Постанова № 75758045, 02.08.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.08.2018

ЄУН № 337/1964/18

Провадження № 3/337/510/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м.Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Галина Євгенівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НП України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м.Запоріжжя, не працює, зареєстрований та мешкає: Запорізька область, Запорізькій район, с.Біленьке, вул.Кірова, буд.20-а, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

У відношенні ОСОБА_1 складений протокол, про те що, він 09.05.2018 року, о 09-00 годині, рухаючись по вул. Хортицьке шосе, біля будинку № 14 у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 1102», державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка не відповідає обстановці, зіниці ока не реагують на світло, метушливість), в порушення п.2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння в закладі охорони здоров’я відмовився в присутності двох свідків.

Відносно нього складений протокол за ст.130 ч.2 КпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи Хортицьким районним судом м.Запоріжжя ОСОБА_1 було відомо, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що йому необхідно з’явитися до Хортицького районного суду м.Запоріжжя 24.05.2018 року, про що свідчить його підпис.

Крім того, ОСОБА_1 викликався судом повістками на 08.06.2018 року, та на 02.08.2018 року, які направлялися йому за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2. Повістки з викликом до суду правопорушник не отримував, тому вони повернуті суду з відміткою поштового відділення зв’язку «за закінченням терміну зберігання», але саме цю адресу місця проживання вказав ОСОБА_2 при складанні відносно нього вказаного протоколу, тому суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у відсутності ОСОБА_1, оскільки судом вживалися усі передбачені законом заходи для виклику ОСОБА_1 у суд.

На підставі ст.. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки матеріали справи містять докази, тому суд вважає можливим розглянути адміністративну справу у відсутності ОСОБА_3

Судом встановлено, що 09.05.2018 року, о 09-00 годині, рухаючись по вул. Хортицьке шосе, біля будинку № 14 у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 1102», державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка не відповідає обстановці, зіниці ока не реагують на світло, метушливість), в порушення п.2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння в закладі охорони здоров’я відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які 09.05.2018 року були запрошені працівниками поліції в якості свідків, в їй присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку.

Відносно ОСОБА_1 складений протокол за ст.130 ч.2 КпАП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, яке тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно з п. 12 зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

При цьому у відповідності до п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Провина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, рапортом співробітника поліції, копією постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя №335/2201/18 (3/335/559/2018) від 23.03.2018 року та довідкою з бази даних НП від 10.05.2018 року про притягнення 23.03.2018 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 130 ч.2 КпАП України, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, скоєне повторно протягом року.

Відповідно до ст.. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 2 статті 130 КУпАП.

У зв’язку з цим суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 20400 грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 3 роки.

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп..

Керуючись ст. 7,9,33, ч.1 ст.130,245,251,252,256,266,280,283 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 20400 грн. (двадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: 31119149008001.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

У разі несплати у встановлений законом п’ятнадцятиденний строк, з дня отримання постанови, штрафу, на підставі ст. 308 КпАП України стягнути у примусовому порядку з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: Г.Є.Гнатик