Постанова № 75756223, 07.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року справа №805/4690/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Сухарьок М.Г.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю: представника заявника - Скорженка А.П. за довіреністю від 23 травня 2018 року,

представника відповідача - адвоката Мамонова А.А, ордер серія ДН № 013786 від 02 серпня 2018 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 805/4690/18-а (головуючий 1 інстанції Стойко В.В. повний текст складено 19 червня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі-заявник, податковий орган) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (надалі-підприємство) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, заяву податкового органу - задоволено.

Зупинено видаткові операції на рахунках Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» строком на два місяці до надання податковому керуючому інформації щодо дебіторської заборгованості станом на поточну дату та данних бухгалтерського та аналітичного обліку, належним чином засвідчених копій договорів, видаткових накладних, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість.

Задовольняючи вимоги заявника, суд виходив з того, що станом на 15.05.2018 року за ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» обліковується податковий борг на загальну суму 24341026,17грн. Вказаний податковий борг виник у зв'язку з несплатою підприємством податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникла на підставі несплачених грошових зобов'язань нарахованих податковим органом за результатами перевірки та самостійно узгоджених грошових зобов'язань задекларованих самим платником податків. Інформації податковому керуючому щодо дебіторської заборгованості станом на поточну дату та даних бухгалтерського та аналітичного обліку, належним чином засвідчених копій договорів, видаткових накладних, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» не надало, тим самим, здійснило перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом.

Підприємство не погодилося з вказаним рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій вказано на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» листом від 01.06.2018 року повідомила податковий орган про вжиття підприємством заходів щодо відшукання майна для передачі його додатково у податкову заставу з метою виконання податкових зобов'язань перед Державним бюджетом України. Вважає, що із податкової звітності з ПДВ, а конкретно Додатку № 5 до Декларації з ПДВ контролюючий орган може бачити усіх контрагентів відповідача та суми коштів що надходять від контрагентів. Аналогічна інформація вбачається із поданих декларацій на прибуток підприємств. Посилається на п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України відповідно до якого, контролюючий орган повинен був звернутися до платника податків із пропозицією укласти договори про переведення права вимоги дебіторської заборгованості. Проте, із зазначеною пропозицією податковий орган до підприємства не звертався. Вважає, що Порядком призначення та звільнення податкового керуючого не надані повноваження на витребування первинних документів по дебіторський заборгованості платника. Зазначає, що контролюючий орган порушив процесуальний строк звернення до суду з даною заявою. Звертає увагу, що відповідно норм Закону України «Про банки та банківську діяльність», Податкового кодексу України, зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб здійснюється лише в разі прийняття судового рішення про накладення арешту на такі рахунки. Однак, податковий орган з вказаним зверненням до суду не звертався.

Від податкового органу, на адресу суду апеляційної інстанції надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якому зазначено, що заявник діяв у межах наданих йому повноважень, підприємством на пропозицію податкового керуючого не надано данних бухгалтерського та аналітичного обліку, копії договорів, видаткових накладних, актів звірок, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість, а тому податковий орган у відповідності до чинного законодавства звернувся до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках підприємства.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник заявника, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення сторін, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 31599557) за юридичною адресою: 85310, Донецька область, м. Покровськ, вул. Перемоги, буд. 9, та перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (а.с. 42-44).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року задоволено позов Офісу великих платників податків ДФС до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків. Вирішено надати Офісу великих платників податків ДФС дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557), що перебуває у податковій заставі вартістю у розмірі 23874493,98 грн (а.с. 86-91).

Станом на 15.05.2018 року ДП «ВК «Краснолиманська» має загальний податковий борг перед бюджетом у сумі 24341026,17грн. з податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникла на підставі несплачених грошових зобов'язань нарахованих податковим органом за результатами перевірки та самостійно узгоджених грошових зобов'язань задекларованих самим платником податків, що підтверджується роздруківками інтегрованих карток платника податку (а.с. 19-41).

Відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 20.04.2017 року № 824 податковим керуючим за вказаним боржником призначено Астраханцеву І.М. (а.с. 7).

Коштів на рахунках ДП «ВК «Краснолиманська» недостатньо для погашення податкової заборгованості, що підтверджується інкасовими дорученнями, що містяться у матеріалах справи (а.с. 10-17).

Листом від 23.05.2018 року ДП «ВК «Краснолиманська» повідомлено про необхідність надати податковому органу інформацію про наявну дебіторську заборгованість даних бухгалтерського та аналітичного обліку, копій договорів, видаткових накладних, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість та направлено повідомлення про визначення джерелом дебіторської заборгованості платника податків. Крім того, зауважено, що зазначене питання потребує негайного вирішення, ненадання документів, буде розцінено як свідоме невиконання вимог п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України (а.с. 9).

13.06.2018 року Астраханцевою І.М. було безпосередньо надано посадовим особам ДП «ВК «Краснолиманська» повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків (а.с. 73).

Листом № 08/11-101/2 від 01.06.2018 року керівництво ДП «ВК «Краснолиманська» звернулось до податкового органу в якому зазначило, що вживає заходи щодо узгодження переліку майна для формування предмету податкового залогу на всю суму недоїмки із Міністерством вугільної промисловості.

Податковим керуючим, Астраханцевою І.М. складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень № 1 від 15.06.2018 року (а.с. 8).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом..

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно розділу ІІІ «Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень» (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 року за № 529, основними функціями та повноваженнями податкового керуючого щодо податкової застави є:

-заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, що стосуються здійснюваних платником податків відповідних заходів із погашення податкового боргу;

-надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги;

-одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу;

-здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна;

-складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу;

-складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

-реєстрація податкової застави у відповідних державних реєстрах та її виключення з таких реєстрів;

-підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом;

-здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;

-складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

-підготовка рішення про складання відповідних актів та направлення такого рішення банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків та скасування заборони на відчуження майна;

-підготовка рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків;

-підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі;

-отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі;

-вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу);

-підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

-розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу);

-здійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу;

-забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.

Виходячи з аналізу вказаного розділу, суд не вбачає повноважень у податкового керуючого щодо витребування первинних документів по дебіторський заборгованості платника.

Окрім того, суд звертає увагу, що приписами п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п'ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов'язання платника податків укласти зазначений договір.

З наведеної норми вбачається, що податковий орган повинен був звернутися до платника податків із пропозицією укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження складання вказаного договору.

Відповідальність за перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень визначена п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України. У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Як вже зазначалось податковим керуючим, Астраханцевою І.М. складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень № 1 від 15.06.2018 року, та в подальшому Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків.

Приписами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства які їх регулюють, суд вважає передчасним звернення податкового органу із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків, оскільки з фактичних дій підприємства не вбачається перешкод податковому керуючому у виконанні наданих йому функцій та повноважень визначених вищезгаданим Порядком та Податковим Кодексом України.

Суд наголошує, що зупиненя видаткових операцій на рахунках підприємства у даному випадку є непропорційним заходом.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

-неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

-недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

-неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що судом першої інстанції недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та зроблені висновки які не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 195, 250, ч. 1 ст. 271, ч. 3 ст. 272, ст. ст. 283, 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 805/4690/18-а за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 805/4690/18-а - скасувати.

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій на рахунках Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до надання податковому керуючому інформації щодо дебіторської заборгованості станом на поточну дату та даних бухгалтерського та аналітичного обліку, належним чином завірених копій договорів видаткових накладних, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість - відмовити.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до частини 3 статті 272 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

М. Г. Сухарьок