Ухвала суду № 75755572, 07.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2018 року справа № 2340/3072/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

02 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», в якому позивач просить: зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на суму 20113 грн 70 коп.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В адміністративному позові позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вона є споживачем банківських послуг, чиї права порушені.

На думку суду, посилання позивача на те, що вона звільнена від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Враховуючи вищевикладене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не надає послуги у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» і його дія не поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли у сфері публічно-правових відносин, та не регулюються нормами права про захист порушених прав споживачів.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №826/14118/16, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.07.2016 у справі №817/648/16 (К/800/17882/16), від 10.03.2016 у справі №826/25693/15 (К/800/6223/16), та ін.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік становить 1762 грн.

У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський».

Отже, за подання позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії позивачу необхідно сплатити 704 грн 80 коп. Розрахунок: 1762 грн 00 коп х 0,4 = 704 грн 80 коп.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко