Ухвала суду № 75754822, 03.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

03 серпня 2018 року м. Київ № 826/12108/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессол"

до

1. Державної фіскальної служби України

2. Головного управління ДФС у Київській області

3. Кабінету Міністрів України

про

визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача 1 - Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної Позивача №38 від 27.03.2018 р. на суму 7000 грн з ПДВ;

- визнати протиправними дії Відповідача 2 - Головного управління ДФС у Київській області, оформлене рішенням № 713556/36136012 від 21.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної Позивача № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн. з ПДВ;

- зобов'язати Відповідача 1 - Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Позивача № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, положення нормативно-правового акту визначені пунктами п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права Позивача, а саме: визнати нечинними положення нормативно-правового акту визначені пунктами п.10, п.20, п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 p. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

- зобов'язати Відповідача 3 - Кабінет Міністрів України прийняти новий нормативно - правовий акт, який би передбачав дотримання та виконання п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу на заміну нормативно-правового акта - постанови КМУ № 117 від 21 лютого 2018 p. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», визнаного протиправним в частині.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Також позивачем з посиланням на норми права не наведено обставин явної протиправності оскаржуваного рішення.

Суд вважає, що під час розгляду клопотання суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення, в даному випадку, заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович