Ухвала суду № 75762397, 07.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11651/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Юдицькому К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільні справу за заявою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про повторне примусове виселення ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», третя особа: Житлова ремонтно-експлуатаційна організація №401 про зміну договору житлового найму та визнання членами сім»ї померлого наймача та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення,-

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про повторне примусове виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Мотивуючи тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року по справі № 755-11651/14-ц був задоволений позов Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про виселення його із самовільно зайнятого жилого приміщення, а саме: з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

07.04.2015 року відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП № 47165442.

28.01.2016 року відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було здійснено примусове виселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із самовільно зайнятого жилого приміщення, а саме: з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проте, ОСОБА_1 повторно вселився до квартири, що підтверджується відповідними актами ЖЕД-401 від 20.04.2016 року, 30.05.2016 року, 20.07.2016 року, 02.08.2016 року.

Приписи про звільнення самовільно зайнятого житлового приміщення ОСОБА_1 не виконує, що змушує заявника звернутись із даною заявою до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2018 року замінено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» її правонаступником - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

У судовому засідання представник заявника підтримала заяву та виходячи з доводів якими вона обгрунтовується просила її задовольнити.

Крім того, пояснила, що факт вселення ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 після його примусового виселення на підставі рішення суду, крім актів ЖРЕО -401 підтверджується і отриманням ним судових викликів і повідомлень за вказаною адресою, що убачається із матеріалів справи.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти заяви КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 після його примусового виселення на підставі рішення суду, а тільки отримує за вказаною адресою кореспонденцію на пошті.

Вважала, що докази, на які посилається заявник в обгрунтування заявлених вимог є неналежними, недопустимими та недостатніми для задоволення заяви.

З огляду на означене просила суд відмовити у повторному виселенні боржника із квартири.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року, в позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», третя особа: ЖРЕО - 401 про зміну договору житлового найму та визнання членами сім'ї померлого -наймача - відмовлено.

Позов Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа: Дніпровська районна у м. Києві Державна адміністрація про виселення - задоволено.

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Вирішено питання розподілу судових витрат. (Т. 1 а.с. 237-240).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року залишено без змін.(Т. 2 а.с. 41-46).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 22.04.2015 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року, та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2015 року - залишено без змін. (Т. 2 а.с.88).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 13.11.2015 року, у прийнятті заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України 22.04.20015 року - відмовлено. (Т. 2 а.с. 95).

Державним виконавцем відділу ДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві винесено постанову 07.04.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47165442 з виконання виконавчого листа № 755/11651/14 виданого 23.03.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. (Т. 2 а.с. 222).

28.01.2016 року Постановою ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві закінчено виконавче провадження №47165442 з примусового виконання означеного вище виконавчого листа у зв'язку із фактичним виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року у цивільній справі № 755/11651/14-ц.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», третя особа ЖРЕО-401 про зміну договору житлового найму та визнання членами сім»ї померлого-наймача та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення- - залишено без задоволення. (Т. 2 а.с. 137-139).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2016 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року - залишено без змін. (Т. 2 а.с. 176-178).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 13.09.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 -відхилено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2016 року- залишено без змін. (Т. 2 а.с. 210-212).

Квартира АДРЕСА_1, житловою площею 29,30 кв.м., загальною - 44,85 кв.м. належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 року № 61 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» з 16 лютого 2015 року на праві господарського відання закріплений житловий будинок АДРЕСА_1, яке здійснює утримання та експлуатаційне обслуговування зазначеного будинку.

Рішенням Київської міської ради від 23.07.2015 року № 823/1687 (п.1) було припинено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» шляхом приєднання його до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, а тому останнє є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна припиненого Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Згідно актів ЖЕД - 401 від 20.04.2016 року, складеного членами комісії у складі: майстра технічної дільниці № 1 ОСОБА_4, майстра технічної дільниці № 2 ОСОБА_5, робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими території ОСОБА_6, засвідченого начальником ЖЕД-401, у квартирі АДРЕСА_1 зі слів сусідів на протязі декількох років проживає ОСОБА_1 після смерті дядька. (Т. 2 а.с. 224).

За даними акту ЖЕД - 401 від 18.05.2016 року не виявилось можливим вручити припис про звільнення квартири АДРЕСА_1, оскільки двері квартири ніхто не відчиняв. Припис від 16.05.2016 року залишено у поштовій скринці квартири. (Т. 2 а.с. 225).

Відповідно до акту ЖЕД - 401 від 30.05.2016 року, та від 02.08.2016 року ОСОБА_1 не виконав вимоги припису від 16.05.2016 року та не звільнив самовільно зайняту квартиру АДРЕСА_1. ( Т. 2 а.с. 226,228).

20.07.2016 року комісією у складі: майстра технічної дільниці № 1 ОСОБА_4, майстра технічної дільниці № 2 ОСОБА_5, робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими території ОСОБА_6, складено акт, засвідчений начальником ЖЕД-401, що двері квартирі АДРЕСА_1 о 19 годині 50 хвилин ніхто не відкрив. Припис від 18.07.2016 року залишений у поштовій скринці квартири. (Т. 2 а.с. 227).

Станом на день розгляду заяви припис від 18.07.2016 року ОСОБА_1 не виконано, що не заперечується сторонами, а тому на підставі ч. 1 ст.82 ЦПК України додатковому доказуванню не підлягає.

Представник ОСОБА_1 не визнає обставину того, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 після виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року та зазначає про неналежність та недостатність доказів, які б спростовували такі твердження Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

Проте, суд не погоджується з такими доводами представника ОСОБА_1, оскільки акти засвідчені начальником ЖЕД -401 від 20.04.2016 року, 30.05.2016 року, 20.07.2016 року 02.08.2016 року є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження факту самостійного вселення ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 з якої він був примусово виселений на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року.

Більше того, як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 отримує поштову кореспонденцію за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 16-б, квартира 86, що підтверджується повідомленнями про відправлення рекомендованих поштових відправлень. (Т. 2 а.с. 236).

Посилання представника боржника на рішення Дніпровського районного суду м. Києва 23.10.2017 року, як на підтвердження обставин не проживання у спірній квартирі ОСОБА_1, суд оцінює критично, оскільки означеним рішенням суду встановлено обставини недоведеності проживання у квартирі АДРЕСА_1 матері ОСОБА_1 - ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із п. 10 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».

Оцінючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатінсть і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд знаходить доведеною обставину того, що ОСОБА_1 самостійно вселився у квартиру АДРЕСА_1, з якої його було примусово виселено на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року.

Беручи до уваги вимоги закону щодо обов'язковості виконання рішення суду, ухваленого іменем України, з метою дотримання принципу верховенства права щодо юридичної визначеності, а відповідно і обов'язкового виконання рішення суду за яким досягнуто юридичної визначеності, суд приходить до висновку про задоволення заяви про повторне виселення ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року.

Керуючись ст.ст. 2-5, 259-261, 353 ЦПК України, ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про повторне примусове виселення ОСОБА_1 - задовольнити.

Виселити повторно ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року у цивільній справі № 755/11651/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», третя особа: Житлова ремонтно-експлуатаційна організація №401 про зміну договору житлового найму та визнання членами сім»ї померлого наймача та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1, третя особа: Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація про виселення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Астахова

Повний текст ухвали виготовлено 08.08.2018 року