Постанова № 75756126, 19.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 рокусправа № 808/3341/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чумак С.Ю.,

судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання: Сколишев О.О.,

за участі представника позивача Загрія Р.О. та представників відповідача Гончаренко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року у справі № 808/3341/17 (суддя Бойченко Ю.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Спецмашремонт» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2017 року:

- № 0013891401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 822105,75 грн, в тому числі за основним платежем - 746825,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 97331,75 грн;

- № 0013911401, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 855888,75 грн., в тому числі за основним платежем - 684711,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 171177,75 грн., та №0013911301 від 20.10.2017 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначив, що господарська діяльність між позивачем та контрагентами не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що є порушенням п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

ТОВ "Завод Спецмашремонт" зареєстровано як юридичну особу 17.08.2004 із присвоєнням ідентифікаційного коду 33134397.

В період з 08.08.2017 по 30.08.2017 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Завод Спецмашремонт" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, результати якої викладені в акті перевірки №488/08-01-14-01/33134397 від 08.09.2017.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема:

1) п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137 р. ІІІ та з врахуванням ст. 44 р. ІІ Податкового кодексу України, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 р. ІІІ Податкового кодексу України (у редакції, що діяла протягом 2015 року), п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 746 825 грн., у тому числі по періодах:

- 2014 рік - на суму 411 377 грн.;

- 2015 рік - на суму 335 448 грн.;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 862 281 грн., в тому числі:

- за січень 2014 року в сумі 30 408 грн.;

- за березень 2014 року в сумі 55 429 грн.;

- за травень 2014 року в сумі 22 217 грн.;

- за червень 2014 року в сумі 18 846 грн.;

- за липень 2014 року в сумі 25 624 грн.;

- за жовтень 2014 року в сумі 19 598 грн.;

- за листопад 2014 року в сумі 41 047 грн.;

- за грудень 2014 року в сумі 13 006 грн.;

- за січень 2015 року в сумі 40 339 грн.;

- за лютий 2015 року в сумі 13 757 грн.;

- за березень 2015 року в сумі 58 555 грн.;

- за квітень 2015 року в сумі 1 860 грн.;

- за червень 2015 року в сумі 70 661 грн.;

- за липень 2015 року в сумі 168 388 грн.;

- за серпень 2015 року в сумі 255 979 грн.;

- за грудень 2015 року в сумі 1 521 грн.;

- за грудень2016 року в сумі 25 046 грн.

20.10.2017 року відповідачем у відношенні ТОВ "Завод Спецмашремонт" на підставі висновків акту перевірки № 488/08-01-14-01/33134397 від 08.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" № 0013891401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 849 669,25 грн., з яких 746 825 грн. за податковим зобов'язаннями та 102 844,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- форми "Р" № 0013901401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 887 196,25 грн., з яких 709 757 грн. за податковим зобов'язаннями та 177 439,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- форми "В4" № 0013911401, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за липень 2015 року на 51 647 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 5 164,70 грн.

При цьому, як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки №488/08-01-14-01/33134397 від 08.09.2017, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, а саме: ТОВ "ІНТОРГКІЙ", ТОВ "СТАФ-ТОРГ", ТОВ "ВЕНДЕН ГРУП", ТОВ "АСПИД ГРУП", ТОВ "АЙТ КОМ" та ТОВ "АНТАРІ ПЛЮС".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Оцінюючи податкові наслідки господарських операцій, судом перевірений дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

03.03.2014 року між ТОВ «Інторгкій» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 8, за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець на умовах вказаного договору прийняти та оплатити продукцію найменування (асортимент), ціна та кількість, вказані у Специфікаціях. (т. 1 а.с. 97)

21.03.2014 року між ТОВ «Інторгкій» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 9, за умовами якого Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець на умовах вказаного договору прийняти та оплатити продукцію найтування (асортимент), ціна та кількість, вказані в Специфікаціях. (т. 1 а.с. 122).

Згідно зі специфікацією № 1 на адресу позивача поставлявся наступний товар (мовою оригіналу): реле напряжения; автоматический выключатель; терморегулятор; розетка 2-ая с заземлением; провод (в асортименті); вентилятор; лента уплотнительная; саморез по металу; лист металлический; та інші будівельні матеріали.

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 1 а.с. 98-121, 123-125)

- Специфікація

- Видаткові накладні

- Податкові накладні

- ТТН

05.05.2014 року між ТОВ «Стаф-Торг» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 12, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію вказану в Специфікаціях, як додаються до цього договору, іменоване надалі товар. (т. 1 а.с. 126-127).

Відповідно до специфікації на адресу позивача поставлявся наступний товар: лист г/к; кутник рівнополичниц (в асортименті); швелер (в асортименті); балка двотаврова (в асортименті); дріт; електроди (в асортименті); круг відрізний; круг зачисний.

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 1 а.с. 128-149)

- Специфікація

- Видаткові накладні

- ТТН

- Податкові накладні

29.09.2014 року між ТОВ «Венден Груп» (Постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 18, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію вказану в Специфікаціях, як додаються до цього договору, іменоване надалі товар. (т. 1 а.с. 150-151)

Згідно зі специфікацією на адресу позивача поставлено: лист н/ж; лист г/к (в асортименті); коло н/ж (в асортименті); кутник рівнополичний.

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 1 а.с. 152-185

- Специфікація

- Видаткова накладна

- ТТН

- Податкові накладні

01.11.2014 року між ТОВ «Аспід Груп» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 20, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію вказану в Специфікаціях, як додаються до цього договору, іменоване надалі товар. (т. 1 а.с. 186).

Відповідно до специфікації на адресу позивача поставлявся наступний товар (мовою оригіналу): двутавровая балка 14; лист г/к (в асортименті); проволока; уголок (в асортименті); швеллер (в асортименті); электроды.

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 1 а.с. 187-248)

- Специфікація

- Накладна

- ТТН

- Податкова накладна

01.07.2015 року між ТОВ «АНТАРІ Плюс» (Постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 8, за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець на умовах вказаного договору прийняти та оплатити продукцію найменування (асортимент), ціна та кількість, вказані у Специфікаціях. ( т. 1 а.с. 249-250)

15.08.2015 року між ТОВ «АНТАРІ Плюс» (Постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 3/08, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в Специфікаціях, які додаються до цього договору, іменоване надалі товарі. Кількість, номенклатура, ціна і термін постави товару, умови оплати визначені в Специфікаціях. (т. 2 а.с. 13-14).

За специфікаціями на адресу позивача поставленоя наступний товар: швелер (в асортименті); кутник рівнополичний (в асортименті); лист г/к (в асортименті); дротовар; круг г/к.

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 1 а.с. 251, т. 2 а.с. 1-12,15-52)

- Специфікація

- Видаткова накладна

- Податкова накладна

- Акт прийому-передачі виконаних транспортних послуг

- ТТН

03.07.2014 року між ТОВ «АЙТ КОМ» (Постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 12, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в Специфікаціях, які додаються до цього договору, іменоване надані товар. Кількість, номенклатура, ціна і термін постави товару, умови оплати визначені в Специфікаціях. (т. 2 а.с. 53-55).

Відповідно до специфікації на адресу позивача поставлено: лист г/к; кутник рівнополичниц; балка двотаврова; дріт; електроди; аргон (балон); кисень (балон).

На підтвердження здійснення господарської діяльної за вказаним договором, позивачем надано наступні первинні документи: (т. 2 а.с. 56-65)

- Специфікація

- Видаткова накладна

- ТТН

- Податкова накладна.

Увесь поставлений товар оприбуткований позивачем на основному складі, у бухгалтерському обліку операції відображені проводками за рахунками 281 «Товари на складі» та 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Використання поставленого товару у власній виробничо-господарській діяльності підтверджується актами списання товарів з основного складу . (т. № 3 а.с. 57-268, т. № 4 а.с. 1-35).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складені на їх виконання, оформлені з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом та декларування показників податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Доводи апелянта про наявність певних кримінальних проваджень, в яких розслідується діяльність ТОВ «Інторгкій» та ТОВ «Стаф-Торг» не підтверджені жодними фактичними даними. Відповідачем не надано судам обох інстанцій відповідних рішень судів чи органів досудового розслідування стосовно результатів таких розслідувань. Сама ж по собі наявність кримінальних проваджень не є підтвердженням чиєїсь протиправної діяльності. Усі доводи податкового органу носять характер припущень і не підтверджені жодними доказами.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2017 року № 0013891401 та № 0013911401 є протиправними та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Повний текст судового рішення складений 24 липня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року у справі № 808/3341/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: І.В. Юрко