Постанова № 75763483, 02.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/752/18

Номер справи місцевого суду: 501/593/17

Головуючий у першій інстанції Ледньова Т. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

від позивача ОСОБА_2 - не з'явились,

від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» - не з'явились,

переглянувши цивільну справу №501/593/17 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 вересня 2017 року у складі судді Ледньової Т.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 5 квітня 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 11 травня 2016 року придбав у магазині «Комфі» ТОВ «Комфі Трейд», що знаходиться у м. Чорноморську вул. Лазурна, 1-А, водонагрівач «Thermex» модель SPR 50V вартістю 2910,00 грн. з послугами встановлення вартістю 499,00 грн.; у комплекті з водонагрівачем надано техпаспорт з гарантійним талоном, які продавцем заповнені не були. При встановленні 23 травня 2016 року водонагрівача виявлено недолік - протікання, однак майстер по встановленню акт не склав. 27 травня 2016 року направив за місцем придбання водонагрівача, тобто до магазину «Комфі» письмову вимогу щодо безоплатного усунення недоліку, однак кореспонденція повернулася без вручення. 25 серпня 2016 року повторно направив вимогу до магазину «Комфі», 6 вересня 2016 року направив вимогу за юридичною адресою ТОВ «Комфі Трейд». 12 вересня 2016 року у телефонному режимі його повідомили про намір виїзду майстра для проведення ремонту, однак майстер на прибув, в замовленні-наряді від 1 вересня 2016 року зазначено про відмову споживача від ремонту. 22 вересня 2016 року майстер прибув на замовлення, проте ремонт не провів, склав акт за результатами діагностики, за змістом якого виявлено дефект різьби патрубка холодної води. В подальшому погодився на пропозицію розірвати договір та отримав 20 жовтня 2016 року сплачені грошові кошти за товар. Посилаючись на те, що від ремонту не відмовлявся, що недолік товару вчасно усунено не було, позивач ОСОБА_2 просив стягнути з ТОВ «Комфі Трейд» неустойку за 131 день затримки усунення недоліку товару понад установлений строк у розмірі 1% вартості товару, що становить 3812,10 грн., відшкодувати завдану тривалим невиконанням обов'язку по усуненню недоліку товару, створенням незручностей через тривале не встановлення водонагрівача моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., стягнути судові витрати (а.с.1-10).

Відповідач ТОВ «Комфі Трейд» позов не визнав (а.с.73-76, 79-82).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29 вересня 2017 року позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_2 неустойку в розмірі 3812,10 грн., на відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн., на користь держави судовий збір в сумі 1280,00 грн. (а.с.95-100).

В апеляційній скарзі ТОВ «Комфі Трейд» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права полягає у не врахуванні фактичної дати отримання відповідачем заяви позивача, у якій висунуто вимоги щодо гарантійного ремонту товару; у не зверненні уваги на те, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати пред'явлення вимоги або за згодою сторін в інший строк; у не дотриманні споживачем вимог щодо пред'явлення вимоги; у не доведенні свідомого ухилення відповідача від виконання свого обов'язку; у неправильності визначення дати пред'явлення позивачем вимоги щодо проведення гарантійного ремонту; у відсутності права на стягнення неустойки в силу не проведення ремонту через розірвання договору та повернення позивачу коштів за товар; у відсутності правових підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди тощо.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, проте викладено заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги в частині посилання скаржника на не доведення позивачем пред'явлення вимоги щодо гарантійного ремонту 27 травня 2016 року та ухилення відповідача від виконання обов'язку.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог, суд першої інстанції виходив з правовідносин захисту прав споживача та наявності правових підстав по Закону України «Про захист прав споживачів» для стягнення неустойки за прострочення продавцем усунення недоліків товару за період з 27 травня 2016 року по 20 жовтня 2016 року (дату розірвання договору) у розмірі 3812,10 грн. із розрахунку 1% від вартості водонагрівача, що рівно 29,10 грн., за 131 день прострочення. Стягнення 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди суд провів на підставі статей 23, 1167 ЦК України.

Проте, обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, не доведені, висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно пунктів 2,3,4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення по суті вимог.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять дані на підтвердження обставин виникнення між сторонами правовідносин, врегульованих Законом України «Про захист прав споживачів» та нормами Цивільного кодексу України щодо відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, 11 травня 2016 року у магазині «Комфі» ТОВ «Комфі Трейд», що знаходиться в м. Іллічівську по вул. Лазурній (до зміни найменування Гайдара), 1-А, споживачем придбано водонагрівач марки «Thermex» модель SPR 50V, згідно фіскального чеку сплачено 2910,00 грн. 16 травня 2016 року споживачем придбано послугу встановлення водонагрівача, згідно фіскального чеку сплачено 499,00 грн. (а.с.11).

Під час встановлення водонагрівача виявлено, що водонагрівач потребує ремонту, споживачу запропоновано звернутися до магазину «Комфі» або на гарячу лінію виробника для подання заявки на виклик спеціаліста сервісного центру для проведення діагностики товару та усунення недоліку.

27 травня 2016 року ОСОБА_2 на адресу магазину «Комфі» надіслано вимогу щодо безкоштовного усунення недоліку товару, поштова кореспонденція повернулася з відміткою «Комфі Трейд не значиться». Згідно листа Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №07-81-1716 від 29 серпня 2016 року, доданого до позовної заяви, причиною не вручення відповідачу листа позивача є неуважність та халатність оператора поштового зв'язку.

25 серпня 2016 року ОСОБА_2 на адресу магазину «Комфі» повторно надіслано вимогу щодо безкоштовного усунення недоліку товару, поштову кореспонденцію отримано 2 вересня 2016 року.

Таким чином, з моменту виявлення недоліку товару, тобто з 23 травня 2016 року до 2 вересня 2016 року відповідач не мав від позивача заяв з вимогою проведення гарантійного ремонту товару, посилання на надіслання вимоги 27 травня 2016 року не приймається, оскільки відсутні докази вручення кореспонденції відповідачу.

Відповідно до вимог частини 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару недоліки повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів з дати пред'явлення вимоги або за згодою сторін в інший строк.

Таким чином, задовольнити вимогу щодо гарантійного ремонту позивач мав змогу лише після її фактичного отримання відповідачем, тобто належного вручення листа/вимоги позивача відповідачу підприємством поштового зв'язку.

Відповідно до положень частини 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Докази того, що позивачем вимога була пред'явлена належним чином, а саме, що до заяви був доданий розрахунковий документ та технічний паспорт з позначкою про дату продажу, відсутні.

Відповідно до положень частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо іншого не встановлено договором або законом.

Суд виходить з того, що вимогу щодо проведення гарантійного ремонту товару відповідач від позивача отримав 2 вересня 2016 року, відтак, наявність чи відсутність вини відповідача у не виконанні вимоги підлягає з'ясуванню з моменту отримання письмової заяви позивача, тобто з 2 вересня 2016 року.

Листом за вих.№3620 п-03/07 від 6 вересня 2016 року відповідачем підготовлена відповідь на заяву позивача, у якій повідомлено про можливість задоволення вимоги про безоплатне усунення недоліків товару шляхом виклику майстра за адресом проживання позивача.

7 вересня 2016 року на адресу магазину «Комфі» надійшла заява позивача від 1 вересня 2016 року з вимогою провести гарантійний ремонт товару та повідомити письмово про день та час візиту майстра за день до приїзду.

Листом за вих. №3636 п-03/07 від 9 вересня 2016 року позивачу надана відповідь, у якій зазначено про відсутність у відповідача намірів не визнавати факти звернень з вимогою провести гарантійний ремонт та повідомлено про виїзд 12 вересня 2016 року майстра сервісного центру для проведення технічного огляду/діагностики товару, встановлення факту наявності недоліків та їх усунення (а.с.31).

12 вересня 2016 року відповідачу з інформації сервісного центру стало відомо про відмову позивача від ремонту, інформацію підтверджено Замовленням-нарядом №00000036039 від 1 вересня 2016 року, в якому зазначено, що по заявці №36039 ТОВ «Комфі Трейд» майстром СЦ «Дойчелектросервіс» ОСОБА_3 здійснено дзвінок клієнту ОСОБА_2 для узгодження часу виїзду, на що клієнт від виїзду майстра відмовився, мотивуючи зверненням до суду (а.с.29).

16 вересня 2016 року на електронну адресу товарознавця магазину «Комфі» надійшов лист адвоката ОСОБА_4 в інтересах позивача (підтвердження повноважень до листа не додано) про готовність позивача прийняти представників сервісного центру для усунення недоліків товару.

22 вересня 2016 року за погодженням з позивачем майстер сервісного центру виїхав за місцем проживання позивача; за результатами діагностики спеціалістом сервісного центру складено акт №15 343 ОД про підтвердження наявності недоліку, а саме дефекту різьби патрубка холодної води, який виключає можливість встановлення водонагрівача (а.с.117).

Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з ознак: а) він взагалі не може бути усунений; б) його усунення потребує понад чотирнадцяти календарних днів; в) робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Згідно абзацу 5 частини 1 статті 8 вказаного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

В справі відсутні докази того, що виявлений недолік водонагрівача є істотним, відтак, такий підлягав усуненню шляхом ремонту. Проте, в даному випадку ремонт товару не проводився, сторони дійшли згоди щодо розірвання договору, повернення покупцем товару продавцю, а продавцем сплачених за товар коштів покупцю.

1 жовтня 2016 року водонагрівач позивачем було повернуто до магазину відповідача (а.с.25, 27-28).

4 жовтня 2016 року відповідачем було повернуто позивачу кошти за придбаний ним товар (згідно фіскального чеку сплачено кошти в сумі 1400,00 грн. готівкою та в сумі 1510,00 грн. з карткового рахунку; за послуги встановлення водонагрівача сплачено кошти в сумі 480,00 грн. готівкою та в сумі 19,00 грн. з карткового рахунку; 4 жовтня 2016 року кошти в сумі 1510,00 грн. та в сумі 19,00 грн. повернуто на картковий рахунок, кошти в сумі 1400,00 грн. та в сумі 480,00 грн. видано готівкою).

Відповідно до положень статті 709 ЦК України, яка регулює порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків, продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків (ч.1); вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк (ч.2); вимога про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк (ч.3); за кожен день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару (ч.5).

Відповідальність продавця у разі прострочення виконання обов'язку щодо усунення недоліків врегульована й Законом України «Про захист прав споживачів», який передбачає виплату неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару за кожен день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) (п.9 ст.8).

Позивач вимогу про заміну товару не висував, отримана відповідачем 2 вересня 2016 року вимога позивача від 25 серпня 2016 року стосувалася усунення недоліків, які відповідно до положень частини 3 статті 709 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» підлягали задоволенню відповідачем протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін в інший строк. Відповідач в особі спеціалістів сервісного центру у встановлені строки, а саме 12 вересня 2016 року звернувся до позивача для узгодження часу виїзду майстра, однак позивач відмовився. В подальшому 16 вересня 2016 року позивач в особі представника надіслав на електронну адресу представника відповідача згоду на ремонт, внаслідок чого сторони 22 вересня 2016 року узгодили виїзд спеціалістів сервісного центру на 23 вересня 2016 року, що й було фактично проведено. За наслідками діагностики ремонт водонагрівача як такий не проводився, сторони дійшли згоди про розірвання договору та повернення товару і коштів відповідно. З розірванням договору зобов'язання сторін припинилися.

За таких обставин, правові підстави для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки відсутні.

У вирішенні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачаються відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції) (п.5 ч.1 ст.4 Закону); захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом; при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.ч.1.2 ст.22 Закону).

Отже, у сенсі положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Моральна шкода має деліктне походження, тобто виникає із цивільного правопорушення, а не з договору, тому якщо між сторонами спору існують договірні зобов'язання, стягнути моральну шкоду за їх порушення неможливо, якщо такі договірні зобов'язання не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Дане узгоджується із правовою позицією, за змістом якої підставою стягнення моральної шкоди є делікт, за порушення договору моральна шкода не стягується, в тому числі і при порушенні прав споживачів (постанова Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі №6-1575цс16).

В даному випадку правовідносини сторін виникли з договірних відносин купівлі-продажу товару. Правила статті 1167 ЦК України, яка передбачає відповідальність за завдану моральну шкоду, на спірні правовідносини не поширюється, оскільки регулюють позадоговірні (деліктні) відносини. Закон України «Про захист прав споживачів», який регулює спірні правовідносини, передбачає право споживачів на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом (ст.ст.4, 22 Закону). Придбаний позивачем у відповідача водонагрівач, у якого при встановленні виявився недолік різьби патрубка холодної води, не є продукцією, небезпечною для життя і здоров'я, а, відтак, дане не надає позивачу як споживачу право на відшкодування моральної шкоди за законом, що регулює захист прав споживачів.

Правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 вересня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 8 серпня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова