Ухвала суду № 75755392, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/6899/17

УХВАЛА

07 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Сорочка Є.О. та Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Грисюк Г.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області Пекного Анатолія Цезаровича про визнання протиправними дій та відшкодування понесених витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області Пекного Анатолія Цезаровича (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо безпідставного та протизаконного складання відносно позивача адміністративного протоколу від 12.04.2017 р. № 001 всупереч вимог ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- відшкодування за рахунок відповідача судових витрат, понесених у зв'язку з явкою до суду та витрат на оплату правової допомоги адвоката Грабара М.Ф.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року апеляційні скарги судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області Пекного Анатолія Цезаровича, Деражнянського районного суду Хмельницької області - задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року - скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до судового розпорядника Деражнянського районного суду Хмельницької області Пекного Анатолія Цезаровича про визнання протиправними дій та відшкодування понесених витрат - відмовлено.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про роз'яснення постанови від 22 травня 2018 року.

Заява про роз'яснення судового рішення обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального та матеріального права, не надано оцінки багаточисленним доказам, запереченням, клопотанням позивача, не дотримано вимоги щодо ясності, визначеності судового рішення, що призвело до винесення постанови, яка є незрозумілою для позивача.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 254 КАС України передбачає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє також дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №810/2063/17.

Дослідивши текст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року колегія суддів дійшла висновку, що він є чітким та зрозумілим, постанова не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Додатково колегія суддів звертає увагу заявника, що роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення, а не його мотивувальна частина.

Твердження заявника про скасування судом апеляційної інстанції неіснуючого рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08.12.2017 року є безпідставним, оскільки відповідно до п. 12 ч.1 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави, прямо передбачені ст. 254 КАС України, для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення, а тому така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 254, 311, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, 328 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя

Судді