Рішення № 75754724, 07.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. № 489/6240/16-а м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034

до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - відповідач) щодо не включення, припризначенні пенсії ОСОБА_1 до середньомісячного заробітку сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, компенсацій за невикористану відпустку, надбавки за високі досягнення в праці та інших виплат на які було нараховано страхові внески під час обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»; визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 25 відсотків; зобов'язати управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити донарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця, починаючи з 26.09.2008, з урахуванням 30 відсотків надбавки за вислугу років; зобов'язати управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити донарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця, починаючи з 26.09.2008, з урахуванням інших видів виплат (сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, компенсацій за невикористану відпустку, та інших виплат на які було нараховано страхові внески) згідно з довідками про заробітну плату ОСОБА_1, які були подані нею при призначенні пенсії, із збереженням 89 відсотків нарахування пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є пенсіонером та перебуває на обліку в Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, з 26.09.2008р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3724-XII. При призначені їй пенсії не було включено до складових заробітку індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, компенсацій за невикористану відпустку, надбавки за високі досягнення в праці та інших виплат на які було нараховано страхові внески, а також, враховано надбавку за вислугу років в розмірі 25 відсотків замість 30 відсотків, з такими діями відповідача не згодна та вважає їх протиправними.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що вимога щодо донарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 26.09.2008 із врахуванням 30 відсоткової надбавки за вислугу років не підлягає задоволенню, у зв'язку із відсутністю у позивача станом на дату подання заяви про призначення пенсії 20 років стажу роботи на посадах державної служби, станом на дату подання позовної заяви пенсію ОСОБА_1 перераховано із урахуванням 30 відсоткової надбавки за вислугу років, тому така вимога є необгрунтованою. Також відповідач вказав, що вимога щодо включення до складових заробітної плати сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, компенсацій за невикористану відпустку, надбавки за високі досягнення в праці та інших виплат з дати призначення пенсії є такою, що не підлягає задоволенню так як вони не відображені у довідках, що подавалися до відповідача.

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Інгульському об'єднаному управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, з 26.09.2008 отримує пенсію за віком відповідно до пункту Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723- XII.

22.04.10 позивач отримала за місцем проходження служби довідку про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.05.2008р. по 22.04.2010.

В зазначеній довідці були по іншому зазначені складові заробітної плати, що враховуються під час визначення розміру пенсії, ніж в тій довідці, яку позивачка надала у 2008 році, під час призначення пенсії.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пенсійне забезпечення відповідно до Закону №1788-XII здійснюється органами Пенсійного фонду України. До відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.01.2003 пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачці) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.5 ст.37 Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95 ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 57 Закону Закону України "Про Державну службу" передбачено, що державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Пунктом 1 статті 24 Закону України "Про працю" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2014 року (справа 21-314а14) висловив свою позицію стосовно того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Верховний Суд у постанові від 1 березня 2018 року у справі № К/9901/1486/17 зазначив, що грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців, з якої обраховується пенсія.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Стаття 50 Закону України «Про державну службу» не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника. Аналогічний висновок викладений в рішеннях Верховного суду від 27.03.2018 у справі № 607/3635/17, від 10.04.2018 у справі № 205/4584/16-а.

Грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону України «Про державну службу», з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.

Таким чином, у задоволенні позову про зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплату призначеної позивачу пенсії в частині компенсації за невикористану відпустку відмовити.

Також позивачем не доведено, що вона отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, оскільки в наданих довідках зазначені складові заробітної плати відсутні, а отже в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський , 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 1250638) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо не включення, при призначенні пенсії ОСОБА_1 до середньомісячного заробітку сум індексації заробітної плати, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, надбавки за високі досягнення в праці та інших виплат, на які було нараховано страхові внески під час обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі від 22.04.2010р.

3. Визнати протиправними дії Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо не врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 25 відсотків.

4. Зобов'язати управління Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 41250638) здійснити донарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії державного службовця, починаючи з 26.09.2008р., з урахуванням 30 відсотків надбавки за вислугу років.

5. Зобов'язати управління Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 41250638) здійснити донарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії державного службовця, починаючи з 26.09.2008р., з урахуванням таких видів виплат (сум індексації заробітної плати, грошової винагороди державного службовця за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, одноразових премій, та інших виплат на які було нараховано страхові внески) згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Ленінському районі від 22.04.2010р. про складові заробітної плати ОСОБА_1, які були подані нею при призначенні пенсії, із збереженням 89 відсотків нарахування пенсії.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський , 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 41250638) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 20 коп.), сплачений квитанцією від 15.12.2016р. № 0.0.670414125.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов