Рішення № 75753587, 08.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.

№ 814/1230/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАМ", вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв, 54020

про:

стягнення податкового боргу в сумі 515 313,00 грн.,

Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАМ» (надалі – відповідач або Товариство) податкового боргу в сумі 515 313 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплатив в установлені строки суму податкового боргу.

Ухвалою від 11.06.2018 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Копію ухвали (ар. с. 28-31), яку суд направив на адресу, що вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулася до суду без вручення адресату з відміткою пошти «через не запит». Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали. Відповідач відзив не подав.

На підставі частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Податковий борг Товариства з податку на додану вартість складає 515 313 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій за жовтень 2016 року (ар. с. 12) та листопад 2017 року (ар. с. 13). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов’язання вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу № 1674-17 від 06.12.2016 на суму 515 303 грн. (ар. с. 11). Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Товариство податкову вимогу не погасило, тому згідно з пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг в сумі 515 313 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАМ" (вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 40557952) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАМ» (вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 40557952) в дохід держави податковий борг в сумі 515 313 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна