Рішення № 75752597, 02.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1332/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

02.08.2018 року за вх. №10126/18 позивач подала заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцького ОУПФУ від 01.06.2018 року №19/1 та зобов'язати призначити та виплачувати їй з 02.05.2018 року пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 21.07.1980 року по 31.07.1980 року, з 09.10.1986 року по 09.07.1987 року, з 10.09.1990 року по 15.09.1990 року, з 15.04.1991 року по 20.04.1991 року та з 01.01.2001 року по 31.07.1980 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.05.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), оскільки мала достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії.

Рішенням Луцького ОУПФУ №19/1 від 01.06.2018 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, оскільки на день подання зазначеної заяви досягла пенсійного віку, має необхідний пільговий стаж роботи більше 20 років, а законодавством України не передбачено, що до пільгового стажу роботи на посаді прядильниці включається тільки той стаж, коли працівник працював повний робочий день.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Луцького ОУПФУ №19/1 від 01.06.2018 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 21.07.1980 року по 31.07.1980 року, з 09.10.1986 року по 09.07.1987 року, з 10.09.1990 року по 15.09.1990 року, з 15.04.1991 року по 20.04.1991 року та з 01.01.2001 року по 31.07.1980 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсій, а саме з 02.05.2018 року.

Позивач в судове засідання не прибула, 02.08.2018 року за вх. №10126/18 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 02.08.2018 року за вх. №10101/18 подав заяву про розгляд справи без його участі.

В поданому до суду відзиві від 30.07.2018 №7880/06-13 відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що згідно із поданими документами пільговий стаж роботи позивача складає 13 років 08 місяців 18 днів, тому позивач права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.05.2018 року звернулася до Луцького ОУПФУ із заявою та пакетом документів про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вбачається із рішення від 18.05.2018 року про результати розгляду заяви Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Комісія), за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років, відповідно до записів трудової книжки, довідки від 12.02.2018 року №347/10.20 виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 10.04.2018 року №827/1-11 - №832/1-11, копій наказів від 17.07.1980 року №2045, від 16.12.1981 року №4106, від 12.03.2001 року №34к, копії особової картки форми Т-2, виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, ОСОБА_2, з 21.07.1980 по 12.03.2001 року працювала ткачем у ткацькому цеху на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс». В ході розгляду документів встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дітьми, 08.04.1985 і 10.07.1987 років народження, до виповнення дітям трирічного віку в періоди з 03.06.1985 року по 08.10.1986 року і з 04.09.1987 року по 10.01.1989 рік. Також встановили, що вона користувалась відпустками без збереження заробітної плати як матір двох дітей до досягнення віку 12 років з 10.09.1990 року по 15.09.1990 року та з 15.04.1991 року по 20.04.1994 року. За таких обставин Комісія прийняла рішення про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 01.08.1980 року по 08.10.1986 року, з 10.07.1987 року по 09.09.1990 року, з 16.09.1990 року по 14.04.1991 року, з 21.04.1991 року по 31.12.1991 року календарно та з 01.01.1992 року по 31.12.2000 року - за фактичною тривалістю.

Рішенням Луцького ОУПФУ №19/1 від 01.06.2018 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (загальний страховий стаж заявниці склав 24 роки 04 місяців 05 днів, а стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи ткачем - 13 років 08 місяців 18 днів).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту «є» статті 13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У період роботи позивача професія «ткач» була зазначена у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії по старості після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1021, у розділі «бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне виробництво, текстильні цехи у виробництвах штучного і синтетичного волокна». А після прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» - у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Згідно з положенням статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Сутнісний, нормативний, цільовий підхід до розуміння положень пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в поєднанні із наведеними вище нормами дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов'язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (50 років). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії на підставі цього пункту підтверджується відповідно до положень Порядку з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу для робітниць текстильного виробництва. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами «а», «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом «є» статті 13 зазначеного Закону, не мають застосовуватися.

При цьому, є безпідставним обрахунок пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з покликанням на Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок).

Необхідно звернути увагу про незастосовність до спірних правовідносин Порядку застосування Списків № 1 і № 2, оскільки, як указано в самому Порядку (пункт 1), цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а звідси - не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 цього Закону.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.06.2017 року у справі № 21-723а16 та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо обрахунку стажу роботи позивача, необхідного для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який, на думку відповідача, з урахуванням перебування позивача у відпустці по догляду за дітьми та зарахування стажу роботи у період з 01.08.1980 року по 08.10.1986 року, з 10.07.1987 року по 09.09.1990 року, з 16.09.1990 року по 14.04.1991 року, з 21.04.1991 року по 31.12.1991 року календарно та з 01.01.1992 року по 31.12.2000 року за фактичною тривалістю, становить 13 років 08 місяців та 18 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пільгової пенсії.

Разом з тим, згідно із вказаними вище поданими до Комісії документами, в т. ч. записами у трудовій книжці БТ-І № 6668438, позивач з 21.07.1980 року по 12.03.2001 року (тобто, більше 20 років) працювала ткачем у ткацькому цеху ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» (з 21.07.1980 року на Луцькому шовковому комбінаті імені 60-річчя Радянської України, перейменованому в подальшому в Луцьке виробничо-торгове шовкове об'єднання, далі - Державне підприємство «Волтекс» м. Луцька, далі - ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс»). При цьому, як також вбачається із копії трудової книжки, позивач безперервно працювала на цьому підприємстві і наказом від 12.03.2001 року по ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням чисельності працюючих.

На думку суду, відповідач дійшов хибного висновку, що за період роботи з 21.07.1980 року по 12.03.2001 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки, як було зазначено вище, законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зайняттям на цих роботах повний робочий день. Таким чином, зазначений період роботи позивача на посаді рівничниці та оператора рівничного обладнання у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.

За приписами частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відтак, виходячи із наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що оскільки позивач досягла пенсійного віку (55 років) та у неї наявний достатній пільговий стаж роботи (більше 20 років), тому вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відтак, оскаржуване рішення від 01.06.2018 року №19/1, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття рішення про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпунктом 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 21.07.1980 року по 31.07.1980 року, з 09.10.1986 року по 09.07.1987 року, з 10.09.1990 року по 15.09.1990 року, з 15.04.1991 року по 20.04.1991 року та з 01.01.2001 року по 31.07.1980 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсій, а саме з 02.05.2018 року.

Відтак, з наведених вище мотивів та підстав взаємопов'язані позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого квитанцією від 07.05.2018 №ПН2686, та який згідно з випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 01.06.2018 року №19/1 щодо відмови ОСОБА_2 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати з 02.05.2018 року ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 21.07.1980 року по 31.07.1980 року, з 09.10.1986 року по 09.07.1987 року, з 10.09.1990 року по 15.09.1990 року, з 15.04.1991 року по 20.04.1991 року та з 01.01.2001 року по 31.07.1980 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 40370530).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 07.08.2018 року.