Рішення № 75760591, 08.08.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/3550/18

Провадження 2-о/712/84/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Департамент охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, ЛКК КНП «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту захворювання та поранення в період з жовтня 2014 року по березень 2015 року при забезпеченні проведення АТО на Сході України (в тому числі проводив волонтерську діяльність), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції на території Донецької області в період її проведення.

В обґрунтування заяви зазначив, він був волонтером та в період з жовтня 2014 року по березень 2015 року надавав технічну допомогу по забезпеченню військової частини- польова пошта В 2262 та інших підрозділів переносними електростанціями та поставляв продовольче забезпечення до військових частин м.Краматорська та м.Словянська, брав участь в ремонтних роботах електропостачання на захисні системи польотів на аеродромі у м.Краматорську, під час обстрілу аеропорту 10.02.2015 року був поранений системою «Смерч» в праву щоку, пошкоджено ряд зубів, правий плечовий суглоб та забій голови. Дані обставини підтверджуються посвідченням про відрядження №175 від 30.10.2014 року, довідкою Міноборони України військова частина- польова пошта В 2262 №3141 від 28.02.2015 року та свідченнями свідків.

Зазначив, що встановлення даного факту необхідно для отримання статусу інваліда війни на підставі постанови КМУ №685 від 08.09.2015 року.

Також в обґрунтування заяви посилався на Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.12.2017 року, яке вступило в законну силу 26.12.2017 року, яким встановлений факт про те, що ОСОБА_1 в період з 30.10.2014 року по 2 березня 2015 року був добровільно залучений до забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснював волонтерську діяльність перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції на) на території Донецької області, Україна. Для оформлення документів на МСЕК заявнику комісія при Департаменті охорони здоров'я Черкаської міської ради запропоновано йому звернутися до суду, оскільки за наданими документами оформити направлення до МСЕК не вбачається можливим. Тому звернувся до суду з даною заявою.

В судовому засіданні представники Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради Тараненко К.О., Бульба Т.І. заперечували проти задоволення заяви.

Представник КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» Попов А.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, вказував на те, що на момент розгляду справи заявник не звертався до закладу із лікарсько-консультативної комісії лікувально-профилактичного закладу охорони здоров'я за місцем обслуговування з підтверджуючими медичними документами, які підтверджують отримане поранення відповідно до п. п. 19-2, 19-3, 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.

Представник Департаменту охорони здоров'я Черкаської міської ради - Луговський О.О. заперечував проти задоволення заяви.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились. Належним чином були повідомлені про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків.

Частина 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.12.2017 року, яке вступило в законну силу 26.12.2017 року встановлений факт про те, що ОСОБА_1 в період з 30 жовтня 2014 року по 2 березня 2015 року був добровільно залучений до забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснював волонтерську діяльність перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції на) на території Донецької області, Україна

Зазначеним рішенням суду встановлено, що наказом в.о. директора Міжгалузевої агропромислової фірми "Пегас" № 37 від 30 жовтня 2014 року надано матеріальну допомогу в розмірі 10 000 грн на закупку переносних електрогенераторів для встановлення їх на блокпостах в/ч п/п В 2262; на запрошення керівництва авіатранспортної корпорації "Рутак" вирішено направити спеціаліста для налагоджувальних робіт систем захисту польотів у м. Краматорськ; направлено у відрядження в м. Краматорськ ОСОБА_1 30 жовтня 2014 року для виконання налагоджувальних робіт.

Відповідно до посвідчення про відрядження ОСОБА_1, 30 жовтня 2014 року він вибув із м.Черкаси та 31 жовтня 2014 року прибув до м.Краматорська (Російсько-українська авіаційно-транспортна агропромислова корпорація "Рутак") та був прийнятий на забезпечення до в/ч п/п В2262; 28 лютого 2015 року ОСОБА_1 вибув із в/ч п/п В 2262 та 2 березня 2015 року прибув до м.Черкаси.

Довідкою № 317 в/ч п/п В 2262 від 28 лютого 2015 року підтверджується, що ОСОБА_1 був волонтером та надавав технічну допомогу по забезпечення в/ч п/п В 2262 та інших підрозділів переносними електростанціями в період осені 2014 року та поставляв на особистому автомобілі РАФ продовольче забезпечення до військових частин м. Краматорська та м. Слав'янська. Згідно командировочного посвідчення № 175 від 30 жовтня 2014 року брав участь у ремонтних роботах електропостачання на захисні системи польотів на аеродромі у м. Краматорську в період грудня - лютого 2015 року. Під час обстрілу аеродрому 10 лютого 2015 року системою "Смерч" був поранений осколком в праву щоку; пошкоджено ряд зубів, правий плечовий суглоб та забій голови; надано медичну допомогу.

Відповідно до медичних довідок КМП "Перша черкаська міська лікарня", ОСОБА_1 з 9 березня 2015 року по 16 березня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні; загальний стан хворого середньої тяжкості, осколкова рана щоки; відсутність зубів; розрив зв'язок плечового суглобу.

Обґрунтовуючи необхідність встановлення факту захворювання та поранення в період з жовтня 2014 року по березень 2015 року при забезпеченні проведення АТО на Сході України ОСОБА_1 вказував на те, що даний факт є необхідним при отриманні статусу інваліда війни на підставі Постанови КМУ №685 від 08.09.2015 року.

Разом із тим, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317 визначено порядок проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до п.3, 4 вищевказаного Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п. 19-2, 19-3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317. Відповідно до зазначених пунктів вказаного Положення:

Причинний зв'язок інвалідності з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, особам, зазначеним у пунктах 11-14 (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та осіб, зазначених у пункті 12 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), встановлюється на підставі:

медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва;

документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції, які визначені абзацом третім підпункту 2, абзацом четвертим підпункту 3 чи абзацом третім підпункту 4 пункту 4 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685.

Причинний зв'язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров'я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, законодавством визначений позасудовий порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Способи захисту порушеного права передбачені статтею 16 ЦК України. Незважаючи на те, що перелік способів захисту порушеного права не є вичерпним, обраний позивачем спосіб має бути таким, який у разі задоволення позову вирішить спір по суті та відновить права заявника, які були порушені. Встановлення певних фактів при розгляді справи у позовному провадженні не може розглядатися як кінцева мета вирішення спору між сторонам.

Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 2 своєї Постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (змінами та доповненнями) не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, оскільки законодавством визначений позасудовий порядок встановлення такого факту, то ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. А у разі відмови компетентного органу в установленні такого факту, заінтересованою особою до суду може бути оскаржена відмова цього органу в передбаченому законом порядку.

Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може лише за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання. Разом з тим, вирішення питання про встановлення спірного факту не належить до компетенції суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 13, 19, 76, 81, 82, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Департамент охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, ЛКК КНП «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Є. Троян