Постанова № 75756378, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1983/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кашпур О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Шурка О.І., Файдюка В.В.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.18р. у справі №825/1983/18 за позовом ОСОБА_2 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України військова частина А 0105 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення

у с т а н о в и в:

у травні 2018 року Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Відповідача проіндексоване грошове забезпечення за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі №825/5536/15 в частині поновлення його на посаді заступника командира військової частини А 1783 по роботі з особовим складом у сумі 96 308,88 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.18р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про задоволення позову.

Свої вимоги Апелянт мотивує наявністю законодавчо передбаченого права на виплату середнього заробітку за час затримки Відповідачем виконання судового рішення у частині поновлення Позивача на роботі.

Від Позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.17р. у справі №826/5536/15, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.17р., поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника 121 окремого маневреного центру радіоелектронної розвідки по роботі з особовим складом військової частини А1783 з 20.10.2014 та зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримане проіндексоване грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.10.14р. по 13.04.17р.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника 121 окремого маневреного центру радіоелектронної розвідки по роботі з особовим складом військової частини А1783 з 20.10.14р. (а.с.7-15).

Згідно витягу із наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09.11.17р. №427 (по особовому складу) ОСОБА_2 поновлено та призначено заступником начальника польового вузла зв'язку по роботі з особовим складом 5 окремого полку зв'язку цього самого оперативного командування (а.с.16).

Відповідно до витягу з наказу від 28.11.17р. №259 (по стройовій частині) ОСОБА_2 з 28.11.17р. зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.17).

Відповідно до листа фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.02.16р. №116/14/3/11 Позивача повідомлено про те, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017 №826/5536/15 йому нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.10.14р. по 13.04.17р. та сплановано до виплати до 28.02.18р. (а.с.21).

Вважаючи затримку виконання рішення суду протиправною, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення проіндексованого грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спеціальним законодавством не передбачено обов'язку виплати грошового забезпечення за час затримки виконання судового рішення в частині поновлення на посаді.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Верховний Суд України у постанові від 17 лютого 2015 року (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Судом апеляційної інстанції установлено, що проходження Позивачем військової служби врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, Бойовим статутом Сухопутних військ Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Вказаними Законами та нормативно-правовими актами встановлено порядок оплати праці (грошового забезпечення) та порядок вирішення спорів щодо оплати праці, проте, спеціальним законодавством, не врегульовано питання відповідальності роботодавця за затримку виконання ним судового рішення в частині поновлення незаконно звільненого працівника на посаді. Такі питання регулює КЗпП України.

Отже, непоширення положень Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад стосується виключно порядку та умов визначення норм оплати праці, у іншій частині застосуванню підлягають норми визначені цим Кодексом.

Така правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах міститься у постанові Верхового Суду від 13.06.18р. у справі №805/79/16-а.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС (у редакції чинній до 15.12.17р. та на час ухвалення рішення у справі №826/5536/15) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06.11.92р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Як установлено вище, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09.11.17р. №427 (по особовому складу) ОСОБА_2 поновлено та призначено заступником начальника польового вузла зв'язку по роботі з особовим складом 5 окремого полку зв'язку цього самого оперативного командування. Згідно з наказом від 28.11.17р. №259 (по стройовій частині) ОСОБА_2 з 28.11.17р. зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення Позивача на посаді фактично виконано 09.11.17р. шляхом прийняття наказу про його поновлення, а тому відповідно до статті 236 КЗпП України Позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14.04.17р. (наступний день після винесення судового рішення про поновлення на роботі) по 09.11.17р. (дата видачі наказу про поновлення), що складає 142 робочі дні.

Аналогічна висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 23.06.15р. у справі № 21-63а15.

Згідно наведених норм трудового законодавства, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, а тому колегія суддів вважає помилковими доводи Апелянта про те, що виплата середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення має бути здійснена по 27.11.17р., тобто на день прийняття наказу про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Матеріали справи не містять довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 за останні два місяці роботи, що не дає можливості визначити суму грошового забезпечення, яка підлягає виплаті Позивачу за вказаний період, у зв'язку з чим належним способом захисту порушеного права Позивача є зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 проіндексоване грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14 квітня 2017 року по 09 листопада 2017 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.18р. у справі №825/1983/18 - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.18р. у справі №825/1983/18 скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення адміністративного позову.

Зобов'язати Командування Сухопутних військ Збройних Сил України військова частина А 0105 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 проіндексоване грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14 квітня 2017 року по 09 листопада 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Шурко О.І.

Файдюк В.В.