Постанова № 75756538, 07.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

07 серпня 2018 р. Справа № 820/4031/18

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Сіренко О.І. , Донець Л.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

22 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (подалі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті з 01 січня 2016 року його пенсії у розмірі, який обчислено 79 % грошового забезпечення;

- зобов'язати ГУ ПФУ у Харківській області перерахувати та виплачувати з 01 січня 2016 року йому пенсію у розмірі 79 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року однією сумою.

Також, позивач просить зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 79 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 пенсійний орган зазначає, що з 01 січня 2016 позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Також вказує про відсутність підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року (текст судового рішення виготовлений 19 червня 2018 року) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Висновок суду вмотивованим тим, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону № 1166 від 27 березня 2014 року, що діє на час проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

У зазначеній редакції положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 на час подання позивачем до суду адміністративного позову не оскаржується, є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове про задоволення адміністративного позову.

Скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення не відповідає положенням Конституції України, діючому законодавству та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушення судом прав позивача як людини, а саме права як людини які передбачені ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право позивача на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначає, що суд повинен був з'ясувати питання про застосування норм ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону № 1166 від 27 березня 2014 року) у часі та правомірність застосування зазначеної норми до пенсії, які призначені з 01 травня 2011 року, тобто до внесення змін у ст. 13 Закону № 2262-12.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Проте, в подальшому до цього положення Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни, відповідно до яких, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Саме в такій, зміненій редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку проти чого представник відповідача не заперечував.

Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи наведені нормативно-правові акти, правомірним є висновок, що оскільки перерахунок його пенсії здійснювався на виконання постанови суду, якою відновлено порушене право пенсіонера на пенсію в більшому розмірі, ніж було призначено, то застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії на виконання постанови суду, суперечить нормам чинного законодавства, оскільки право на пенсію у громадянина виникає не в момент перерахунку вже призначеної пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Окрім того внесені зміни (в редакції внесеними згідно із Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні») до ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Відповідно до прикінцевих положень внесені зміни застосовуються для пенсій які призначаються після набрання чинності зазначеними законами.

Також вважає недоречним посилання суду першої інстанції на постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, оскільки нею не визначався порядок застосування ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ при перерахунку розміру пенсії категорії осіб до якої належить він належить, не визначався розмір пенсії у відсотках грошового забезпечення після перерахунку на виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

У відзиві на апеляційну скаргу пенсійний орган зазначає, що на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2017 року по справі № 643/12354/17 ГУ ПФУ у Харківській області проведено перерахунок розміру пенсії позивача з 01 січня 2016 року.

Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з. військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону № 1166 від 27 березня 2014 року, що діє на час проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01 січня 2016 року.

Законом України від 08 лютого 2011 року № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), який набув чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуга перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України, зокрема до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, зазначає про відсутність підстав для виплати пенсії позивачу без обмеження її розміру.

Також відповідач заперечує проти встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки позивачем не наведено аргументованих доводів та доказів того, що дана постанова суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись, у зв'язку з чим, своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років, що призначена йому на умовах Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Матеріали справи посвідчують ту обставину, що основний розмір пенсії пенсійним органом у 2011 році визначений в розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення позивача (а.с. 16).

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2017 року у справі № 643/12354/17, що набрала законної сили 06 грудня 2017 року, був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1

Так, судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону № 2262-XII, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня 2006 року № 268» та довідки № 100/32765-НОМЕР_2 від 25 липня 2017 року про розмір грошового забезпечення.

ГУ ПФУ в Харківській області зобов'язаний провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року ст. 63 Закону № 2262-XII, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 березня 2006 № 268» та довідки № 100/32765-НОМЕР_2 від 25 липня 2017 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Пунктом 3 цієї постанови Пенсійний фонд України зобов'язаний перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом (Законом № 2262-XII), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року N 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Постановою визначено, що розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до п.п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 103 у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (п. 4).

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45.

Судом установлено, що здійснивши з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 (довідка № 34 від 11 січня 2018 року, а.с. 17), пенсійний орган основний розмір пенсії визначив, не в розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення позивача, а в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення позивача, мотивуючи таке рішення нині діючими положеннями ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII.

За правилами п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 в редакції, що була чинною станом до 24 лютого 2018 року, перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у пенсійного органу не було законних підстав для визначення основного розміру пенсії позивача ОСОБА_1 в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення позивача, замість - 79 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки на час призначення пенсії позивачу і визначення її основного розміру пенсії редакція ч. 2 ст. 13 Законом № 2262-ХІІ визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимоги позивача ОСОБА_1 про визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті з 01 січня 2016 року його пенсії у розмірі, який обчислено 79 % грошового забезпечення та зобов'язання ГУ ПФУ у Харківській області перерахувати та виплачувати з 01 січня 2016 року йому пенсію у розмірі 79 % грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 911-VIII від 24.12.2015 року частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 1774-VIII від 06.12.2016 року у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Отже, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року розмір пенсії позивача обмежено сумою в 10.740 гривень, тому висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії позивача є обґрунтованим.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо порядку та строків проведення перерахунків пенсії, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії (фактично різниці між 79 та 70 відсотками) з 01 січня 2016 року однією сумою.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів скасовує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року в частині, якою суд відмовив у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення, та вважає необхідним зобов'язати ГУ ПФУ у Харківській області у п'ятнадцятиденний строк подати звіт про його виконання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної &l ; &g1; інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 за квитанцією № 18739 від 22 травня 2018 року /а.с. 4/, та за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн. /а.с. 53/.

Змінюючи розподіл судових витрат по справі, колегія суддів приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1174,70 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі наведеного, керуючись статтями 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року скасувати в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимог ОСОБА_1 про: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 79 % грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, з прийняттям нового судового рішення, яким:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обчислити розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 при проведені перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року в розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення та провести виплату донарахованих сум.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року скасувати в частині, якою судом відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у п'ятнадцятиденний строк подати звіт про виконання цієї постанови.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61184) судовий збір у розмірі 1174,70 грн. (одна тисяча сто сімдесят чотири гривні 70 коп.).

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.О. Донець

Постанова складена і підписана 07 серпня 2018 року.