Постанова № 75756428, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13720/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої суддя: Шелест С.Б.

Суддів: Епель О.В., Шурка О.І.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_2;

Відповідача: Бойчун Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.18р. у справі №826/13720/17 за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась з позовом до суду, у якому просила: визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови Позивачу у включенні до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Вектор Банк»; зобов'язати Відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Вектор Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 148 550 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.18р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Свої вимоги мотивує тим, що кошти, які внесені через касу банку на поточний рахунок Позивача є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Відповідачем не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемними операцій з внесення коштів.

У судовому засіданні Представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги.

У судове засідання представник Третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 26.12.16р. між Позивачем та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір ПФ-1767/3109 про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи, згідно умов якого для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в національній/іноземній валюті згідно заяви Клієнта.

Згідно п.п. «а» п. 2.1.1. п. 2.1. Договору, Банк зобов'язується здійснювати комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Клієнта, зокрема: по розрахунковому обслуговуванню - приймати і зараховувати на рахунки Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування відповідних сум коштів з рахунків Клієнта, вчиняти для Клієнта за його рахунками операції, які передбачені для рахунків законом та банківськими правилами.

На виконання умов Договору, відповідно до квитанції №147 від 27.12.16р. кошти в сумі 194 000 грн. внесені на рахунок Позивача відкритий у ПАТ «Вектор Банк» (а.с. 18).

Згідно платіжного доручення від 07.02.17р. №296 з рахунку Позивача переведено кошти у сумі 45 000 грн. на рахунок третьої особи з призначенням платежу: повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору №1-1.11/16 від 01.11.16р. (а.с.19).

Рішенням Правління Національного банку України від 26.01.17р. № 51-рш/БТ ПАТ «Вектор Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 02.03.17р. №112-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕКТОР БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.17р. №853 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора Банку"

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» видано наказ від 06.03.17р. № 29 «Про перевірку вкладів фізичних осіб».

На підставі рішення Національного банку України від 21.03.17р. №163-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВЕКТОР БАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.17р. № 1104 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Вектор Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Вектор Банк», призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Вектор Банк» Савельєвій Анні Миколаївні строком на 2 роки з 22.03.17р. по 21.03.19р. включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» видано наказ від 22.03.17р. № 46 «Щодо продовження перевірки вкладів фізичних осіб».

27.07.17р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВЕКТОР БАНК» видано наказ № 84 «Про встановлення факту нікчемності правочинів».

Уповноваженою особою Фонду на адресу Позивача надіслано повідомлення (у порядку ст.ст.37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») від 28.07.17р. №1501, яким повідомлено про те, що транзакція ПАТ «Вектор Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_4 грошових коштів з призначенням платежу «Внесення готівки на поточний рахунок ОСОБА_4» на суму 194 000 грн., дата вчинення транзакції 27.12.16р., час вчинення транзакції 19.47 визнана нікчемною відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (а.с.22).

Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, Позивач звернулась з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком Уповноваженої особи про нікчемність правочину з перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача; визнаючи правочин нікчемним, Відповідач діяв у спосіб та у межах визначених Законом повноважень та процедури.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2,4 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У спірних правовідносинах колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону № 4452-VI, викладені у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Згідно з аналізованими положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Також, згідно частини 3 статті 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині 3 статті 36 Закону № 4452-VI.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що за Законом № 4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме Банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині 3 статті 36 Закону № 4452-VI. Про це зазначив Верховний Суд у п.41-43 вищезазначеної постанови від 04 липня 2018 року .

У спірному випадку, Відповідач вважає нікчемним правочин з внесення через касу Банку на рахунок Позивача грошових коштів у сумі 194 000 грн., посилаючись на загальні положення ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, без конкретизації підстав визначених даною нормою.

Втім, операція прийняття і зараховування на рахунок коштів не є правочином між Банком та Позивачем згідно зі статтею 202 ЦК України.

Здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Так, відповідно до пунктів 7.1.2, статті 7 Закону №2346-III, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону №2346-III, документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.

Матеріали справи містять відповідним чином оформлену квитанцію №147 від 27.12.17р., яка підтверджує факт зарахування коштів в сумі 194 000 грн. на розрахунковий рахунок Позивача, згідно умов Договору, що не заперечує та не спростовує Відповідач.

У відзиві на позовну заяву, Уповноважена особа зазначає про те, що внесення на рахунок Позивача коштів у сумі 194 000 грн. відбулось шляхом «дроблення» інших рахунків клієнтів Банку, цим самим збільшивши суму коштів, яка може бути повернута за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, Уповноважена особа не надала суду доказів на підтвердження того, що кошти на розрахунковий рахунок Позивача надійшли саме із рахунку іншого вкладника ПАТ «Вектор Банк». У вказаній квитанції у якості платника та отримувача коштів зазначена ОСОБА_4

Отже, внесення на банківський рахунок Позивача грошових коштів через касу Банку відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з внесення коштів на рахунок Позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Окрім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для Позивача та безпосередньо не порушує прав Позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що право Позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_4

Положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Тому, колегія суддів вважає, що належним способом захисту права Позивача є зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про ОСОБА_4 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.18р. та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.18р. у справі №826/13720/17 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.18р. у справі №826/13720/17 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» включити інформацію про ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків фізичної особи ПФ-1767/3109 від 26.12.16р., укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «Вектор Банк».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Епель О.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови складений: 07.08.18р.