Ухвала суду № 75756982, 07.08.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 2-942/2012

Провадження № 2-в/417/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді – Логвіненка Т.Г.,

за участі секретаря – Гончарової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області питання щодо відновлення втраченого судового провадження,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2018 до Марківського районного суду Луганської області надійшла ухвала Верховного Суду України та матеріали касаційного провадження у справі № 2-942/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Із даної ухвали встановлено, що справа перебувала в провадженні Слов’яносербського районного суду Луганської області, яким було ухвалене рішення від 28.02.2014. У червні 2014 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Луганської області від 21.05.2014.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Слов’яносербського районного суду Луганської області цивільну справу №2-942/2012.

Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року №1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2014 року № 29/0/38-14 територіальну підсудність справ, які підсудні Слов’яносербському районному суду Луганської області змінено та визначено Марківському районному суду Луганської області.

На запити Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, листами Марківського районного суду Луганської області від 24 листопада 2014 року № 4141/14-Вих та від 16 березня 2015 року №1320/15/Вих/01-47 повідомлено про неможливість направлення справи №2-942/2012, оскільки Слов’яносербським районним судом Луганської області справи до Марківського районного суду Луганської області не передавалися.

У зв'язку з бойовими діями, які відбуваються на території Слов’яносербського району, судове провадження повністю втрачене, а тому його необхідно відновити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлялася - через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Марківського районного суду в розділі "Справи Слов’яносербського районного суду", оскільки відповідач зареєстрований на тимчасовоокупованій території куди підприємством поштового зв’язку "Укрпошта" не здійснюється доставка поштової кореспонденції. Клопотань чи заперечень суду не надано.

За таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу за наявними у справі доказами без участі сторін.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно довідки керівника апарату Марківського районного суду від 16.07.2018 матеріали цивільної справи № 2-942/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не передавались за підсудністю Марківському районному суду Луганської області згідно з визначеною розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2014 року № 29/0/38/14 (а.с.15).

Згідно з даними автоматизованої системи документообігу Слов’яносербського районного суду Луганської області в провадженні зазначеного суду знаходилась цивільна справа №2/942/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.22), за результатами розгляду якої 28 лютого 2014 року було ухвалене рішення, повний текст якого міститься в цій системі в електронному вигляді (а.с.23-24).

Разом з ухвалою Верховного суду від 20 червня 2018 року суду було надано копію рішення Слов’яносербського районного суду Луганської області від 28 лютого 2014 року (а.с.8), зміст якого є ідентичним змісту рішення, яке знаходиться в автоматизованій системі документообігу Слов’яносербського районного суду Луганської області (а.с.23-24).

Згідно з копією рішення Апеляційного суду Луганської області від 21 травня 2014 року рішення Слов’яносербського районного суду Луганської області по цивільній справі № 2-942/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та по справі постановлене нове рішення.

Рішення суду апеляційної інстанції по справі № 2-942/2010 було оскаржене в касаційному порядку, що підтверджується копією касаційної скарги позивача від 05.06.2014 року.

Оцінюючи обставини справи у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що дійсно Слов’яносербським районним судом Луганської області розглядалась цивільна справа №2-942/2010 , за результатами розгляду якої 28.02.2014 року було ухвалене рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

При цьому після закінчення апеляційного розгляду матеріали цивільної справи могли залишитись в приміщенні будівлі Апеляційного суду Луганської області або могли бути повернуті до Слов’яносербського районного суду Луганської області.

Суд враховує, що місто Луганськ та селище Слов’яносербськ Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходяться на тимчасово окупованій території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р входять до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначені обставини дають підстави суду вважати доведеним факт втрати судового провадження.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що відновлення втраченого судового провадження є необхідним для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", суд приходить до висновку про можливість відновлення втраченого судового провадження в частині судового рішення, ухваленого Слов’яносербським районним судом Луганської області 28 лютого 2014 року по цивільній справі № 2-942/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись статтями 488-495 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити частково, втрачене судове провадження в цивільній справі №2-942/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині рішення Слов’яносербського районного суду Луганської області від 28 лютого 2014 року:

Справа № 2-942/12

Номер провадження 2/429/123/13

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2014 року Слов`яносербський районний суд Луганської області

в складі:

головуючого судді Скворцової В.Г.,

при секретарі Скориковій О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на ту обставину, що 6 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KS30522345 від 6.05.2006 року, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 4958, 76 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 6.05.2008 року. Відповідно до договору відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту шляхом внесення щомісячних періодичних платежів кожного місяця. Відповідач порушував умови кредитного договору та не здійснював своєчасне погашення кредиту і сплату відсотків за користування кредитними коштами. В результаті чого заборгованість по сплаті кредиту складає 62286 гривні 15 копійок.

Також у позові позивач посилається на ст. 259 ЦК України та п. 5.5 умов надання кредиту фізичним особам: якими передбачено, що договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором в тривалістю 5 років.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 62286 (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 15 копійок та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач з позовом не згоден, надав суду заперечення та пояснив, що він не укладав ніяких правочинів із банком, не підписував ніяких документів, він звертався до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України та просив при винесенні рішення застосувати позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до наступного.

На підставі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № DNH4KS30522345 від 6.05.2006 року, відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 4958, 76 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік. За умовами договору ОСОБА_1 повинен був здійснювати погашення кредиту шляхом внесення щомісячних періодичних платежів кожного місяця, з кінцевим поверненням кредиту 6.05.2008 року.

В судовому засіданні відповідач не надав ніяких доказів про те що це не він брав кредит. Про те, що у нього були викрадені копії паспорта та ідентифікаційного номера до правоохоронних органів відповідач не звертався. Відповідач неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявами про вчинення проти нього злочину, однак, правоохоронними органами були винесені постанови про закриття 13.11.12 року про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України та від 29.09.2013 року на підставі п.2 ст. 284 КПК України, відповідачем ці постанови не оскаржувалися.

Позивачем навпаки були надані оригінали документів для оформлення кредиту (а саме довідка з місця роботи про доходи, оцінка фінансового стану позичальника протокол перевірки інформації про позичальника, заява позичальника, акт прийому - передачі товару згідно кредитного договору, а саме телевізора вартістю 3999 грн.).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до норм чинного законодавства Договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором тривалістю 5 років. (п.5.5).

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. Оскільки відповідач не виконав свої обов'язки за кредитним договором, то з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість, яка складається з: - 4958,76 грн. – заборгованість за кредитом; - 20852 грн. 91 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 33032,28 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: - 500, 00 грн. – штраф (фіксована частина); - 2942,20 грн. – штраф (процентна складова), а всього 62286,15 грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість грн. 15 коп.) та судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 527, 536, 554, 572, 625, ЦК України, ст. ст. 10, 60, 197, 212, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Луганськ, і/код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 банк «Приватбанк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 на р/р № 29092829003111 заборгованість по кредиту в сумі 62286,15 грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість грн. 15 коп.) за кредитним договором № DNH4KS30522345 від 6.05.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Луганськ, і/код НОМЕР_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «Приват Банк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 на р/р № 64993919400001 повернення судового збору в сумі 622,86 (шістсот двадцять дві) грн. 86 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Г. Скворцова

В іншій частині цивільну справу № 2-942/12 відновити не виявилося можливим.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд протягом пятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Т.Г.Логвіненко