Постанова № 75755433, 07.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року справа №263/5525/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребова Л. В., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції м. Маріуполь Департаменту Патрульної поліції Бахчинової Анни Дмитрівни на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року у справі № 263/5525/18 (головуючий І інстанції - Шевченко О.А.) за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції м. Маріуполь Департаменту Патрульної поліції Бахчинової Анни Дмитрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Патрульної поліції (відповідач -1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАА № 366362 від 18.04.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення (а.с. 1-3).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 218 року до участі у справі долучено співвідповідача - поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь Департаменту Патрульної поліції Бахчинову Анну Дмитрівну (відповідач - 2). (а.с. 21).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року позовну заяву задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАА № 366362 від 18.04.2018 року, якою було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2, у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за ч.1ст. 122 КУпАП-

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАА №366362 від 18.04.2018 року- відмовлено (а.с. 28-31).

Вважаючи, що вищевказане рішення суду винесене без всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, без належної оцінки обставинам справи, відповідач звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення на користь відповідача.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що на момент прийняття судом першої інстанції спірного рішення, відповідача не було належним чином повідомлено про час розгляду справи, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 194 КАС України, вказуючи, при цьому, що будь-які докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи в матеріалах адміністративної справи відсутні. На переконання апелянта, суд першої інстанції порушив принцип відкритості інформації щодо справи в частині не повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання, чим обмежив право останнього у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що в порушення вимог ч. 2 ст. 49 КАС України, що його не залучено до справи у якості третьої особи, у звязку з чим апелянту обмежено у праві на подання апеляційної скарги та можливості довести правомірність такого рішення, що призвело по процесуальних порушень, визначених п.4 ч. 3 ст. 317 КАС України (а.с. 33-36).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02 травня 2018 року інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту Патрульної поліції, рядовим поліції Бахчиновою А.Д. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕЕА № 366362 зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_2, 18 квітня 2018 року об 11:37:43 год., керуючи транспортним засобом LANOS номерний знак НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, при повороті ліворуч здійснив рух з середньої полоси, не виконавши, при цьому вимогу дорожнього знаку 5.16 «напрямок руху по смугах», чим порушив п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху (порушення вимог інформаційно вказівних знаків) (а.с. 11).

ОСОБА_2 із такою постановою не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач, рухаючись по вул. Шевченко, орієнтувався щодо розміру смуги самостійно відповідно до п. 11.1 ПДР, оскільки жодної дорожньої розмітки там немає. Разом з тим, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог безпосередньо до Департаменту Патрульної поліції, зазначивши, що предметом оскарження у даній справі є рішення поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь ОСОБА_3, а не Департаменту Патрульної поліції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. "ґ" п. 8.4 ПДР інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Інформаційно-вказівний дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Цей знак застосовується для позначення кількості смуг та дозволених напрямків руху по кожній з них з метою забезпечення ефективного використання транспортними засобами, які рухаються в різних напрямках, смуг проїзної частини, виділених відповідними лініями дорожньої розмітки.

Дія знаку 5.16, встановленого перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 і 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок

У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідач, у якості доказів надав суду копії фотографій, а також компакт-диск с фото перехресть вулиці Куїнджі та бульвару Шевченко (а.с. 5-8).

Зазначені докази оглянуто судом апеляційної інстанції під час розгляду справи та встановлено наступне.

Так, дійсно, на перехресті вулиці Куїнджі та бульвару Шевченко наявний дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" (з зображенням трьох смуг руху), який визначає рух ліворуч - для транспорту, який знаходиться у крайній лівій смузі, рух прямо - для транспорту, який знаходиться у середній смузі і рух праворуч для транспорту, який знаходиться крайній правій смузі.

При цьому у п.11.1 Правил дорожнього руху встановлено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

За змістом цієї норми, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів може визначатись або дорожньою розміткою та/або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями.

В адміністративному позові ОСОБА_2 вказує, що рухаючись 18.04.2018 року по вул.. Шевченко з проспекту Металургів в бік вул. Куїнджі він зайняв крайнє ліве положення для повороту наліво, оскільки мав намір рухатись вбік вул.. Макара Мазая, зазначивши, що дорожня розмітка з визначенням смуг на цій ділянці дороги відсутня.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дорожня розмітка - це лінії, написи та інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям), бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановки вулиць і доріг, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами.

Основне призначення дорожньої розмітки - забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.

Відповідно до правил дорожнього руху, лінії горизонтальної розмітки мають білий колір.

На фотокопіях та компакт диску з фото, які надано відповідачем до матеріалів справи у якій доказу скоєння позивачем адміністративного правопорушення не вбачається належним чином оформленої дорожньої розмітки із зазначення чітких білих меж смуг руху.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що, в даному випадку, позивач, здійснюючи поворот ліворуч з бул. Шевченко на вул. Куїнджі з дотриманням п..11.1 Правил дорожнього руху діяв відповідно до Правил дорожнього руху, а тому, постанова поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполя Департаменту Патрульної поліції, винесена рядовим поліції Бахчинової А. Д. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не автоматичному режимі серія ЕАА № 366362 від 18.04.2018 року підлягає скасуванню за відсутності у діях позивача порушень.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що під час винесення спірної постанови про адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення поліцейським не складався протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За вимогами ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що позивач дійсно заперечував скоєне ним адміністративне правопорушення за яке на нього накладено адміністративне стягнення.

Щодо посилання апелянта, що на момент прийняття судом першої інстанції спірного рішення, відповідача не було належним чином повідомлено про час розгляду справи, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 194 КАС України, а також про те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 49 КАС України, що його не залучено до справи у якості третьої особи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось вище, позивач звернувся із вказаним позовом до Департаменту патрульної поліції.

У судовому засіданні, яке відбулось 26 червня 2018 року, суд першої інстанції дійшов до висновку про залучення до справи у якості співвідповідача - поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполя Департаменту Патрульної поліції, винесена рядовим поліції Бахчиновою А. Д., яка склала спірну постанову про адміністративне правопорушення.

Відповідно до супровідного листа від 26.06.2018 року, суд першої інстанції направив на адресу Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь ухвалу від 26.06.2018 року для виконання (а.с. 22).

Фактично ухвала відправлена 05.07.2018 року та отримана уповноваженим представником Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполя Департаменту Патрульної поліції - Савченко, про що свідчить його підпис на відповідному повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 24а).

Таким чином, довід апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, а також про те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 49 КАС України, що його не залучено до справи у якості третьої особи спростовується матеріалами справи, а саме:

- ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року, якою, серед іншого, залучено до справи у якості співвідповідача - поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполя Департаменту Патрульної поліції, винесена рядовим поліції Бахчинову А. Д., яка склала спірну постанову про адміністративне правопорушення;

- повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідним підписом уповноваженої особи установи, де працює позивач.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що навіть, якщо апелянт не отримувала ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2018 року, це свідчить про недоліки в організації роботи установи, де працює апелянт і не може свідчити про те, що, в даному випадку, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, та, як наслідок, скасування спірного рішення від 11.07.2018 року.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в мотивувальній частині спірного рішення суд першої інстанції вказує про скасування постанови про адміністративне правопорушення, вказуючи, при цьому, що справа підлягає закриттю у звязку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, в резолютивній частині рішення, висновок про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відсутній.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд у разі скасування рішення суб'єкта владних повноважень має закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у резолютивній частині рішення суду першої інстанції висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не є порушенням правил адміністративного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом доповнення абзацу другого наступним змістом «Справу про адміністративне правопорушення закрити».

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції м. Маріуполь Департаменту Патрульної поліції Бахчинової Анни Дмитрівни - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року у справі № 263/5525/18 - змінити.

Абзац другий резолютивної частини доповнити наступним змістом: «Справу про адміністративне правопорушення закрити».

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко