Постанова № 75756281, 01.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2678/17 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Вергелес Я.В.,

представника відповідача Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінєст» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінєст», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22 листопада 2016 р. № 0005271403 та від 9 червня 2017 р. № 0021261407

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Також податковий орган зазначає, що проведеною перевіркою встановлено нереальність первинного постачання (продажу), а також відсутність факту реального одержання (купівлі) кожним із контрагентів-постачальників відповідного задокументованого обсягу товарів від інших продавців у досліджуваному та попередніх періодах.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та рішення у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що у період з 23 січня по 10 лютого 2017 р. податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 р. по 30 вересня 2016 р.

За результатами перевірки складено акт від 17.02.2017 № 57/10-36-14-01-13/38467650 (далі - акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

- п. 138.2 ст. 138, п. 134.1 ст. 134, п. 137.1 ст. 137 ПК України, ст. 2, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 с. 1 , п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 , ст. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 401021,00 грн., в тому числі: у 2015 р. - 47 380,00 грн., 3 квартали 2016 р. - 353 641,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 445 753 грн. 00 коп., в тому числі: у липні 2015 р. - 75 377,00 грн., серпні 2015 р. - 34 388,00 грн., листопаді 2015 р. - 131 526,00 грн., червні 2016 р. - 110 073,00 грн., липні 2016 р. - 67 878,00 грн., серпні 2016 р. - 13 709,00 грн., вересні 2016 р. - 12 802,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення 09 березня 2017 р.:

- № 0008491401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 557 191,00 грн., з яких: за основним платежем - 445 753,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 111 438,00 грн.;

- № 0008591401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 489431,00 грн., з яких: за основним платежем - 401021,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88410,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки, позивач вважає їх протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як позивач свої вимоги довів і обґрунтував належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, формування платником податку витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді ТОВ «Фінєст» мало господарські правовідносини з приватним підприємством «МІРЕЛЬ ТОРГ» (далі - ПП «МІРЕЛЬ ТОРГ»), товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Лтд.» (далі - ТОВ «Прайд Лтд.»), товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт Некст» (далі - ТОВ «Самміт Некст»), товариством з обмеженою відповідальністю «Мдс-Проект» (далі - ТОВ «Мдс-Проект»), товариством з обмеженою відповідальністю «Солнас» (далі - ТОВ «Солнас»), товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ-Майстер» (далі - ТОВ «АРТ-Майстер»), приватним підприємством «Гавр» (далі - ПП «Гавр»), товариством з обмеженою відповідальністю «АЛП Текстиль» (далі - ТОВ «АЛП Текстиль») та товариством з обмеженою відповідальністю «Інструмент-Група Давіор» (далі - ТОВ «Інструмент-Група Давіор»).

Позивачем на підтвердження факту реальності господарських операцій подано суду копії:

- ПП «МІРЕЛЬ ТОРГ» (договір поставки № 1054 від 15 грудня 2014 р., додаток до договору поставки № 1054, додаткові угоди від 15 грудня 2014 р., видаткової накладної від 20 січня 2015 р. № 277, акт приймання від 20 січня 2015 р. № 21306, наказ № 4 від 12 січня 2015 р. «Про створення бригади з приймання товару на склад», довіреність від 20 січня 2015 р. № 4492 ОСОБА_5 на отримання товару, податкова накладна від 20 січня 2015 р. № 38, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 20 січня 2015 р. № 38, товарно-транспортна накладна від 20 січня 2015 р., висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, попередні замовлення до договору поставки, протокол узгодження цін, графік поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААВ № 719696, копії митних декларацій, договори оренди складських приміщень від 2 грудня 2013 р. та від 26 листопада 2014 р., фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам;

- ТОВ «ПРАЙД ЛТД.» (договір поставки № 882 від 29 травня 2014 р., додаткові угоди, видаткові накладні від 17 лютого 2015 р. № ПБ-0000074, № ПБ-0000075, № ПБ-0000076, 20 лютого 2015 р. № ПБ-0000123, 24 лютого 2015 р. № ПБ-0000135, акти приймання від 17 лютого 2015 р. № 23959, № 23960, 23958, 20 лютого 2015 р. № 24353, 24 лютого 2015 р. № 24567, довіреності від 17 лютого 2015 р. №, від 20 лютого 2015 р. № 5058, від 24 лютого 2015 р. № 5079 на отримання товару, податкова накладна від 17 лютого 2015 р. № 74, від 17 лютого 2015 р. № 75, від 17 лютого 2015 р. № 76, від 20 лютого 2017 р. № 123, від 24 лютого 2015 р. № 135, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 20 квітня 2015 р. № 11, 12, 13; 07 квітня 2015 р. № 5, 4; 19 травня 2015 р. № 34, № 38, №45, 36, 40, 47, 35, 39, 46; товарно-транспортні накладні від 17, 20, 24 лютого 2015 р., висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, попередні замовлення до договору поставки, протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ТОВ «САММІТ НЕКСТ» (договір поставки № 621 від 01 квітня 2014 р., додаткові угоди, видаткові накладних від 19 березня 2015 р. №205, 206, 207, 208, від 25 березня 2015 р. № 224, 225, 227, 228, акти приймання від 19 березня 2015 р. №26845, 26843, 26844, 26846, від 25 березня 2015 р. № 27390, 27391, 27392, 27393, довіреності від 19 березня 2015 р. № 5371від 25 березня 2015 р. № 5459 на отримання товару; податкові накладні від 19 березня 2015 р. № 46, від 19 березня 2015 р. № 47, від 19 березня 2015 р. № 48, від 19 березня 2015 р. № 49, від 25 березня 2015 р. № 73, від 25 березня 2015 р. № 74, від 25 березня 2015 р. № 71, від 25 березня 2015 р. № 72; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 19 березня 2015 р. № 46; 72; 47; 75 115, 70, 48, 49, 71, 118, від 25 березня 2015 р. № 49, 117, 69, 71, 72, 59, 73, товарно-транспортні накладні від 19, 25 березня 2015 р., висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, попередні замовлення, згідно з якими між сторонами було узгоджено попереднє замовлення до договору поставки; протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість та копія наказу № 2 ТОВ «САММІТ НЕКСТ» про призначення на посаду директора ОСОБА_6, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ТОВ «МДС-ПРОЕКТ» (договір поставки № 898 01 червня 2014 р., додаткові угоди, видаткову накладну від 10 березня 2015 р. № 146, акт приймання від 10 березня 2015 р. № 25908, довіреність від 10 березня 2015 р. № 5236 на отримання товару, податкову накладну від 10 березня 2015 р. № 27, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 10 березня 2015 р. № 27, товарно-транспортну накладну від 10 березня 2015 р., попередні замовлення, протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та копія довідки про взяття на облік платника податків, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ТОВ «СОЛНАС» (договір поставки № 1081 29 січня 2015 р., додаткові угоди, додаток до договору поставки № 1081, видаткові накладні від 5 березня 2015 р. № С-03/02, С-03/04, від 19 березня 2015 р. № С-03/20, від 9 липня 2015 р. № С-07/18, від 23 липня 2015 р. № С-07/31, С-07/30, акти приймання від 5 березня 2015 р. № 25628, 25606, від 19 березня 2015 р. 26762, від 9 липня 2015 р. № 38224, від 23 липня 2015 р. № 39823, 39822, довіреності від 5 березня 2015 р. № 5195, від 5 березня 2015 р. № 5196, від 19 березня 2015 р. № 5375, від 9 липня 2015 р. № 706, від 23 липня 2015 р. № 7322; податкову накладну від 5 березня 2015 р. № 2, від 5 березня 2015 р. № 4, від 19 березня 2015 р. № 22, від 9 липня 2015 р. № 18, від 23 липня 2015 р. № 31, від 23 липня 2015 р. № 30, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 5 березня 2015 р. № 2, від 19 березня 2015 р. № 22, від 9 липня 2015 р. № 18, від 23 липня 2015 р. № 31, 30, товарно-транспортні накладні від 5, 19 березня 2015 р., від 9, 23 липня 2015 р., сертифікат перевірки типу, декларація відповідність засобу індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту; довідка на запит про необхідність проведення обов'язкової сертифікації продуктів в Системі УкрСЕПРО з додатками, лист щодо сертифікації продуктів з додатками, лист від 28 травня 2012 р. №3/12-А-577, згідно з яким було визначено перелік продуктів, які не потребують в проведенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи, декларація виробника від 15 березня 2016 р. № 18, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, згідно з якими було проведено експертизу товару, договори оренди, попередні замовлення, протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість, копія наказу про призначення директора, копія відомостей з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України та копія статуту підприємства, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ПП «АРТ-МАЙСТЕР» (договір поставки № 769 01 квітня 2014 р., додаткові угоди, додаток до договору поставки №769; видаткова накладна від 17 березня 2015 р. № АМ-0000251 згідно з якими здійснювалося передавання товару, акт приймання від 17 березня 2015 р. № 27214 згідно з якими постачальник поставив, а покупець прийняв товар (т. 10 а.с. 137-138); довіреності від 17 березня 2015 р. № 5328 на отримання товару, податкова накладна від 17 березня 2015 р. № 208, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17 березня 2015 р. № 208, товарно-транспортні накладні від 17 березня 2015 р., декларації виробника від 16 березня 2015 р. № 01-309, 01-1060, 01-861; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи; попередні замовлення, протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту підприємства, копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та копія наказу про призначення директора, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ПП «ГАВР» (договір поставки № 600 01 квітня 2014 р., додаток до договору № 600; накладні від 2 квітня 2015 р. № 9, 20, 22, від 3 квітня 2015 р. № 44, від 7 квітня 2015 р. № 58, від 10 квітня 2015 р. № 102, від 20 квітня 2015 р. № 120, від 21 квітня 2015 р. № 124, від 6 травня 2015 р. № 4, від 19 травня 2015 р. № 84, 100, 99, 86, 101, від 26 травня 2015 р. № 134, 133, 132, від 28 травня 2015 р. № 142; акти приймання від 2 квітня 2015 р. № 28310, 28308, 28309, від 3 квітня 2015 р. № 28366, від 7 квітня 2015 р. №28752, від 10 квітня 2015 р. № 29120, від 20 квітня 2015 р. № 29869, від 21 квітня 2015 р. № 29952, від 6 травня 2015 р. № 31484, від 19 травня 2015 р. № 32747, 32819, 32820, 32748, 32818, від 26 травня 2015 р. № 33532, 33531, 33533, від 28 травня 2015 р. № 33802, довіреності від 02 квітня 2015 р. № 5694, від 7 квітня 2015 р. № 5741, від 10 квітня 2015 р. № 5830, від 20 квітня 2015 р. № 5916, від 21 квітня 2015 р. № 5917, від 06 травня 2015 р. № 6443, від 19 травня 2015 р. № 6321, від 26 травня 2015 р. № 6433, від 28 травня 2015 р. № 6503, на отримання товару; податкові накладні від 02 квітня 2015 р. № 9, від 02 квітня 2015 р. № 20, від 02 квітня 2015 р. № 22, від 03 квітня 2015 р. № 44, від 07 квітня 2015 р. № 58, від 10 квітня 2015 р. № 102, від 20 квітня 2015 р. № 120, від 21 квітня 2015 р. № 124, від 6 травня 2015 р. № 4, від 19 травня 2015 р. № 84, від 19 травня 2015 р. № 100, від 19 травня 2015 р. № 99, від 19 травня 2015 р. № 86, від 19 травня 2015 р. № 101, від 26 травня 2015 р. № 134, від 26 травня 2015 р. № 133, від 26 травня 2015 р. № 132, від 28 травня 2015 р. № 142; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 02 квітня 2015 р. № 9, 22, від 03 квітня 2015 р. № 44, від 10 квітня 2015 р. № 102, від 21 квітня 2015р. № 124, від 19 травня 2015 р. №86, від 26 травня 2015 р. № 134, 133; генеральна довіреність від 26 січня 2015 р. № 48; лист про не використання транспорту під час поставки товару; сертифікат відповідності товару з додатками; звіт за результатами робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07 липня 2014 р. №33.3/2962, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, договір оренди, попередні замовлення; протокол узгодження цін, згідно з якими здійснювалося узгодження цін;- графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія статуту підприємства, копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія рішення № 1 від 16 січня 2012 р. та копія наказу № 1 від 17 січня 2012р., фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам);

- ТОВ «АЛП ТЕКСТИЛЬ» (договір поставки № 871 01 травня 2014 р., додаткові угоди, додаток до договору № 871, видаткова накладна від 08 червня 2015 р. № 18; акт приймання від 8 червня 2015 р. № 35028; довіреність від 08 червня 2015 р. № 6641, податкова накладна від 08 червня 2015 р. № 2; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 08 червня 2015 р. № 2; лист від 3 січня 2015 р., сертифікат відповідності товару; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, згідно з якими було проведено експертизу товару; попередні замовлення, протокол узгодження цін; графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копія статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідка з Єдиного підприємств та організацій України та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам;

- ТОВ «ІНСТРУМЕНТ-ГРУПА ДАВІОР» (договір поставки № 273 01 квітня 2014 р., додаткові угоди, видаткова накладна від 04 червня 2015 р. № 159, 163, від 05 червня 2015 р. № 162, 164, 166, від 18 червня 2015 р. №181, 182, від 19 червня 2015 р. № 186, від 26 червня 2015 р. №198, акт приймання від 04 червня 2015 р. № 34737, 34705, від 05 червня 2015 р. № 34869, 34865, 34867, від 18 червня 2015 р. № 36260, 36259, від 19 червня 2015 р. № 36373, від 26 червня 2015 р. № 37045; довіреність від 04 червня 2015 р. № 6596, від 05 червня 2015 р. № 6597, від 18 червня 2015 р. № 6801, від 18 червня 2015 р. № 6802, від 19 червня 2015 р. № 6800, від 26 червня 2015 р. № 7221, податкові накладні від 04 червня 2015 р. № 13, від 04 червня 2015 р. № 14, від 05 червня 2015 р. № 19, від 05 червня 2015 р. № 20, від 05 червня 2015 р. № 21, від 18 червня 2015 р. № 37, від 18 червня 2015 р. № 38, від 19 червня 2015 р. № 42, від 26 червня 2015 р. № 52, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18 червня 2015 р. № 37, лист від 3 січня 2015 р. № 22/02-15 про необов'язковість товарно-транспортних накладних, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, згідно з якими було проведено експертизу товару, попередні замовлення, протокол узгодження цін, графіки поставок, платіжні доручення на підтвердження оплати за поставлений товар, копії статуту, копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копія протоколу № 1 установчих зборів учасників ТОВ «ІНСТРУМЕНТ_ГРУПА ДАВІОР», фіскальні чеки на підтвердження подальшої реалізації товару кінцевим споживачам.

На погляд судової колегії, суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин зі своїми контрагентами, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, при цьому, в акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям.

Водночас, висновки податкового органу ґрунтуються на узагальненій податковій декларації стосовно контрагентів позивача, а також на неможливості встановити джерело походження товару проданого контрагентами позивачу.

Проте, посилання відповідача на відсутність у певних контрагентів по ланцюгу можливості виконання укладених договорів не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що жодних доказів та обгрунтувань на підтвердження цих тверджень суду не надано та вони ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку первинним документам у їх сукупності, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, та встановлено умови реального здійснення господарських операцій, які призвели до об'єктивної зміни складу активів позивача.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в рішеннях від 05.10.2015р. (справа №К/9991/44826/12), від 21.09.2015р. (справа №К9991/35087/12) та від 15.09.2015р. (справа №К/800/13763/14).

Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як було зазначено, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням керівника та видів діяльності.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 06 серпня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов