Постанова № 75756455, 06.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 755/14932/17 Суддя (судді) першої інстанції: Виниченко Л.М.

ПОСТАНОВА

06 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О. секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року у задоволенні Заяви про виправлення описки у дублікаті виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення його Заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким виправити помилки у дублікаті виконавчого листа.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року у справі № 2-а-1636/1 (Т. 1 а.с. 165-169) за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії позов задоволено частково; визнано бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва по призначенню, нарахуванню, а також відмові в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2, як інваліду ІІ групи, з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з 24.01.2005 року протиправною; зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва встановити ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 24.01.2005 року по 04.01.2006 року, зробити перерахунок та виплату заборгованості, з урахуванням проведених Позивачеві за цей період виплат та індексу інфляції за відповідний період.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2011 року (Т. 1 а.с. 189-190) апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задоволено, Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року скасовано; відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про перерахунок пенсії.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2012 року (Т. 1, а.с. 240-241) касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; Постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2011 року скасовано та залишено в силі Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року, змінивши її шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини двома абзацами в такій редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок за період із 24 січня 2005 року по 04 січня 2006 року державної пенсії ОСОБА_2 у встановленому статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок за період із 24 січня 2005 року по 04 січня 2006 року додаткової пенсії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну здоров'ю, у встановленому статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до положень статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

06 листопада 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва видано відповідний Виконавчий лист (Т. 2, а.с. 127).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-а-1636/1/09 щодо зобов'язання Відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок додаткової пенсії за період з 24.01.2005 року по 04.01.2006 року за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

18 квітня 2018 року представником Позивача отримано дублікат виконавчого листа (Т. 2, а.с. 244).

Позивачем в Заяві щодо виправлення помилок, допущених при оформленні дубліката виконавчого листа зазначено про його видачу з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» - відсутністю дати прийняття та номеру рішення, згідно з яким видано документ; адреси стягувача; невірним визначенням дати набрання рішенням законної сили та строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до п.п. 2, 3, 6, 7 частини першої ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (надалі - Закон №1404-VІІІ), у виконавчому документі зазначаються: дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.

Як вбачається з дубліката виконавчого листа, у ньому зазначено дату прийняття рішення, згідно з яким видано документ 06 жовтня 2009 року та дату набрання рішенням законної сили 16 лютого 2018 року, тоді як у самому виконавчому листі - 18 грудня 2012 року, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання три роки замість одного року.

Щодо відсутності у дублікаті виконавчого листа адреси Стягувача та номеру рішення, згідно з яким видано документ, зазначене спростовуються наданим ним самим дублікатом виконавчого листа.

Згідно з частиною першою ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо виправлення описки у дублікаті виконавчого листа, тому Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким виправляються помилки у дублікаті виконавчого листа.

Відповідно до частини другої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

А згідно з пунктами 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим оскаржувана Ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст.ст. 310, 312, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року скасувати, виправити помилки у дублікаті виконавчого листа: замість дати прийняття рішення, згідно з яким видано документ, « 06 жовтня 2009 року» зазначити « 18 грудня 2012 року», дати набрання рішенням законної сили « 16 лютого 2018 року» - « 18 грудня 2012 року», строку пред'явлення рішення до виконання «три роки» - «один рік».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Постанову складено в повному обсязі 06.06.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Літвіна Н.М.

Сорочко Є.О.