Рішення № 75754393, 08.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1802/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001334000 від 08.06.2018 р., яким їй нараховано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17 000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене за результатами фактичної перевірки, в ході якої встановлено порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Позивачка не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Згідно наданого відзиву на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволені відмовити повністю (а.с.29).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована 23.02.2012 р., основним видом діяльності якої є надання послуг мобільного харчування (а.с.21). Згідно до ліцензії НОМЕР_2 від 25.10.2017 р. здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.16).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 24.05.2018 р. №880 "Про проведення фактичної перевірки" було проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач (а.с.10).

В ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме факт зберігання однієї пляшки вина виноградного столового натурального сухого червоного "Ківі Кюве Піно Нуар", об'ємом 0,75 л., з вмістом спирту 12,0 % об. без марки акцизного податку встановленого зразка.

За результатами перевірки складено акт №121/11-38-4001/НОМЕР_1 від 31.05.2018 р., який було підписано позивачем без зауважень (а.с.12-15).

Додатково, позивачкою пояснено та наголошено, що з невідомих їй причин марка акцизного податку була відклеєна, хоча дану пляшку отримано від постачальника ТОВ "Арда-Трейдинг" згідно видаткової накладної №8666 від 26.04.2018 р., що під час отримання була обклеєна відповідною акцизною маркою (а.с.17, 18-20).

На підставі акту фактичної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 р. № 00001334000, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17 000,00 грн.(а.с.7).

Незгода позивача з даним рішенням зумовила її звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за № 607/23139, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов, що фактичні обставини справи, встановлені актом перевірки, є достовірними та підтверджені належними й допустимими доказами.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пунктів 12, 13 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'єми одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Також, підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Як вбачається з пп. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Таким чином, марка акцизного збору є підтвердженням факту оплати акцизного податку і, що така оплата здійснюється в момент придбання марок акцизного податку.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

З огляду на зміст вказаної норми, суд зазначає, що положення абзацу 4 частини 4 статті 11 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не встановлюють випадки недійсності марок акцизного податку попереднього зразка, як і не встановлюють критеріїв для визнання продукції, маркованої марками попереднього зразка, немаркованою, а лише закріплюють право осіб на використання вже придбаних ними марок акцизного податку попереднього зразка та реалізацію продукції, що маркована такими марками, тобто встановлюють вичерпний перелік підстав, коли марки акцизного податку попереднього зразка є дійсними. Більш того суд зазначає, що дана норма закону прийнята для захисту прав осіб, що вже придбали марки акцизного податку попереднього зразка для виробництва підакцизних товарів, чи осіб, що реалізують продукцію, марковану марками акцизного податку попереднього зразка, та звільняє останніх від необхідності придбання марок акцизного податку нового зразка і повторної сплати акцизного податку.

Стаття 226 Податкового кодексу України регулює відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, реалізацією марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 Податкового кодексу України).

Пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Аналогічні норми містяться в пункті 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

Згідно з вимогами п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Наведене свідчить, що немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено, або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок. Відповідно і відповідальність, передбачена абз. 15 ч. 2 ст. 17 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», встановлена з метою покарання за ухилення від сплати акцизного податку.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Відповідно ч. 2 ст. 11, ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту), яка реалізується в Україні. За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 гривень.

Зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 придбала алкогольні напої з марками акцизного податку у ТОВ «Арда-Трейдинг» разом з супроводжувальними документами (а.с.18-19). Позивач як добросовісний покупець отримала у свою власність алкогольний напій - одну пляшку вина виноградного столового натурального сухого червоного "Ківі Кюве Піно Нуар", об'ємом 0,75 л., з вмістом спирту 12,0 % об. у пляшці з маркою акцизного податку.

Окрім цього, позивач надала суду копію видаткової накладної з якої вбачається, що вказана пляшка вина придбана у третіх осіб та сертифікована, згідно сертифікату відповідності від 05.03.2018 року, та копію товарно-транспортної накладної на підставі якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала вказаний алкогольний напій (а.с.18-19).

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки, викладеної в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 31.05.2018 року №121/11-38-4001/НОМЕР_1, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині зберігання алкогольних напоїв, з метою подальшої реалізації, без марок акцизного податку.

Проте, на спростування встановлених правопорушень, позивачем під час розгляду справи надано копії видаткової накладної, які підтверджують придбання алкогольної продукції у третіх осіб.

Відповідачем своїх пояснень щодо наданих позивачем копії видаткових накладних суду не надано.

Згідно п.п. 3, 6, 7, 8, 16 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 року, марки встановленого зразка виготовляються на замовлення ДФС державним підприємством, що перебуває в управлінні Національного банку. Підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають в електронній формі щомісяця до 10 числа територіальному органові ДФС (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Підприємство-виробник здійснює відвантаження марок після затвердження комісією акта про їх приймання. Продавець зберігає марки в своїх приміщеннях або згідно з договором у приміщеннях банківських установ. Обов'язки з продажу марок покладаються на матеріально відповідальну особу наказом керівника територіального органу ДФС, яка під розписку ознайомлюється з порядком їх продажу та ведення обліку, після чого марки передаються їй під звіт. При цьому, зазначена особа несе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності прийнятих марок і за будь-яке заподіяння їм шкоди внаслідок умисних дій чи внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до своїх обов'язків відповідно до законодавства. Марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Продаж (передача) придбаних марок покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у пункті 18 цього Положення.

Згідно п. 20 вищевказаного Положення, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Обов'язок з маркування продукції існує у виробника алкогольних напоїв. За відсутність марок акцизного податку або наявність марок не у відповідності Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відповідальність несе виробник, який зобов'язаний на пляшки виробленої продукції або іншу тару наклеїти марки акцизного податку.

Варто вказати, що у виробника алкогольних напоїв існує обов'язок по наклеюванню, маркуванню виробленої продукції марками акцизного податку, ФОП ОСОБА_1 не є виробником виявленої посадовими особами податкового органу пляшки алкогольного напою.

Позивач з свого боку не допустила порушення, оскільки придбала і зберігала алкогольний напій з наявним марками акцизного податку.

Податковий орган стверджує, що у холодильнику (під барною стійкою) в кафе за місцем проведення фактичної перевірки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, було знайдено одну пляшку вина без марок акцизного податку, що вказує на зберігання алкогольного напою з метою подальшої реалізації без марок акцизного податку.

Позивач вказує, що дана пляшка вина була відкрита з метою подальшої реалізації «на розлив» у даному кафе.

Так, з матеріалів справи встановлено, що у кафе належному позивачеві за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється підприємницька діяльність позивачем, зокрема, і також і торгівля алкогольними напоями на розлив, що передбачає в собі відкупорення пляшок з пошкодженням або/та зняттям акцизних марок встановленого зразка, що посвідчується наявною в матеріалах справи копією винної карти (меню) (а.с.20).

Натомість, суд зауважує, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Вказаний висновок узгоджується, з позицією Верховного суду викладеною в постанові від 18.05.2018 року по справі №804/4921/17.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позаяк, відповідач не довів вину ФОП ОСОБА_1 у зберіганні та продажі не маркованої продукції, а тому притягнення позивача за такі дії до відповідальності у вигляді штрафу є незаконним.

Таким чином встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім було застосовано до позивача штрафні санкції без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с.2), тому вказана сума судового збору, у відповідності з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, як суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_2) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №00001334000 від 08.06.2018 р., яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17 000,00 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501) судовий збір в сумі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько