Ухвала суду № 75754009, 06.08.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №2010/6923/12

провадження №6/619/107/18

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді-Калмикової Л.К., за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 звернулась до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта паспортного документа, громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування подання зазначила, що на виконанні у державного виконавця знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2010/6923/12 від 27.09.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 внутрішніх військ МВСУ боргу у сумі 23613,14 гривень.

21.10.2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №52713214 та направлена сторонам виконавчого провадження. Державним виконавцем був направлений виклик в адресу боржника.

23.05.2018 за результатами аналітичного пошуку ТЗ по «ВДАІ 2000» МВС України за боржником не зареєстровані транспортні засоби.

21.04.2017 державним виконавцем була сформована інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості відсутні.

08.02.2018 року були сформовані запити до ДФС України та ПФУ. Згідно відповідей ДФС України та ПФУ №1038586808, №1038578291 від 06.06.2018, №1038831805, №1038938474 від 07.06.2018 у боржника відсутні номери рахунків та джерела отримання доходів.

10.05.2017 проведено виїзд державного виконавця за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що провести виконавчі дії з перевірки майнового стану боржника не було можливо у зв'язку з відсутністю будь-кого вдома. Про вищевказане державним виконавцем складено акт.

Згідно постанови ВП№52713214 від 01.03.2018 на все майно боржника ОСОБА_2 накладено арешт.

27.07.2018 державним виконавцем винесена постанова ВП№52713214 про розшук майна боржника.

29.05.2018 боржник ОСОБА_2 з’явився на прийом до державного виконавця, де було відібрано пояснення.

На теперішній час заходів щодо сплати боргу не вживає, ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У судове засідання головний державний виконавець Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 згідно заяви прохала подання розглядати без її участі, що суд вважає за можливе.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає що заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у державного виконавця знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2010/6923/12 від 27.09.2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 внутрішніх військ МВСУ боргу у сумі 23613,14 гривень.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Окрім іншого, фактично звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

В поданні державним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме є крайня необхідність в розумінні ст. 2 "Свобода пересування" Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню боржником існуючого боргу.

Оцінюючі надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що в матеріалах подання відсутні докази на підтвердження викладених у ньому обставин, а саме: державним виконавцем не надано доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання. Так, в наданих матеріалах суду, відсутні належні та допустимі докази, які підтверджували б отримання боржником постанов державного виконавця, надіслана поштова кореспонденція на адресу боржника, повернулась з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", тобто боржнику даний конверт вручено не було, в результаті чого йому не відомо про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, наявними в матеріалах справи не підтверджено і тих обставин, що ОСОБА_2 має намір покинути територію України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів щодо ухилення боржником від виконання судового рішення, а також відомості про обізнаність боржника із наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк, з дня її проголошення (п. 15, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. К. Калмикова