Рішення № 75753091, 08.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2908/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення №15 від 10.04.2018 незаконним та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати рішення Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 15 від 10.04.2018 про відмову у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку незаконним;

- зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 03.04.2018, з дня звернення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.04.2018 звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на умовах, визначених ч.1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та надав необхідні документи. Проте отримав відмову відповідача, мотивовану відсутністю необхідних первинних документів, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження в 1987 році. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки ним надано всі можливі документи, які є підставою для призначення пенсії зі зниженням віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою судді від 09.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Ухвалу суду відповідачем отримано 12.07.2018 (а.с.31), проте у встановлений судом строк (включно по 30.07.18) відзиву на позовну заяву ним не подано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.01.1993 (а.с.4).

03.04.2018 позивач звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком, на умовах визначених ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додавши копію довідки автотранспортного виробничого об'єднання "Укренергостройтранс" та копію посвідчення учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії.

За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення № 15 від 10.04.2018 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.7, 11-12).

Відмову мотивовано відсутністю первинних документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV у № 22-1, які підтверджують періоди роботи позивача в зоні відчуження в 1987 році.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Разом з тим, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (далі по тексту - Закон № 796-XII).

Приписами ст.10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (ч.1 ст.15 Закону №796-ХІІ).

Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних дні на 8 років.

У свою чергу, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (ч.3 ст.55 Закону №796-ХІІ).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796-ХІІ є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, також є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок №51) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Чинним посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.01.1993 підтвержується статус ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Згідно даних трудової книжки позивач має страховий стаж більше як 15 років, та у період з 27.12.1987 по 22.06.1988 працював на посаді водія у Чорнобильському автотранспортному підприємстві Автотранспортного виробничого об'єднання "Укренергобудтранс"(а.с.18-20).

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії 03.04.2018, ОСОБА_1 виповнилося 52 роки (а.с.9-10).

Зі змісту довідки №860 від 11.12.1992, виданої автотранспортним виробничим об'єднанням "Укренергобудтранс" Виробничого будівельно-монтажного об'єднання "Укренергобуд", слідує, що ОСОБА_1 працював на посаді водія в Чорнобильському філіалі АТВО в зоні відчуження (Чорнобиль) з 27.11.1987 по 30.11.1987 та з 16.12.1987 по 31.12.1987, всього двадцять днів. За вказаний період отримав заробітну плату у подвійному розмірі в сумі 514 крб.25 коп. відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (а.с.13).

Будь-які інші документи про роботу у зоні відчуження ОСОБА_1 у вказаний період відсутні з огляду на незадовільний стан архівного фонду, переданого ВАТ "Київенергобуд" до архівного відділу Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, внаслідок чого неможливо оформити довідку №122 про період (періоди) участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.17).

В свою чергу, з аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону №796-ХІІ слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем разом із заявою від 03.04.2018 було подано достатньо документів для підтвердження періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році понад 14 днів, зокрема, посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.01.1993 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та довідки №860 від 11.12.1992.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років.

Відтак рішення № 15 від 10.04.2018 про відмову у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 03.04.2018, саме з цієї дати його права підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону №796-ХІІ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 15 від 10.04.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах, визначених ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського, 16/1, м.Коростень, 11501, код ЄДРПОУ 37909216) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, ІПН НОМЕР_1) з 03.04.2018 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов