Постанова № 75755849, 07.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року справа №812/675/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребова Л. В., суддів Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 812/675/18 (головуючий І інстанції - Свергун І.О.) за позовом селянського (фермерського) господарства "Мирослава" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2018 року селянське (фермерське) господарство "Мирослава" (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень - податкового повідомлення-рішення № 0007611207 про застосування до платника податків суми штрафу в розмірі 101010,00 грн. від 23.02.2018 року (а.с. 3-6).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23.02.2018 № 0007611207, яким до селянського (фермерського) господарства "Мирослава" застосовано штраф у сумі 101010,00 грн. (сто одна тисяча десять грн. 00 коп.). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 70-75).

Вважаючи, що під час розгляду справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач здійснив усі необхідні дії для сучасної реєстрації спірної податкової накладної у термін до 15 днів у Реєстрі, а саме, перерахував кошти у сумі 615 000,00 грн. 14.01.2018 року та 15.01.2018 року кілька разів намагався зареєструвати податкову накладну у Реєстрі є помилковим, оскільки фактично кошти не були зараховані на відповідний рахунок, внаслідок чого реєстрацію податкової накладної своєчасно не здійснено. На переконання апелянта, контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо контролю за перерахуванням коштів із поточного рахунку на електронний рахунок, а чинними нормами законодавства визначено обов'язок платника податків своєчасно зареєструвати податкову накладну в Реєстрі забезпечивши наявність достатніх коштів на електронному рахунку. При цьому, результатом виконання такого обов'язку є саме своєчасна реєстрація податкових накладних, а не лише подання до установи банку платіжного доручення на перерахування коштів на спец рахунок в казначействі. Апелянт вважає, що позивачем належним чином не виконано обов'язок платника податків щодо своєчасного зареєстрування податкових накладних в Реєстрі, а тому, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних відповідно до п.п. 120.-1.1.1 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 80-83).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, селянське (фермерське) господарство "Мирослава" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32683492, місцезнаходження юридичної особи: 92654, Луганська обл., Сватівський район, село Містки, вул. Андріївська, будинок 18, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48-51).

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

15 листопада 2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Старобільської ОДПІ, Сватівської ОДПІ, Станично-Луганської ОДПІ управління податків і зборів юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області Глековою К.Є., на підставі п.п. 19-1.1.1 19-1.1.2 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1, 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації СФГ «Мирослава» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період - грудень 2015 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем складено Акт № 1682/12-32-12-07/32683492 від 15.11.2017 року, яким установлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у грудні 2015 року, що є порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (а.с. 7).

23 лютого 2018 року відповідачем, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, на підставі акту перевірки від 15.11.2017 року 1682/12-32-12-07/32683492 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період - грудень 2015 року, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201. та згідно зі ст. 120-1 ГІКУ за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1010100 грн. 00 коп. винесено податкове повідомлення-рішення за формою «Н» №0007611207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 101010 грн. 00 коп. (а.с. 8).

Позивач із вказаним податковим повідомленням рішенням не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, що позивач здійснив усі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкової накладної у термін до 15 днів у ЄРПН: 14.01.2016 перерахував кошти в сумі 615000,00 на відповідний електронний рахунок та 15.01.2016 кілька разів намагався зареєструвати податкову накладну в реєстрі. Проте, кошти в сумі 615000,00 грн. не були зараховані на відповідний рахунок, що не залежало від волі позивача, внаслідок чого реєстрацію податкової накладної своєчасно не здійснено. На підставі зазначеного, суд не вбачав вини позивача в порушенні граничних термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність нарахування відповідачем штрафних санкцій СФГ "Мирослава" за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи свідчать, що 31 грудня 2015 року позивачем складено податкову накладну № 12/2 на суму 1010100,00 грн. (а.с. 11).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

На підставі зазначених норм, останнім днем для реєстрації податкової накладної № 12/2 було 15 січня 2016 року.

Разом з тим, зазначену податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 16 січня 2016 року, строк затримки - один день.

Факт порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної № 12/2 від 31.12.2015 року в ЄРПН з боку СФГ "Мирослава" було виявлено після проведення камеральної перевірки у листопаді 2017 року.

Згідно з пунктом 120 1 1 ст. 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

За таких обставин, враховуючи, що податкову накладну № 12/2 від 31.12.2015 року в СФГ "Мирослава" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2016 року, тобто, з затримкою на один календарний день, податковим органом застосовано до позивача штрафну (фінансову санкцію) у розмірі 101010 грн. 00 коп.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством передбачено можливість застосування штрафних санкцій до платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише у разі безпосередньої його вини.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Пунктом 12 Порядку № 569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про, зокрема, суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 569).

З наведених норм випливає, що для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації таких податкових накладних.

Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних № 14303985 від 14 січня 2016 року, сума податку, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 394 898,63 грн. (а.с. 13).

Для того, аби сума ПДВ 1010100,00 грн. у податковій накладній від 31.12.2015 року № 12/2/ не перевищувала граничний ліміт коштів на рахунку платника податків, позивач перерахував на відповідний ПДВ рахунок платника податків у Казначействі України грошові кошти в сумі 615000,00 грн., про що свідчить платіжне дорученням від 14.01.2016 року № 777 (а.с. 14) та виписка з рахунку позивача (а.с. 15).

Відповідно до витягу із системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних № 15303996, сформованого 15.01.2016 року, станом на 08 год. 22 хв., сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складала 394898,63 грн. (а.с. 16), що, в свою чергу, свідчить про те, що грошові кошти в сумі 615000,00 грн. на ПДВ рахунок СФГ "Мирослава" зараховано не було, хоча днем раніше, 14.01.2016 року, вищезазначені грошові кошти позивач перерахував на його відповідний рахунок у Казначействі.

З метою реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2015 року № 12/2 в ЄРПН позивач надіслав її 15 січня 2016 року до державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку, яку доставлено до центрального рівня Державної фіскальної служби того ж дня, 15.01.2016 року о 13 год. 14 хвил.

Однак, о 13 год. 15 хвил. 15.01.2016 року позивач отримав від контролюючого органу квитанцію № 1 в електронній формі, згідно з якою вищезазначену податкову накладну не прийнято у зв'язку з тим, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця, а саме, 400 090,30 грн. (а.с. 17).

Відповідно до матеріалів справи, позивач неодноразово протягом дня, 15 січня 2017 року, намагався зареєструвати податкову накладну № 12/2 від 31.12.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому отримував квитанції про неприйняття відповідної податкової накладної внаслідок помилки з посиланням на те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця, а саме, 400 090,30 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, отриманими позивачем від контролюючого органу о 14 год. 46 хвил., о 16 год. 57 хвил., о 17 год. 33 хвил., о 18 год. 49 хвил., о 20 год. 54 хвил., о 22 год. 32 хвил. (а.с. 18-19, 21-24).

На наступний день, 16 січня 2016 року позивач повторно надіслав податкову накладну № 12/2 від 31.12.2015 року до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку, яку доставлено до центрального рівня Державної фіскальної служби того ж дня, 16.01.2016 року о 07 год. 27 хвил.

Разом з тим, спірну податкову накладну також не прийнято, через: «невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів» (а.с. 25).

Фактично податкову накладну № 12/2 зареєстровано 16 січня 2016 року об 11 год. 53 хвил., про що свідчить відповідна квитанція № 1 податкового органу про прийняття документу (а.с. 11 звр).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки затримка реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12/2 від 31.12.2015 року (граничний термін реєстрації -15.01.2016 року) виникла не з вини позивача, висновок суду першої інстанції про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що висновок суду першої що відсутність чинного договору про визнання електронних документів не може бути підставою для відмови у прийняття податкової накладної до реєстрації, оскільки електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу, а обов'язок платника податків по складанню та направленню податкових накладних до ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку прямо визначений Податковим кодексом України неправомірним, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557, договір про визнання електронних документів - договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (надалі - Порядок № 557).

Згідно із п. 1 розділу ІІ Порядку №557, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246).

Абзацом 2 пункту 1 Порядку № 1246 визначено, що подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку № 1246).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.

За змістом вказаних норм слідує, що чинним законодавством визначено конкретний перелік підстав неприйняття для реєстрації податкових накладних, серед яких відсутня така підстава, як відсутність чинного договору про визнання електронних документів - відсутня.

Крім того, матеріали справи свідчать, що спірна податкова накладна № 12/2 від 31.12.2015 року зареєстрована контролюючим органом в ЄРПН, про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція (а.с. 11 звор.).

Таким чином, оскільки спірна податкова накладна № 12/2 від 31.12.2015 року зареєстрована контролюючим органом в ЄРПН та посилання у квитанціях про відсутність чинного договору про визнання електронних документів відсутнє, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог селянського (фермерського) господарства "Мирослава" у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 812/675/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Арабей

І.Д. Компанієць