
Справа № 385/31/17
У Х В А Л А
30 липня 2018 року Ульяновський районний суд в м. Благовіщенське
головуючої - судді Терновенко А. В.
при секретарі - Льошенку О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Благовіщенське цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця виконавчої служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2
за участю : скаржника -ОСОБА_1
його представника -адвоката -ОСОБА_3
представника Гайронського відділу ДВС ОСОБА_4
заінтересованої особи- Степаненко В.О.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2
В скарзі скаржник просить визнати незаконною бездіяльність Державного виконавця Гайворонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 в частині:
- несписання грошових коштів, що обліковуються на арештованому рахунку боржника за реквізитами: рахунок одержувача 29244825509100, МФО 305299, код ЄДРПОУ одержувача 14360570, картковий рахунок №5168742352961647, ОСОБА_1 НОМЕР_1;
-незвернення стягнення на рухоме майно боржника, запропоноване у клопотанні від 19 жовтня 2016 року на загальну суму 61275,40 гривень;
- невідкладення виконавчих дій;
- недоведення до відома боржника інформації про нове виконавче провадження, ненадання можливості самостійно виконати вимоги виконавчого документу до початку звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику.
Просить визнати незаконними дії державного виконавця Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2
-в частині порушення черговості звернення стягнення на належне боржнику майно
-звернення стягнення на належну боржнику 1/2 частину житлового будинку загальною площею - 91.52 м2. розташованого по вулиці Відродження, 22 у місті Гайворон, Кіровоградської області.
Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримали повністю та просять її задовольнити.При цьому в поясненнях зазначили , що скаржник ОСОБА_1, який був боржником у виконавчому провадженні за умови його повідомлення про заборгованість у зведеному виконавчому провадженні та про відкриття виконавчого провадження мав намір самостійно погасити борг. Іншого житла він , окрім реалізованого не має, вживав заходів для погашення заборгованості , зокрема пропонував реалізувати майно , що належало йому , перерахував кошти в сумі 56332 грн.
Представник -начальник Гайворонського РВ ДВС ГТУЮ Косіловський в судовому засіданні, що відбулося 6.07.2018 року вимоги , визначені скаржником заперечив , просив відмовити в задоволенні скарги , мотивуючи тим , що ОСОБА_1 ухилявся від виконання судового рішення. Державним виконавчем було вжито всіх необхідних та законних заходів до виконання судового рішення . Щодо несписання коштів з банківського рахунку , пояснив , це тим , що банк двічі відмовляв у списанні даних коштів , то ж відносить дану обставину на провину банку. Щодо незвернення стягнення на рухоме майно боржника , повідомив , що дане майно не підлягало реалізації на підставі закону.Щодо неповідомлення боржника про відкриття провадження , пояснив , що боржнику було направлено постанову про відкриття провадження , що підтверджується поштовою квитанцією про направлення постанови. При цьому сторона зазначила , що на його думку постанова вважається врученою з моменту направлення. Оскільки постанова про об"єднання виконавчих проваджень стороні не направляється , необхідності відкладати виконавчі дії не було. Щодо дій державного виконавця , які оскаржуються , вважає , що виконавчець сам визначає порядок та черговість звернення стягнення на майно. 30.07.2018 року в судове засідання не з"явився. Надіслав до суду заяву з клоптотанням про розгляд справи без його участі, скаргу не визнав.
Зацікавлена сторона ОСОБА_5, в судове засідання не з"явилася .Подала до суду заяву про відкладення розгляду справи. Зважаючи на необгрунтованість даної заяви щодо причини неявки, суд вважає причину неявки не поважною.
Вислухавши пояснення скаржника та його представника, представника виконавчої служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.11.2014 року ОСОБА_5 до ВДВС Гайворонського РУЮ на примусове виконання подано виконавчий лист № 2/1103/2/2012 від 24.09.2012 року виданий Гайворонським районним судом Кіровоградської області з відповідною заявою про стягнення з ОСОБА_1 69552,49 грн. заборгованості на її користь.
26.11.2014 року, державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслано боржнику до виконання та стягувачу для відома.
Відповідно до даної постанови боржнику надано термін на самостійне виконання виконавчого документа до 03.12.2014 року.
Боржником постанову від 26.11.2014 року не виконано, тому 03.12.2014 року державним виконавцем відділу винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 6955,25 грн., копію якої направлено до виконання боржнику.
19.01.2015 року державним виконавцем відділу направлено запити до усіх реєструючих органів державної влади щодо виявлення відкритих рахунків у банківських установах, наявності .цінних паперів, рухомого та нерухомого майна боржника на яке можливо звернути стягнення.
Згідно відповіді Інспекції Держтехнагляду від 19.01.2015 року за боржником сільгосптехніка не значиться.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців № 83402164 від 15.01.2015 року за боржником виявлено будинок по вул.. Відродження, 22 м. Гайворон, Кіровоградської області.
Відповідно до відповіді № НОМЕР_2 від 15.01.2015 року Пенсійного фонду України, боржник в трудових та цивільно-правових відносинах не перебуває
Відповідно до відповіді № НОМЕР_3 від 15.01.2015 року Пенсійного Фонду України - боржник пенсію не отримує.
Відповідно до відповіді № НОМЕР_4 від 16.01.2015 року Державної податкової служби України, платник ОСОБА_1 на обліках в органах ДПС не перебуває, тобто за боржником відкриті рахунки у банківських установах відсутні.
Відповідно до відповіді № НОМЕР_5 від 16.01.2015 року Державної податкової служби України джерела отримання доходів боржника відсутні.
Відповідно до довідки № 261 від 18.02.2015 року наданої Гайворонським ЦНППВАЗ УМВС України в Кіровоградській області за боржником значиться автомобіль .
19.03.2015 року державним виконавцем накладено арешт на дане майно шляхом винесення відповідно постанови.
Оскільки на території Гайворонського району автомобіль виявлено не було 19.03.2015 року державним виконавцем відділу винесено постанову про розшук майна боржника (даного транспортного засобу) та направлено до УДВС ГТУЮ для відома та подальшого направлення даним адресатом до ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області - для виконання.
10.11.2015 року проведеними виконавчими діями за боржником виявлено відкритий рахунок в ПАО КБ «ПРИВАТБАНК", тому державним виконавцем відділу винесено постанову про арешт коштів боржника від 10.11.2015 року, яку для виконання надіслано до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до відповіді ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кошти на даному рахунку-не
обліковуються.
21.03.2016 року при виконанні даного виконавчого провадження державним виконавцем відділу описано та арештовано наступне майно боржника 1/2 житлового будинку по вул.. Відродження, 22 м. Гайворон, Кіровоградської області, копію якого направлено боржнику для відома (інша 1/2 частини даного будинку виділена судом та визнана власністю ОСОБА_5О, як майно, що набуте у шлюбі).
25.05.2016 року до Гайворонського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області надійшов звіт про незалежну оцінку майна боржника від 11.05.2016 року описаного та арештованого відповідно до акту опису та арешту майна від 21.03.2016 року.
26.05.2016 року на адресу сторін виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість майна згідно висновку експерта від 11.05.2016 року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.
Оскільки на примусовому виконанні у відділі перебувало декілька виконавчих документів, за якими боржником був ОСОБА_1, державним виконавцем відділу відповідно винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 52223925.
28.09.2016. року на адресу боржника по виконавчому провадженню направлено рецензію звіту до висновку експерта від 11.05.2016 року, з зазначенням можливості оскарження оцінки даного майна лише в судовому порядку.
06.10.2016 року на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» направлено платіжну вимогу про списання боргу у 69552,49 грн. на рахунок відділу з арештованого рахунку боржника 10.11.2015 року відповідною постановою про яку йшлося вище.
Дану платіжну вимогу повернено банком до відділу без виконання.
При виконанні даного виконавчого документа державним виконавцем відділу
26.10.2016 року та 16.11.2016 року до ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно направлено вимоги про списання коштів з арештованого рахунку ОСОБА_1, однак і по них банківською установою відмовлено у їх задоволенні.
28.10.2016 року на адресу КФ ДП «СЕТАМ» направлено заявку на реалізацію описаного та арештованого майна державним виконавцем.
22.11.2016 року на рахунок відділу від боржника надійшли кошти в сумі 56332.00 грн., які були розподілені державним виконавцем по зведеномушконавчому провадженні від 15.06.2016 року.
Борг по виконавчому документі № 2/1103/2/2012 від 24.09.2012 року станом на 23.11.2016 рік становив - 20264,67 грн. та 2026,47 грн. виконавчого збору.
21.11.2016 року на адресу відділу від стягувача надійшов виконавчий документ з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження № 2-468/11 від
29.11.2011року виданий Гайворонським р/с Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (прибутків) на місяць на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виконавчий документ до пред'явлення перебував на примусовому виконанні у Знам'янському міськрайонному ВДВС, за місцем знаходження бухгалтерії підприємства, де в минулому працював боржник.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах складеному державним виконавцем Знам'янського міськрайонного ВДВС заборгованість за ОСОБА_1 по аліментах станом на 01.11.2016 рік склала 34591.15 грн.
Оскільки на примусовому виконанні у відділі уже перебували виконавчі покументи про стягнення заборгованостей з ОСОБА_1 дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 52223925, про що винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.11.2016 року.
Відповідно до ст.. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» процесуальний документ - постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження сторонам до відома не надсилається.
ОСОБА_1 в сумі 105014.57 грн., які надійшли від реалізації арештованого майна розподілені державним виконавцем на погашення заборгованості по аліментах в розмірі 35755.15 грн. (заборгованість станом на 01.12.2016 рік), 20264,67 грн. боргу та 2026.47 грн. виконавчого збору по виконавчому документі № 2/1103/2/2012 від
24.09.2012року. Надлишок коштів в сумі 46968,28 грн. які залишилися після погашення заборгованостей за виконавчими документами спрямовано на рахунок боржника.
26.12.2016 року державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження - повне фактичне виконання виконавчого покумента № 2/1103/2/2012 від 24.09.2012 року.
Як визначено Законом "Про виконавче провадження" ,виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження» спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах (далі - державні виконавці).
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, котрий накладається державним виконавцем у межах суми стягнення за виконавчим провадженням (з урахуванням виконавчого збору та витрат на та проведення виконавчих дій) шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесенням постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та проведенням опису майна боржника і накладенням на нього арешту.
Однак , у відповідності до п.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні після відкриття виконавчого провадження в процесі виконання рішення. Однак виконавець даних дій не вчиняв. Окрім цього ДВС було направлено вимогу№41 від 6.10.2016 року за клопотанням ОСОБА_1 про списання з банківського рахунку №5168742352961647 коштів в сумі 22291,4 грн. Банком було повернуто платіжну вимогу через невідповідність зазначеного МФО. При цьому ДВС після отриманої відмови жодні заходи для списання коштів не вживались. Слід зазначити , що у відповідності до ст.56 ч.6 Закону України "Про виконавче провадження " , перешкоджання вчиненню виконавцем дій , пов"язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника , порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами) , на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність , установлену законом. У відповідності до ст.48 ч.2 Закону України "Про виконавче провадження", стянення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національный валюті, інші цінності , в тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Таким чином державним виконавцем було допущено порушення вимог ст.48 ч.2 та ст.56 ч.6 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до порушення порядку звернення стягнення.
19.10.2016 року боржником ОСОБА_1 було подано клопотання з пропозицією про першочергове звернення стягнення на запропоноване майно . У відповідності до ст.48 ч.5 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право запропонувати види майна чи предмети , які необхідно реалізувати в першу чергу. Однак з відповіді начальника Гайворонського відділу ДВС РУЮ Косіловського №1337 від 09.11.2016 року слідує , що задля уникнення затягування проведення виконавчих дій прийнято рішення про направлення матеріалів на реалізацію 1/2 частки житлового будинку №22 по вул. відродження в м. Гайворон. В судовому засіданні представник ДВС зазначив , що запропоноване майно не може бути реазіловане оскільки підпадає під перелік майна , на яке може бути звернено стягнення за виконавчими документами .Однак таке твердження не відповідає фактичним обставинам ,оскільки запропонований перелік містить майно , що підпадає під звернення, зокера меблі, будівельні матеріали та інше.Що ж до застосування встановленої черговості , то дане правило розповсюджується за даною нормою на кошти та рухоме майно. Що ж до звернення стягнення на нерухоме майно ,звернення стягнення на об"єкти нерухомого майна у відповідності до ст.50 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюються у виключному випадку відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Тож маючи об"єктивні докази про наявність у боржника коштів та рухомого майна , державний виконавець порушив встановлений Законом порядок виконання та своїми діями порушив черговість звернення , що призвело до незаконного позбавлення особи права власності на нерухоме майно- частку житлового будинку , що є єдиним житлом для скаржника.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В рішенні по справі « Федоренко проти України » від 01.06.2006 ЄСПЛ визначив основні критерії, згідно яких необхідно оцінювати дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи:
чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції;
чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства;
чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства;
чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.
Оцінюючи дані критерії суд приходить до висновку , що при виконанні судового рішення державний виконавець хоча і переслідував мету , спрямовану на задоволення інтересів суспільства , зокрема стягувачки , однак втручання в мирне володіння майном було вчинене з порушенням національного закону в частині порушення встановленого порядку стягнення , та зважаючи на те , що з дій боржника вбачається намір виконати судове рішення , зокрема часткове перерахування коштів , пропозиції щодо першочергового стягнення, позбавляючи боржника права на майно -1/2 будинку , яке є у сторони єдиним житлом , виконавець порушив "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.
Щодо недоведення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2016 року суд встановив , що у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження " , копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється стягувачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому представник особи , дії якої оскаржуються не надав суду доказу виконання вимоги закону -повідомлення про вручення, при цьому необгрунтовано зазначив , що постанова вважається врученою з моменту відправки, тож порушень закону він не вбачає. Таким чином боржник був позбавлений можливості після відкриття провадження 21.11.2016 року подати декларацію про доходи та майно, погасити заборгованість добровільно. Тобто за даних обставин , державний виконавець , керуючись ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" для запобігання обмеження прав боржника мав би відкласти проведення виконавчих дій .
Щодо перевірки судом в порядку ст.385 ЦПК України строків подання скарги встановлено наступне . Судом встановлено , що станом на 21 листопада 2016 року боржником було виконано всі вимоги по виконавчому провадженню. Про існування зведеного виконавчого провадження та наявність боргу скаржник мав би дізнатись після вручення йому постанови про відкриття провадження 21.11.2016 року. Оскільки доказів вручення йому постанови відділ ДВС не надав , тож датою з якої відраховується строк звернення зі скаргою слід вважати дату ознайомлення сторони з виконавчим провадженням тобто 16.12.2016 року.Інших доказів , що свідчили що скаржник знав про порушене право або міг про це дізнатись до 16.12.2016 року, суду не надано.
Скаржник звернувся зі скаргою 22.12.2016 року, про що свідчить штемпель поштового відправлення на конверті. Тож скаржник звернуся зі скаргою в 10 денний строк з моменту коли дізнався про порушене право, тобто у відповідності до ст.385 ЦПК України (в редакції , яка діяла на момент відкриття провадження в даній справі). У відповідності до ст.388ЦПК України в зв"язку з задоволенням скарги заявника суд вважає за необхідне стягнути судові витрати пов"язані з розглядом скарги , які складаються з сплати судового збору в сумі 320 грн.,що підтверджується квитанцією від 9.03.2017року (а.с.139 т.1) та з сплати судового збору в сумі 320 грн., що підтверджується квитанцією від 8.08.2017 року (а.с.80 т.2) на користь скаржника з Гайворонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіроворадській області.
Керуючись ст.384-388 ЦПК України (в ред.2005 року)
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця виконавчої служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2М - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця Гайворонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 в частині:
-несписання грошових коштів, що обліковуються на арештованому рахунку Боржника за реквізитами: рахунок одержувача 29244825509100, МФО 305299, ОСОБА_1 ЄДРІІОУ одержувача 14360570, Картковий рахунок №5168742352961647, ОСОБА_1, НОМЕР_1;
-незвернення стягнення на рухоме майно Боржника, запропоноване у клопотанні від 19 жовтня 2016 року на загальну суму 61275,40 гривень;
-невідкладення виконавчих дій;
-недоведення до відома Боржника інформації про нове виконавче провадження, ненадання можливості самостійно виконати вимоги виконавчого документу до початку звернення стягнення на нерухоме майно, належне Боржнику.
Визнати неправомірними дії Державного виконавця Гайворонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіроворадській області ОСОБА_2 в частині:
-порушення черговості звернення стягнення на належне Боржнику майно;
-звернення стягнення на належну Боржнику 1/2 частину житлового будинку загальною площею - 91,52 м2, розташованого по вулиці Відродження, 22 у місті Гайворон, Кіровоградської області.
Стягнути з Гайворонського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіроворадській області на користь ОСОБА_1 640 грн .судових витрат.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_7
Судове рішення № 75756858, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області) було прийнято 30.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 385/31/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: