Рішення № 7576351, 21.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 07/334-09

вх. № 8609/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

до ТОВ Наука/книгаоптторг", м. Харків

про стягнення 2478,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наука/книгаоптторг" 2156,00 грн. основного боргу, 247,38 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 75,48 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання даної справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу лист № 28-1066-02 від 02.06.08 р. (а.с.10) з проханням поставити книги на суму 2156,00 грн. та запропоновано позивачем перерахувати відповідачу попередню оплату з доставкою літератури відповідачем протягом 7 діб з моменту перерахування грошей, поштою. У разі згоди, відповідачу було запропоновано направити письмову відповідь із зазначенням платіжних реквізитів, ставки за якою відповідач є платником податку на прибуток, юридичної адреси та запропоновано виставити рахунок.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок - фактуру № 17 від 03.06.08 р. на суму 2156,00 грн. (а.с.11).

Виконуючи умови вказаного листа, позивачем було перераховано відповідачу, в якості попередньої оплати за книги 2156,00 грн.

Таким чином, оплата позивачем виставленого відповідачем рахунку та прийняття умов вищевказаного листа є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання поставити оплачений позивачем товар.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач оплачений позивачем товар не поставив.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.07.08 р. прострочив виконання зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК, у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем 01.09.08 р. було направлено на адресу відповідача лист від 29.08.08 р. (а.с. 14) з вимогою про повернення 2156,00 грн. на поточний рахунок позивача.

Проте, відповідач своє зобов'язання з повернення попередньої оплати в сумі 2156,00 грн. не виконав.

Враховуючи викладене, відповідач визнається судом таким, що з 08.09.08 р. прострочив виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу 2156,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 247,38 грн. інфляційних нарахувань

Перевіривши нарахування позивача та враховуючи те, що відповідача визнано таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 08.09.08 р., суд вважає за необхідне вимогу про стягнення з відповідача 3% річних задовольнити частково в сумі 57,95 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наука/книгаоптторг" (Салтівське шосе, 256, кв. 43, м. Харків, 61171, код ЄДРПОУ 34633815, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" (вул. Кірова, 18-Б, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51900, код ЄДРПОУ 05393043, відомості про банківські рахунки відсутні) 2156,00 грн. основного боргу, 247,38 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 57,95 грн., 101,28 грн. державного мита та 234,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17,53 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 28 грудня 2009 року.