Рішення № 75753420, 27.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15530/17

Провадження № 2а/200/59/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«27» квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Дніпровська міська рада про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Дніпровська міська рада про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги наступним.

28 березня 2017 року начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюком А.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 14/А про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. З вказаної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з невиконанням ним припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого (колишня назва вул. Плеханова), 15-К від 07 березня 2017 року. Так, 07.03.2017 року відповідачем було здійснено виїзд за вищевказаною адресою з метою проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, та в той же день складено акт про недопущення посадових осіб управління на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій. З цих підстав 07.03.2017 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненком А.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач вважає постанову від 28.03.2017 року протиправною, оскільки розгляд справи відносно ОСОБА_1 відбувся 28.03.2017 року без присутності останнього, позивач не отримував жодного виклику. В день проведення перевірки 07.03.2017 року позивач взагалі був відсутній за адресою м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 15-К, тому не міг відмовитися від підписання та отримання протоколу, як це зазначено у протоколі працівником управління. Позивач також просить поновити строк для звернення з позовною заявою до суду, посилаючись на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 31.08.2017 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Враховуючи викладене, позивач просив суд поновити строк для звернення з позовною заявою до суду. Визнати протиправною та скасувати постанову управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2017 року № 14/А про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 12 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Дніпровська міська рада про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 грудня 2017 року.

18 січня 2018 року представник третьої особи Дніпровської міської ради подав заяву про відвід судді Женеску Е.В.

Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєвої Т.Ю. від 20 лютого 2018 року в задоволенні заяви представника Дніпровської міської ради про відвід судді Женеску Е.В. відмовлено.

Ухвалою суду від 05 березня 2018 року відновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Дніпровська міська рада про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вирішено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 10 квітня 2018 року. Встановлено строк до 26 березня 2018 року для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Визначено відповідачу десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов.

Заперечення обгрунтовані тим, що при проведенні позапланової перевірки посадові особи відповідача діяли в рамках встановлених повноважень. Підставою для проведення позапланової перевірки була необхідність перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2017 року, складеного стосовно ОСОБА_1 Присутність ОСОБА_1 під час проведення перевірки є його правом, а не обов'язком. В ході проведення позапланової перевірки 07.03.2017 року посадових осіб управління не було допущено на об'єкт будівництва багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою вул. Князя Володимира Великого, 15 К, чим не виконано вимогу припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2017 року. Було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, протокол про адміністративне правопорушення від 07.03.2017 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце, дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначені вище документи були направлені позивачеві 10.03.2017 року, що підтверджується чеком ДД ПАТ «Укрпошта». Також вказує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2017 року неодноразово направлялась позивачеві засобами поштового зв'язку, конверт він отримав 06.07.2017 року, про що свідчать дані інтернет-сторінки ДД УДПЗ «Укрпошта». Вважає, що посилання позивача на поважність причин пропуску строку на оскарження постанови не можуть бути прийняти до уваги. Просить у задоволенні позову відмовити. Одночасно відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.

Третя особа Дніпровська міська рада надала відзив на позовну заяву та вважає, що позовні вимог є необгрунтованими.

Вивчивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок № 553).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено, що начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюковим А.М. 24 лютого 2017 року було видано наказ «Про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою м. Дніпро, в районі вул. Князя Володимира Великого, буд. 15 К», з метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2017 року, складеного стосовно ОСОБА_1, встановлено строк проведення перевірки 5 робочих днів 27-28 лютого та 01-03 березня 2017 року включно.

На підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюкова А.М. від 02 березня 2017 року строк проведення позапланової перевірки продовжено на два робочі дні, 06-07 березня 2017 року включно, що не суперечить п.6 Порядку № 553.

Таким чином, перевірка була проведена на об'єкті будівництва, що відповідає вимогам закону.

07 березня 2017 року головними спеціалістами-інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненко А.А., Куликом В.М. складено акт про те, що власник об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою м. Дніпро, вул.. Князя Володимира Великого в районі буд. 15 К.

В акті зроблена відмітка про те, що від його отримання ОСОБА_1 відмовився. Примірник акта надіслано поштою ДД УДППЗ «Укрпошта» лист № 4900050762438, чек № 8400 від 10.03.2017 року.

Також, 07 березня 2017 року головними спеціалістами-інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненко А.А., Куликом В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що власник нерухомого майна незавершеного будівництва об'єкта житлової нерухомості ОСОБА_1 не виконав вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2017 року, а саме не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушив абз. 3 п.14 Порядку № 553.

В протоколі також зазначено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11-00 год. 28 березня 2017 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

В протоколі зроблена відмітка про те, що від його підписання та отримання ОСОБА_1 відмовився.

28 березня 2017 року начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюком А.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 14/А про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він не виконав вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2017 року, а саме повторно не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, для проведення позапланової перевірки під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 188-42 КУпАП України, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Копію постанови від 28.03.2017 року надіслано позивачу поштою ДД УДППЗ «Укрпошта» 03.04.2017 року, що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень та чеком Укрпошти.

Відповідно до п.19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

В якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем надано копію припису від 15.02.2017 року, складеного головними спеціалістами-інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненко А.А., Куликом В.М., виданого ОСОБА_1, з вимогою допустити до 24.02.2017 посадових осіб Управління для здійснення позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Положеннями ч. 2 ;an=985961">ст. 188-42 КУпАП передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 від підпису та отримання вказаного протоколу відмовився, про що головний спеціаліст - інспектор Управління поставив власноручний підпис. .

Однак, вказане спростовується наданою представником позивача 16.04.2018 року нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1, де він зазначає, що 15.02.2017 року не перебував на будівельному майданчику за адресою: м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого (Плеханова), 15-К.

Відповідно до ст. 278 КпАП України при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що постанову про адміністративне правопорушення №14/А від 28.03.2017 року було винесено без участі позивача, який в свою чергу був позбавлений можливості надати свої докази та заперечення, що є порушенням прав позивача, які визначені Конституцією України та нормами чинного Кодексу про адміністративні правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення від 07 березня 2017 року та відповідно постанова про притягнення до адміністративної відповідальності №14/А від 28.03.2017 року, винесена на підставі розгляду протоколу, є незаконними.

Згідно до вимог ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, як зазначено у наведеній нормі закону, встановлюються окрім іншого протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, відповідно до положень статті 9 КАС України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано та без дотримання принципу рівності перед законом, в зв'язку з чим воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: - постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящій орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Що стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.188-42 КУпАП, а отже й не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо поважності причин пропуску строку зі зверненням з позовом до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 289 КУпАП, Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач вказує, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 31.08.2017 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Суд погоджується з доводами позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що позивач не був присутнім під час розгляду адміністративної справи.

Тієї обставини, що позивачем було фактично отримано копію оскаржуваної постанови раніше, відповідач належними доказами не довів.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк для звернення з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 19, 44, 77, 121, 241 - 246, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати причину пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поважною та поновити його.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа Дніпровська міська рада про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2017 року № 14/А про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.В. Женеску