМЕР_1 відбувся 01.10.2013 року і цією ж датою встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 800 грн., строк дії картки до - липня 2017 року (а.с.95, 149).

Також, з виписки по картковому рахунку відповідача, наданого банком, вбачається, що витрати ОСОБА_1 за період з 03.10.2013 року по 01.01.2018 року склали 23959,84 грн, при тому що надходження за цей період становлять лише - 9208,42 грн, різниця становить 14741,42 грн.

Тобто, відповідачем використовувалось більше коштів, ніж надходило на його пенсійний рахунок, що також не заперечується і самим відповідачем.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать, що ОСОБА_1 у вказаний період використовувались кредитні кошти, що були надані банком шляхом встановлення кредитного ліміту на пенсійний картковий рахунок відповідача.

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, а також штрафних санкцій, визначених відповідно до вказаним Умов та правил, а також Тарифів банку.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.

Представлений до позову Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не містить даних про час затвердження банком визначених в ньому показників базової процентної ставка в місяць, обов'язкового щомісячного платежу, пені, тощо.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана відповідачем, не містить ніяких ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом та розміру неустойки, видачу виду кредитної картки.

А представлені банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру штрафу на умовах визначеними цими документами, оскільки в суді першої інстанції не було доведено належними доказами, які б свідчили про час затвердження долучених до позовної заяви Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», їх редакцію, що діяла на час підписання відповідачем 01.10.2013 року анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Також слід зазначити, що незважаючи на те, що умови викладені в анкеті-заяві містять ознаки договору приєднання, який передбачає приєднання до запропонованих умов, встановлених однією стороною - банком, викладених в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, на що посилається у позові та апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», ці обставини не дають підстав для визнання їх складовою договору банківських послуг, про який ведеться мова у анкеті-заяві, у разі відсутності на них підпису іншої сторони, яка приєднується. Ознакою такого договору є відсутність у сторони, що приєднується, можливості приймати участь у визначені умов договору, але сторона - приєднання не позбавлена законом права його підписати, чим підтверджує свою згоду на укладання договору на таких умовах.

Також, банком надісланий до апеляційного суду лист з новими доказами про долучення до справи: витягу з банківського програмного комплексу щодо відкриттю відповідачу карткових рахунок та видачу карток, а також наказів № 906 СП-2010-256 від 06.03.2010 року про затвердження Умов і Правил надання банківських послуг в ПривтБанку, № 906 СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року «Про важливі зміни в процедурі оформлення і тарифах по кредитних картах в ПриватБанку і А-Банку», № 906 СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року «Про актуалізацію тарифів по картах «Універсальна» і «Універсальна Gold», картах Юніора і елітним картах», № 906 СП-2013-6500941 від 28.01.2013 року «Про внесення змін в тарифи по картах «Універсальна» і «Універсальна Gold», № 906 СП-2013-6776448 від 19.09.2013 року «Про внесення змін в тарифи по картах «Універсальна» і «Універсальна Gold», але виняткових випадків та доказів неможливого подання з об'єктивних причин цих доказів до місцевого суду банком не наведено.

Але представлені банком накази доводять проте, що дійсно у 2010 році банком були затверджені Умови і правила, в яких є посилання на тарифи без визначення дата їх затвердження та конкретних показників щодо розміру процентної ставки, пені, порядку нарахування щомісячного обов'язкового платежу, а зміни до тарифів відсоткової ставки, які відбулись з 01.09.2014 по карті «Універсальна» ПриватБанку у зв'язку із збільшенням розміру базової відсоткової ставки в рік з 30 % до 34,8 %, з 01.04.2015 року з 34,8 % до 43,2 %, не були доведені відповідачу у порядку встановленому 1.1.3.2.3 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Однак, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України позивачем жодних доказів про встановлення процентної ставки у розмірі 30 % на дату підписання анкети-заяви, 34,8 % річних з 01.09.2014 року та 43,2 % річних з 01.04.2015 року, як зазначено у розрахунку заборгованості, суду не надав, як і не надав доказів, які б містили підпис відповідача, про ознайомлення його про зміну розміру процентної ставки відповідно до вимог частини четвертої статті 1056-1 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки НБУ, розмір яких за період з дня виникнення заборгованості по 31.03.2017 року (з 01.04.2017 року банком відсотків за користування кредитом не нараховувались) становить 6371,61 грн.

Проте, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, враховуючи межі позовних вимог, з відповідача на користь банку підлягає стягненню 5531,98 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення на корись банку неустойки (пені, штрафу), апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.

Банком не надано доказів про узгодження з відповідачем розміру неустойки, а тому його вимоги про стягнення нарахованих сум неустойки не ґрунтуються на законі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 01.10.2013 року № б/н в розмірі 5531 грн 98 коп., з яких - 5531 грн 98 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банка підлягає стягненню 778 грн 91 коп. у відшкодування фактично понесених судових витрат за подання позову та 1168 грн 36 коп. - за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 01 жовтня 2013 року № б/н в розмірі 5531 грн 98 коп., з яких - 5531 грн 98 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 778 грн 91 коп. у відшкодування фактично понесених судових витрат за подання позову та 1168 грн 36 коп. - за подання апеляційної скарги.

В іншій оскарженій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

О.І. Собина