Рішення № 7575852, 12.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.10           Справа № 16/236-09. за позовом           Приватного підприємства «Хлібодар», с. Количевка Чернігівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів», м. Шостка

про стягнення 160424,95 грн.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

За участю представників сторін:

від позивача          : директор Осипенко В.Г.

від відповідача : Козлова О.В.

за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 10 год.40 хв. 10.09.09р. до 12 год.30 хв. 17.09.2009р. , до 11 год.00 хв.08.12.2009р. та до 10 год.30 хв. 12.01.2010р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 160424 грн.95 коп. боргу, в тому числі : 67105,35 грн. –вартість дихлоретану, 87282 грн. –вартість бочкотари, 5500 грн. –вартість електрогайковерта, 537 грн.60 коп. –витрат за експертний висновок торгово-промислової палати, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 10.08.2009р.№ 54-811 , в якому зазначає, що справа зі спору між тими ж сторонами з цього ж предмету і з тих же підстав вже була розглянута господарським судом Сумської області , було прийнято рішення від 05.04.2007р. по справі № 14/54-07, яке набуло законної сили після перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях, тому просить припинити провадження по справі № 16/236-09.

17.09.2009р. та 08.10.2009р. позивач подав заперечення на відзив , в яких стверджує, що він дійсно звертався з позовною заявою до суду про розірвання договору від 15.04.2005р. укладеного між ним та відповідачем та стягнення з відповідача коштів в розмірі 77437,02 грн., в т.ч. 75959,90 грн. – збитків, 1477,12 грн. –коштів, отриманих без достатньої правової підстави, а в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 67105,385 грн. – вартість зниклого дихлоретану на території відповідача; 87282,00 грн. – вартість неповернутої бочкотари, 5500 грн. – вартість електрогайковерта, наданого відповідачу в тимчасове користування і що ця вимога судом не розглядалася , тому наполягає на задоволенні позовних вимог.

12.10.2009р. відповідач подав пояснення по справі з обґрунтуванням своєї позиції по справі, зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, а тому просить припинити провадження у справі № 16/236-09 щодо стягнення 87282,00 грн. – вартості бочкотари, 5500 грн. – вартості електрогайковертата, вартості дихлоретану, яка заявлена до стягнення на підставі договору переробки № 15 від 15.04.2009р., відмовити в задоволенні позову в частині стягнення вартості дихлоретану в кількості 855 кг , вартості дихлоретану в іншій кількості заявленій до стягнення.

12.10.2009р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, посилаючись на висновок судового експерта Чернігівської торгово-промислової палати та власний розрахунок зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 62409,21 грн. – вартість дихлоретану, 68187,6 грн. – вартість бочкотари, 5500 грн. – вартість електрогайковерта.

02.11.2009р.та 19.11.2009р. відповідач подав пояснення по справі, в яких зазначає, що заявлені позивачем суми позовних вимог необґрунтовані і не підтверджуються належними доказами , тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог .

19.11.2009р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 62409,21 грн. – вартість дихлоретану, 68187,6 грн. – вартість бочкотари, 537,60 грн. – витрати за експертний висновок торгово-промислової палати та судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позивач неодноразово подавав додаткові пояснення та заперечення по справі, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору очистки № 15 , укладеного між сторонами 15.04.2005р., та на невиконання договору зберігання № 35, укладеного між ним та відповідачем 14.09.2005р., зазначає, що ним не одержано дихлоретану першого сорту, в кількості, передбаченій договором , при цьому в якості доказів посилаючись на акти прийому-передачі дихлоретану від 06.08.2007р. та від 20.07.2007р. , накладні № 18 від 21.04.2005р., № 19 від 25.04.2005р., № 175 від 18.05.2005р., № 174 від 16.05.2005р., № 191 від 20.05.2005р. просить стягнути з відповідача на його користь вартість дихлоретану в сумі 67105,358 грн. , вартість бочкотари в сумі 87282,00 грн. та вартість електрогайковерта в сумі 5500 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.10.2009р. було зобов’язано позивача в строк до 17.11.2009р. направити свого повноважного представника до відповідача , провести звірку наявності бочкотари та електрогайковерта, акт звірки подати в судове засідання.

Як свідчать матеріали справи, а саме акт звірки від 04.11.2009р. складений комісією у складі представників позивача та відповідача встановлено наявність бочкотари в кількості 100 л – 65 шт., 200л. – 172 шт., 275 л. – 27 шт. та електрогайковерт. 04.11.2009р. позивач отримав від відповідача електрогайковерт вартістю 5500 грн. в технічно-задовільному стані, про що свідчить акт прийому-передачі від 04.11.2009р., підписаний повноважними представниками сторін. Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні , від отримання бочкотари позивач відмовився.

В своїй останній заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача вартість дихлоретану у розмірі 624009,21 грн. , при цьому обґрунтованого розрахунку цієї суми позивачем не подано.

Позивач вартість одного кілограму дихлоретану визначає на підставі цін, які діють на території Росії, пояснюючи це тим, що на території України відсутні оптові та роздрібні ціни на дихлоретан.

Суд не може прийняти зазначене твердження позивача як доказ дійсної вартості дихлоретану, так як існують ціни на дихлорентан і в інших країнах, крім Росії, крім того, позивач не подав достатніх доказів того, що на Україні не здійснюється продажа дихлоретану, а якщо така продажа здійснюється, відповідно, на території України існують і ціни на дихлоретан.

Правовідносини між сторонами по договору очистки № 15 від 15.04.2005р. та по договору зберігання № 35 від 14.09.2005р. неодноразово досліджувалися при розгляді двох пов’язаних справ : справа господарського суду Чернігівської області № 10/192/1 (13/47/11 за позовом відкритого акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів» до Приватного підприємства «Хлібодар» про стягнення заборгованості в розмірі 107828,16 грн., за результатами розгляду якої 09.04.09р. прийнято рішення – позов задоволено та справа господарського суду Сумської області № 14/57-07 за позовом Приватного підприємства «Хлібодар» до відкритого акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів» , про стягнення 77437 грн.02 коп. , за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.04.2007р. – в задоволенні позову відмовлено.

Тобто, справа зі спору між тими ж сторонами стосовно взаємовідносин по договору № 15 від 15.04.2005р. та договору № 35 від 14.09.2005р. вже була розглянута і по ній винесено рішення господарського суду Сумської області 05.04.2007р., яке набрало законної сили після перегляду справи Харківським апеляційним господарським судом ( постанова від 11.06.2007р.), Вищим господарським судом України ( постанова від 06.12.2007р.) та Верховним Судом України ( ухвала від 07.02.2008р.)

В даному випадку позивач звернувся з позовом до суду предметом якого є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення вартості дихлоретану, вартості бочотари та вартості електрогайковерта.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору № 15 від 15.04.2005р. позивачем було передано відповідачу дихлоретан в загальній кількості 70 249 кг, з яких 45 224 кг на переробку, (накладні № 18 від 21.04.05р. вагою 15536 кг, № 19 від 25.04.05р. вагою 14365 кг, №175 від 18.05.2005 р. вагою 15 323 кг) та 25 025 кг на утилізацію ( накладні № 174 від 16.05.2005 р. вагою 15123 кг, № 191 від 30.05.2005р. вагою 9 902 кг).

Позивачем було вивезено з території підприємства відповідача дихлоретан в загальній кількості 59 410, 5 кг, з яких 30 593 кг дихлоретану- сирцю та 28 817,5 кг очищеного дихлоретану.

На підприємстві відповідача залишилося 1 056,5 кг очищеного дихлоретану, (наявність дихлоретану підтверджується інвентарним описом від 01.10.2009р).

Відповідач зазначає, що при виконанні договору № 15 від 15.04.2005р. і проведенні переробки (очистки) дихлоретану були понесені технологічні втрати в розмірі 5 267 кг.

За тривалий час зберіганні дихлоретану (з 2005 р.) його втрати склали 4 515 кг. Отже, загальні втрати дихлоретану складають 9 782 кг, які згідно існуючої технічної документації є обґрунтованими, допустимими і належними. Крім того, постановою від 16.07.2007р. Харківського апеляційного господарського суду по справі № 14/54-07 встановлено, що позивач здав на переробку дихлоретан на тарі якого не зазначений виробник продукції, дата вироблення, сорт. Вартість зданого на переробку та утилізацію дихлоретану в накладних або інших документах не зазначалась, також не визначалась вартість тари . Однак, в договорі № 15 від 15.04.2005р. передбачена вартість переробки в розмірі 650 грн. з ПДВ за одну тонну та якість переробки, яка має відповідати ГОСТу 1942-86 (дихлоретан технічний 1-го сорту). Методу переробки, яким має досягатися зазначена якість, договором не обумовлено. Однак, про вибір позивачем саме методу Адсорбції вказує вартість переробки (очистки), що також встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р.

З матеріалів справи вбачається, що дихлоретан поставлявся позивачем вже після укладення договору, тому до проведення переробки партії дихлоретану, відповідачем була проведена випробна переробка невеликої кількості продукції, по результатом якої був складений акт від 17.06.2005 року, який містив інформацію про метод переробки (адсорбція вугіллям) та про витратну норму дихлоретану при переробці. З зазначеним актом позивач погодився, про що свідчить здійснення ним 16.08.2005р. оплати за переробку в сумі 9 416 грн. 72 коп.

Факт отримання вказаного акту, а також власну присутність при проведенні переробки, позивач підтвердив під час судового розгляду даної справи .

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Факт прийняття позивачем виконаної роботи підтверджується матеріалами справи. Претензій (заяв) від позивача, стосовно неналежного виконання роботи та з приводу втрат дихлоретану, під час його переробки, позивач відповідачу не надавав, як і не надав жодних заперечень щодо методу переробки чи понесеними при переробці технологічними втратами.

Згідно акту про визначення фактичних втрат від 29.09.2006р. втрати при зберіганні дихлоретану - сирцю, склали 337 кг. Зазначені технологічні втрати і втрати при зберіганні дихлоретану -сирцю, стосувалися дихлоретану сирцю, який був переданий підприємству відповідача по договору № 15 від 15.04.2005р. в кількості 70 249 кг.

Відповідно до актів приймання-передачі від 20.07.2007р. та від 06.08.2007р. сторонами було визначено кількість дихлоретану-сирцю в розмірі 30593 кг , яка підлягала поверненню позивачу згідно договору від 15.04.2005р. № 15.Матеріалами справи підтверджується отримання позивачем від відповідача дихлоретану-сирцю в кількості 30 593 кг.

Вказані акти погоджені та підписані керівником відповідача і жодних зауважень чи претензій, з приводу кількості дихлоретану- сирцю належного до поверенення, позивачем не зявлялося.

Тобто, позивач не заявляв про недостачу чи не згоду з розміром технологічних втрат чи розміром фактичних втрат дихлоретану -сирцю отриманих при його зберіганні, які згідно акту про визначення фактичних втрат від 29.09.2006р. склали 337 кг.

На зберігання очищеного дихлоретану в кількості 33 600 кг, позивачем та відповідачем було укладено договір № 35 від 14.09.2005 року терміном до 31.12.2005 року. Згідно до п.6.2 ГОСТ 1942-86 гарантійний термін зберігання очищеного дихлоретана встановлено в три місяці.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач порушивши приписи ст. 948 Цивільного кодексу України, якою встановлений обов'язок поклажодавця забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, протиправно не забирав дихлоретан після закінчення терміну його зберігання. В зв'язку з чим рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.03.2008р. зобов'язано приватне підприємство «Хлібодар» забрати дихлоретан з території Відкритого акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів, однак позивач в повному обсязі зазначене рішення суду не виконав, чим і спричинив настання фактичних втрат дихлоретану при зберіганні в розмірі 4 178 кг, про що свідчить акт про визначення фактичних втрат від 04.02.2009р. Вказаний розмір втрат при зберіганні не перевищує нормативно допустимий, встановлений нормативно-технічною документацією.

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості дихлоретану та бочкотари. Які розцінюються як вимога про відшкодування збитків та/або майнової шкоди (позовні вимоги випливають, як із договірних відносин по договорах № 15 від 15.04.2005р. та № 35 від 14.09.2005р., так і позадоговірних).Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, для їх застосування мають бути певні умови, передбачені ст. 22 Цивільного кодексу України , а саме наявність шкоди ( збитків) , тобто знищення самої речі. Однак, з матеріалів справи слідує,що бочкотара не є знищеною і може бути одержана позивачем в будь-який час ,що підтверджується актом від 04.11.09р., складеним та підписаним в установленому законом порядку сторонами по справі та висновком експерта № В-3-192 Сумської торгово-промислової палати від 04.11.09р.. Також з зазначеного акту вбачається наявність на підприємстві відповідача дихлоретану в кількості 1 056,5 кг., який повинен був одержати позивач .

В розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків має місце лише при умові порушення зобов'язання . Однак, матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача відсутні будь які порушення укладених договорів № 15 від 15.04.2005р. та № 35 від 14.09.2005р.

Ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено , що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність).

Судом встановлено, що втрати дихлоретану не залежні від дій (бездіяльності) відповідача, тобто відповідач не є заподіювачем шкоди (збитків) дихлоретану. Проте, протиправні дії позивача, його бездіяльність , а саме не виконанням приписів ст. 948 Цивільного кодексу України та умов договору № 35 від 14.09.2005р. і спричинила втрати дихлоретану при його необґрунтовано тривалому зберіганні.

При таких обставинах у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог, тому суд відмовляє в задоволенні позову.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84,86 ГПК України – суд,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Хлібодар» ( 15563, Чернігівська область, Чернігівський район, с.Количевка, вул.Садова,3, код 22829785) про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Шосткинський завод хімічних реактивів» ( 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Щербакова,1, код 05761264) 62409,21 грн. – вартість дихлоретану, 68187,6 грн. – вартість бочкотари, 537,60 грн. – витрати за експертний висновок торгово-промислової палати - відмовити.

СУДДЯ                                                                      В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення віддрукований та підписаний 15.01.2010р.

Суддя                                                                       Моїсеєнко Віктор Миколайович