Ухвала суду № 75754351, 02.08.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9115/14-к

провадження № 1-кп/208/40/18

УХВАЛА

02 серпня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

судді Ізотова В.М.

судді Івченко Т.П.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю прокурора Монатко Д.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_2, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст. 186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_3, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України. Під час судового розгляду до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_3 за ч.3 ст.186 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду від 11.06.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було продовжено до 08.08.2018 р.

У судовому засіданні прокурори висловили думку про необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Вважає що ОСОБА_3 потрібно звільнити з під варти.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Захисник обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, обвинуваченим треба змінити запобіжний захід на більш м’який - домашній арешт. У ОСОБА_3 є дружина, дитина, тобто міцні соціальні зв’язки, він буде з’являтися до суду і ніколи не ухилявся від слідства та суду.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред’явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а тому, не зважаючи на наявність у обвинувачених міцних соціальних зв’язків, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи на волі, зможуть вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке їм загрожує у випадку встановлення судом їх винності.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисника, приходить до висновку, що обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, самі обвинуваченні ще не допитані.

Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.09.2018 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.09.2018 року.

Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

ОСОБА_6 ОСОБА_1

Суддя В.М. Ізотов

Суддя Т.П. Івченко