Рішення № 75753944, 06.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р. № 814/1209/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 18030

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

про:визнання протиправними та скасування постанов від 19.04.2018 № МК633/14/АВ/П//ПТ/ТД-ФС та № МК633/14/АВ/П/ПТ/ІП-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 19.04.2018 р. № МК633/14/АВ/П/ПТ/ТД-ФС і № МК633/14/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем допущено ряд порушень порядку проведення інспекційного відвідування. Вважає, що інспектором було проведено невиїзне інспектування. Відібрані інспектором пояснення працівників одержані з порушенням порядку, встановленого законом, і є недопустимими.

За клопотанням позивача суд ухвалою від 18.06.2018 р. забезпечив позов шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов та зупинення стягнення на їх підставі до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

19.07.2018 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що в ході інспекційного відвідування 16.03.2018 р. отримані пояснення осіб, які знаходися за місцем здійснення господарської діяльності, були обізнані про діяльність позивача та свої трудові функції. Підставою для інспекційного відвідування був лист Управління Служби безпеки України в Миколаївській області. Пояснення співробітників, надані після складання акту інспекційного відвідування, викликають у відповідача обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності. Штрафи накладено за фактичний допуск п'яти працівників до роботи без укладення трудового договору, а також за допущення до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівників на роботу.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

06.03.2018 р. відповідач отримав лист Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 22.02.2018 р. № 64/20-2136 щодо можливого порушення законодавства про працю позивачем та вжиття заходів реагування.

15.03.2018 р. відповідачем видано наказ № 63 про проведення інспекційного відвідування за додержанням вимог законодавства про працю позивача в термін з 22.03.2018 р. по 27.03.2018 р. протягом двох робочих днів. Інспекторам праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано направлення № 59, дійсне з 23.03.2018 р. по 26.03.2018 р.

26.03.2018 р. інспектором праці ОСОБА_2 складено акт інспекційного відвідування № МК633/14/АВ. Виявлено порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме: по 12 особам, з якими укладено трудові договори від 01.03.2018 р., повідомлення про прийняття на роботу до територіального органу ДФС надано лише 22.03.2018 р. Також отримані пояснення у 4 працівників про проходження ними стажування до 01.03.2018 р., що не оформлено будь-якими документами. Одна особа надала пояснення про проходження стажування з 01.03.2018 р., що також не оформлено документально.

Крім того, в порушення ст. 29 КЗпП України позивач до початку роботи не проінформував прийнятих працівників під розписку про умови праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктував під розписку про правила техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони, з посадовими інструкціями. В порушення постанови Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 р. № 413 повідомлення про прийняття працівників на роботу не подаються позивачем до територіального органу Державної фіскальної служби до початку роботи працівників.

28.03.2018 р. позивач подав заперечення та зауваження до акту інспекційного відвідування. Відповідач 30.03.2018 р. направив позивачу листа про неврахування його заперечень.

30.03.2018 р. відповідачем винесено припис № МК633/14/АВ/П, яким позивача зобов'язано в строк до 06.04.2018 р. усунути виявлені порушення.

10.04.2018 р. позивачу направлено повідомлення про призначення розгляду справи щодо порушення вимог законодавства про працю на 19.04.2018 р.

19.04.2018 р. відповідачем прийнято постанову № МК633/14/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 558450,00 грн за допуск п'яти працівників до роботи без укладання трудового договору, і № МК633/14/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00 грн за допуск працівників до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття їх на роботу. Того ж дня вказані постанови направлені на адресу позивача.

Обов'язок роботодавця укласти договір з працівником до допуску його до роботи передбачений ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Так, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Викладене порушення встановлено відповідачем по п'яти працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8.), які надали свої письмові пояснення 16.03.2018 р., до початку інспекційного відвідування. Зокрема, вказані особи зазначили, що до прийняття на роботу проходили стажування від одного до двох тижнів, яке не оплачувалось.

Позивач вважає вказані пояснення неналежними та недопустимими, через те, що їх відібрано до початку інспекційного відвідування, тобто поза межами процесуальної діяльності. Збирання інформації виключає залучення працівників правоохоронних органів, ДФС тощо. Як пояснив позивач та не заперечив відповідач, під час відібрання пояснень від осіб у межах збору інформації разом з інспектором до приміщення заходили працівники ДФС та СБУ. Саме працівники правоохоронних органів відбирали пояснення.

Оцінюючи надані відповідачем докази, суд виходить з того, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 6 Порядку № 295 передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно наказу про проведення інспекційного відвідування від 15.03.2018 р. № 63, термін проведення перевірки позивача встановлено з 22.03.2018 р. по 27.03.2018 р. На підставі п. 6 Порядку № 295 інспектори праці мають повноваження до дати початку інспекційного відвідування одержувати пояснення від працівників та керівників. Однак дієслово "одержувати" в даному випадку означає виключно отримання інформації, тобто пасивні дії, а не збирання інформації шляхом виходу за адресою ведення підприємницької діяльності, що підміняє собою саму перевірку.

Пункт 11 Порядку № 295 надає право інспекторам праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

На переконання суду, вказані права надані інспекторам праці вже на стадії проведення інспекційного відвідування, а не на стадії підготовки до нього.

Як зазначає позивач, 16.03.2018 р. він перебував за межами України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Про призначення інспекційного відвідування позивач не знав (направлення на проведення інспекційного відвідування отримав під підпис лише 23.03.2018 р.), будь-яких осіб на представництво його інтересів не уповноважував. Особам, у яких інспектором праці були відібрані пояснення, службове посвідчення не пред'являлося. Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач доказів пред'явлення службового посвідчення також не надав.

Фактично, відповідачем здійснено збір інформації, яку покладено в основу оскаржуваної постанови № МК633/14/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, до початку проведення перевірки, без повідомлення позивача. Такі дії інспектора мають ознаки оперативної діяльності.

У рішення від 30.10.2014 р. у справі "Носко и Нефедов проти Росії" Європейський суд відзначав, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника.

Позивач надав суду письмові пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, згідно яких останні через сильне хвилювання неправильно сформулювали свої пояснення та назвали стажуванням конкурсний відбір до початку роботи.

Аналогічні пояснення наводить і позивач у позовній заяві. Так, він здійснює консультування з питань інформатизації шляхом створення call-центру. Перед прийняттям на роботу з кандидатами провадяться співбесіди, тестування, відбір, які займають певний час. Деякі працівники помилково вважають це стажуванням, однак вказана процедура є по суті відбором найкращих кандидатів для подальшого працевлаштування. Під тиском інспектора праці п'ять осіб надали неправдиві поясненні, які стали підставою для накладення на позивача штрафу.

При винесенні оскаржуваної постанови, відповідач не взяв до уваги вказані пояснення, які спростовують попередні, та не здійснив будь-яких дій на виявлення дійсних обставин справи. Вказане свідчить про упередженість відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови.

Таким чином, у зв'язку з порушенням процедури отримання інформації, суд розглядає пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, відібрані інспектором праці 16.03.2018 р., як недопустимі докази.

Посилання відповідача на п. 33 Порядку № 295 суд відхиляє, оскільки вказаним пунктом передбачено можливість відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Вказане положення не відноситься до функції контролю, а лише до консультування роботодавців для уникнення ними порушення законодавства про працю. Такі відвідування мають переслідувати мету роз'яснення роботодавцям положень законодавства з метою уникнення ними в майбутньому порушень, але аж ніяк такі відвідування не можуть бути використані для збирання інформації для притягнення роботодавця до відповідальності.

По другому порушенню, за яке накладено штраф постановою № МК633/14/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, суд зазначає наступне:

Припис щодо усунення порушення (допуск працівників до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття їх на роботу) внесено відповідачем 30.03.2018 р., а строк на усунення виявленого порушення встановлено до 06.04.2018 р.

Згідно п. 24, 26 Порядку № 295 припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Відповідач надав докази надіслання на юридичну адресу позивача припису, однак відправлення повернулося без вручення адресату. 25.04.2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу йому припису та отримав його того ж дня. Тобто, припис позивач отримав пізніше, ніж винесено оскаржувані постанови.

Пунктом 28 Порядку № 295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач прийняв на роботу 15 осіб 01.03.2018 р. та 3 особи 16.03.2018 р., а повідомлення про прийняття працівників на роботу направив 22.03.2018 р. Таким чином, до початку інспекційного відвідування, складення за його результатами акту та внесення припису позивач усунув порушення законодавства про працю.

Отже, відсутність повідомлення про прийняття працівників, за умови його направлення до закінчення встановленого відповідачем строку, не може бути підставою для застосування до позивача штрафу.

Викладене вище в сукупності свідчить про грубі порушення, допущені відповідачем під час заходів контролю, що призвело до неправильних висновків та спричинило протиправне накладення на позивача штрафів. У зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 5621,73 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.04.2018 р. № МК633/14/АВ/П/ПТ/ТД-ФС і № МК633/14/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39787411) судовий збір у сумі 5621,73 грн (п'ять тисяч шістсот двадцять одна грн 73 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 06.08.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська