Рішення № 7575652, 18.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р. справа № 5020-11/254 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

          (м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26)

в особі:          філії „Кримська регіональна дирекція” Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

          (м.Севастополь, вул.Леніна, 70)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой”

          (99012, м.Севастополь, пр.Гер.Сталінграду, 63, офіс 12)

про           стягнення заборгованості у розмірі 63608,35 грн.,

          Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Райський Д.І., довіреність ВКР № 620291 від 04.09.2008, ТОВ "Український промисловий банк";

відповідач - Галась Е.Р., довіреність б/н від 08.01.2010, ТОВ "Югмонолітспецстрой".

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція” Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 63493,96 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 50524,76 грн., заборгованість за процентами –587,04 грн., пеня –12382,16 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати заборгованості за договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 29/К-08 від 11.04.2008.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/254.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2009 подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 63608,35 грн., з яких: заборгованість за кредитом –50524,76 грн., заборгованість по сплаті процентів –639,64 грн., пеня –12443,95 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, на суму 52879,43 грн., посилаючись на те, що при наданні позову та заяви про збільшення позовних вимог сума пені розрахована позивачем з порушенням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії Кримської регіональної дирекції ТОВ „Український промисловий банк” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (Позичальник) укладений договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 29/К-08 (далі –кредитний договір) (а.с. 11-17).

Згідно пунктом 1.1 кредитного договору (в редакції договору №1 про внесення змін до кредитного договору) Банком виконані прийняті на себе зобов’язання, а саме: відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 333330,00 грн., з кінцевою датою повернення 10.10.2009 та процентною ставкою 17% річних.

Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків відповідачеві були відкриті відповідні рахунки.

Надання кредитних коштів позичальнику підтверджується випискою з особового рахунку позичальника та меморіальними ордерами (а.с. 21-35).

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору, повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії.

Згідно з пунктом 9.2 кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору, а Позичальник зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за Договором, та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, зокрема, у випадку порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

Відповідачем умови кредитного договору виконувались не у повному обсязі, у зв’язку з чим, на виконання пункту 9.2 кредитного договору, 30.07.2009 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів (вих.№ 3291.7) (а.с. 9).

У зв’язку з викладеним, у відповідача станом на день розгляду спору утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 50524,76 грн. та заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом –639,64 грн.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Докази оплати позивачем наявної заборгованості за кредитом у розмірі 50524,76 грн. на день винесення рішення відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, також, передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених процентів нарахованих за користування кредитними коштами, склала 639,64 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 639,64 грн. такою, що підлягає стягненню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасного сплаченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитом у розмірі 12443,95 грн.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На вимогу суду позивачем був здійснений розрахунок суми пені відповідно до вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, який є вірним та обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1715,03 грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 528,79 грн. та інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,19 грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 63, офіс 12, код ЄДРПОУ 34402741, п/р 2600701300242 у філії Кримська регіональна дирекція ТОВ „Український промисловий банк”, МФО 384834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, кор/р 32000175001 у Головному управленні Національного банку України по м. Києву і Київської області, МФО 321228) заборгованість за кредитом у розмірі 50524,76 грн., заборгованість по процентах у розмірі 639,64 грн., пеню у розмірі 1715,03 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 528,79 грн. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 196,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” пені у розмірі 10728,92 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” відмовити.

Суддя                                                             В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 20.01.2010.