Постанова № 75755368, 06.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2018 рокусправа № 808/4158/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. (суддя Татаринов Д.В.) в справі № 808/4158/17 за позовом ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заволає самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), третя особа на стороні позивача, яка не заволає самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про зобов'язання повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 р. про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27 червня 2017 року про затвердження проекту щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову, прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неврахування практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача не забезпечить виконання завдань, передбачених ч. 1 ст. 2 КАС України. Апелянт вважає, що виходячи з приписів ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», відповідач повинен був у двотижневий строк з дня отримання клопотання про затвердження проекту землеустрою, до якого доданий погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняти рішення про затвердження такого проекту та надання йому земельної ділянки у власність. При цьому законом не передбачена можливість відмови у затвердженні проекту, оскільки за приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу органом виконавчої влади може бути надана відмова у передачі земельної ділянки у власність або залишено клопотання без розгляду, тобто, на думку апелянта, правомірним лише один варіант поведінки відповідача - затвердження проекту землеустрою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника третьої особи.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем заявлено клопотання про відкладення у зв'язку з неможливістю забезпечення явки до судового засідання представника через участь представників у інших судових засіданнях.

Суд визнав неявку представника відповідача до судового засідання такою, що відбулась без поважних причин, оскільки апеляційне провадження в цій справі відкрите раніше, ніж відкриті провадження у інших справах, на участь в яких представників посилається відповідач. Тому суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради» надано згоду громадянам України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Зеленівської сільської ради площею 20,24 га, в тому числі 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя рілля), розташованих на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, згідно з додатком, відповідно до якого у пункті 6 зазначено ОСОБА_3, якому надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області №352 від 16 серпня 2013 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121» внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради», а саме викладено його в новій редакції, відповідно до якої надано згоду громадянам України на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 20,24 га в тому числі: 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя сіножаті) шляхом зміни виду угідь із (угідь сіножаті) в (угіддя рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області; площа земельних ділянок буде скоригована в процесі виготовлення землевпорядної документації.

ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області №2/223-3094 від 22 липня 2014 року.

Позивач в жовтні 2014 року, лютому, квітні, та травні 2015 року звертався до ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Листами від 29 жовтня 2014 року, від 18 лютого 2015 року, від 22 квітня 2015 року та від 25 травня 2015 року позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 27 червня 2017 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району

Листом №Т-7063-4789/6-17 від 14 липня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача, що не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 через невідповідність проекту землеустрою вимогам законодавства.

Проаналізувавши причини, за якими відповідачем не прийнято рішення про погодження проекту землеустрою, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення відповідача, оформленого у формі листа від 14 липня 2017 року №Т-7063-4791/6-17, про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з чим зобов'язав відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою.

Відмовляючи у задоволенні позовних в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства України, серед іншого статей 118, 122, 186-1 Земельного кодексу України, під час розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, у зв'язку з чим суд вважав передчасним вирішення питання щодо затвердження проекту землеустрою.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає висновок суду про відмову у задоволенні позову про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради» надано згоду громадянам України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Зеленівської сільської ради площею 20,24 га, в тому числі 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя рілля), розташованих на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, згідно з додатком, відповідно до якого у пункті 6 зазначено ОСОБА_3, якому надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області №352 від 16 серпня 2013 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121» внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради», а саме викладено його в новій редакції, відповідно до якої надано згоду громадянам України на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 20,24 га в тому числі: 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя сіножаті) шляхом зміни виду угідь із (угідь сіножаті) в (угіддя рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області; площа земельних ділянок буде скоригована в процесі виготовлення землевпорядної документації.

ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області №2/223-3094 від 22 липня 2014 року.

Позивач в жовтні 2014 року, лютому, квітні, та травні 2015 року звертався до ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Листами від 29 жовтня 2014 року, від 18 лютого 2015 року, від 22 квітня 2015 року та від 25 травня 2015 року позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 27 червня 2017 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району

Листом №Т-7063-4789/6-17 від 14 липня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомлено позивача про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 через невідповідність проекту землеустрою вимогам законодавства. Так, відповідачем зазначено, що наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України» замість дозволу; розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 16 серпня 2013 року №352 внесено зміни до розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121, проте, з 2013 року відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та Положення про ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області, а районні державні адміністрації не є розпорядниками земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області; в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх з власниками земель, землекористувачами, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь - рілля всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованої в Мінюсті 16 червня 2010 року за №391/17686; перелік обмежень не відповідає додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051; згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 02 грудня 2016 року №509 «Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою» координатною основою при здійсненні робіт із землеустрою є Державна геодезична референтна система координат УСК-2000; проект землеустрою містить 2 кадастрових плани; проект землеустрою не містить інформації відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» та ст. 5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

За приписами частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 11 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції правильно послався на положення частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України та врахував, що розпорядженням Приморської райдержадміністрації від 01.06.2007 р. № 408 позивачу надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2951 га, розташованої на території Зеленівської сільської ради, а застосування у розпорядженні від 01.06.2007 р. № 408 слова «згода» замість вжиття слова «дозвіл» не може слугувати підставою для відмови у задоволені клопотання позивача, оскільки Земельний кодекс України не розрізняє по суті поняття «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» і «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», та вживане у ст. 118 Земельного кодексу України слово «дозвіл» передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що являє собою згоду на розроблення проекту землеустрою, тому формулювання «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є тотожними за своїм змістом поняттями, що відображають волевиявлення уповноваженого органу. Оскільки чинне законодавство не передбачає прийняття за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого іншого рішення, окрім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вищезазначеним розпорядження позивачу надано саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні ст. 118 Земельного кодексу України, і відповідно, посилання відповідача на відсутність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наявності розпорядження голови Приморської райдержадміністрації від 01.06.2007 р. № 121, виданого в межах повноважень, є проявом надмірного формалізму, у зв'язку з чим не може вважатись правомірним за даних обставин.

Також суд першої інстанції правильно встановив безпідставність зазначених відповідачем в листі від 14.07.2017 р. № Т-7063-4796/6-17 недоліків проекту землеустрою та надуманість інших зазначених відповідачем в цьому листі недоліків, які стосуються: акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, переліку обмежень і розробників документації із землеустрою.

Тобто, встановивши повну відповідність чинному законодавству документації, що надавалася позивачем до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області разом з клопотанням про затвердження проекту відведення земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовано, спираючись на положення ст. ст. 118, 122, 186№ Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент останнього звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою) та приймаючи до уваги той факт, що починаючи з 2014 року ГУ Держземагенства у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області як його правонаступник неодноразово відмовляли позивачу у затвердженні проекту землеустрою без належного обґрунтування та з різних надуманих підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, оскільки у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку, та не може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою з інших причин чи з вказівкою інших недоліків, суд правильно вважав протиправною відмову відповідача в затвердженні ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відповідачем встановлені судом першої інстанції фактичні обставини не спростовані, а висновки суду першої інстанції не оскаржені в апеляційному порядку у визначеному законом порядку.

Разом з тим, не зважаючи на встановлені під час вирішення спору у цій справі фактичні обставини, суд першої інстанції визнав достатність способом захисту порушених прав позивача лише шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою, та помилково відмовив у зобов'язанні відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га внаслідок передчасності такої вимоги.

Суд визнає, що наведені судом першої інстанції в постанові висновки про відмову у задоволенні вимог позивача в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га не можуть бути залишені в силі, оскільки завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суті яким на адміністративний суд покладено обов'язок контролю легальності дій та рішень суб'єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд повинні вибирати одне законне рішення із кількох можливих варіантів.

Суд на підставі досліджених конкретних обставин у справі, оцінюючи законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень відповідача у цій справі, та виходячи із відповідності таких повноважень принципу верховенства права, дійшов висновку про те, що відповідач неодноразово з 2014 року за зверненням позивача, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, в тому числі і по надуманих, безпідставним обставинам за останнім зверненням позивача 27.06.2017 р., у такий спосіб відповідач допустив зловживання своїми повноваженнями, що вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Верховний суд України у рішенні від 16.09.2015 р. по справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання бажаного результату.

За змістом пункту 49 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 р. у справі «Єфименко проти України» не розглядується в якості ефективного засобу захисту, який є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому суд визнає, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27.06.2017 р. про затвердження проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району на підставі наданих ОСОБА_3 27.06.2017 р. разом з клопотанням документів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. в справі № 808/4158/17 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. в справі № 808/4158/17 за позовом ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заволає самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 808/4158/17 нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заволає самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27 червня 2017 року про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, на підставі документів, наданих ОСОБА_3 разом з клопотанням від 27.06.2017 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2240 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 06.08.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.08.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко