Рішення № 7575257, 20.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.10

                                                                                          Справа№ 29/129

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА”, м. Київ,

до відповідача: приватного підприємства науково-виробничого підприємства “Захід-Хміль”, м. Броди,

про: стягнення 199’936,16 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Ізмайлов Д.Л. –дов. №9 від 24.07.2009 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА” до приватного підприємства науково-виробничого підприємства “Захід-Хміль” про стягнення 199’936,16 грн. Ухвалою від 12.11.2009 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 24.11.2009 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у відповідних ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №9 ЗК07/ТЕОМ від 09.06.2009 р. не оплатив поставленої продукції, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 166’187,76 грн. Крім того відповідачу нараховано штраф у розмірі 29’082,86 грн., пеню –3’803,54 грн., інфляційні збитки –332,38 грн. та 3% річних –556,62 грн. В судове засідання 09.12.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог. У зв’язку з перерахуванням штрафних санкцій просить стягнути з відповідача 16’618,77 грн. штрафу, 6’417,01 грн. пені, 1’083,21 грн. інфляційних збитків, 939,08 грн. – 3% річних.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. представник відповідача подав відзив до позовної заяви в якому зазначив, що суму основного боргу 166’187,76 грн. визнає та зобов’язується сплатити до 20.12.2009 р.

В судовому засіданні 20.01.2010 р. представник позивача подав заяву, якою повідомив про повне погашення відповідачем основного боргу в сумі 166’187,76 грн., про що долучив до справи відповідні банківські виписки. Крім того, наполягає на стягненні решти штрафних санкцій.

В судове засідання 20.01.2010 р. представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомив, проти стягнення штрафних санкцій не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір купівлі-продажу №9 ЗК07/ТЕОМ від 09.06.2009 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач у справі) належні продавцю засоби захисту рослин, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору.

Виконуючи умови договору, позивачем на адресу відповідача в червні-липні 2009 року була поставлена продукція на загальну суму 166’187,76 грн., про що суду представлено такі документи:

-          видаткову накладну №7ТЕР-000323 від 09.06.2009 р. на суму 31’386,36 грн. (довіреність №26 від 09.06.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000343 від 24.06.2009 р. на суму 47’059,20 грн. (довіреність №27 від 24.06.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000365 від 01.07.2009 р. на суму 35’829,60 грн. (довіреність №8 від 30.06.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000352 від 06.07.2009 р. на суму 6’187,20 грн. (довіреність №31 від 06.07.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000396 від 09.07.2009 р. на суму 6’550,20 грн. (довіреність №32 від 09.07.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000397 від 15.07.2009 р. на суму 6’067,80 грн. (довіреність №32 від 09.07.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-000417 від 17.07.2009 р. на суму 12’776,40 грн. (довіреність №35 від 17.07.2009 р.),

-          видаткову накладну №ТЕР-0000414 від 27.07.2009 р. на суму 20’331,00 грн. (довіреність №37 від 27.07.2009 р.).

Станом на день проведення судового засідання заборгованість у сумі 166’187,76 грн. відповідачем погашено, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії банківських виписок. Зокрема погашення заборгованості було здійснено частинами: 15.12.2009 р. –10’187,76 грн., 18.12.2009 р. –83’100,00грн., 21.12.2009 р. –30’000,00 грн., 23.12.2009 р. –42’900,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 2.3 Договору оплата товару здійснюється відповідачем в наступному порядку: до 15 серпня 2009 р. –25% вартості отриманого товару; до 15 вересня 2009 р. –25% вартості отриманого товару; до 15 жовтня 2009 р. –50% вартості отриманого товару. Повний розрахунок за товар здійснюється не пізніше 15 жовтня 2009 р.

Як встановлено судом, відповідач погасив основний борг у сумі 166’187,76 грн. у повному обсязі. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 166’187,76 грн. потрібно припинити.

Згідно з п. 5.3 Договору у разі порушення покупцем (відповідач у справі) строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, покупець сплачує продавцю (позивач у справі) штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16’618,77 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що покупець за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент сплати пені, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення до моменту повної оплати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6’417,01 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 939,08 грн. –3% річних та 1’083,21 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне. Позивачем сплачено 2’100,00 грн. державного мита за розгляд справи судом, про що представлено платіжне доручення №4011 від 30.10.2009 р. У той же час позивачем заявлено вимоги (з урахуванням уточнення позовних вимог) на суму 191’245,83 грн. Таким чином, позивач зобов’язаний був оплатити таку позовну заяву державним митом у розмірі 1’912,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Таким чином, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА” зайво сплачене державне мито в сумі 187,54 грн., про що потрібно видати відповідну довідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства науково-виробничого підприємства “Захід-Хміль” (адреса: вул. Л. Українки, 5, м. Броди, 80600; код ЄДРПОУ 34815208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА” (адреса: бульвар І. Лепсе, 55, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ 32154038) 16’618,77 грн. штрафу, 6’417,01 грн. пені, 939,08 грн. –3% річних, 1’083,21 грн. інфляційних збитків, 1’912,46 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 166’187,76грн. припинити.

4.          Позивачу видати довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 187,54 грн.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя