Рішення № 75752449, 25.07.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1396/17

Провадження № 2/210/155/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" липня 2018 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря Соколовської Т.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської ради про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася 31.03.2017 року до суду з позовом, в уточненій редакції від 02.10.2017 р. просить визнати за нею право власності на 1/3 частку трикімнатної квартири загальною площею 55,80 кв.м, житловою площею 41.30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_8, померлого 13.03.2010 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частки квартири №33 за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова, буд.31. Спадкоємцями після його смерті є вона та дочка ОСОБА_7, яка відмовилася від прийняття спадщини на її, позивача, користь. Після смерті чоловіка, вона звернулася до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки неможливо встановити склад та опис спадкового майна: 23/100 частки квартири перейшло у власність відповідача ОСОБА_4 – одна кімната трикімнатної квартири, яка тепер є часткою суміжної квартири №34. Відповідачем ОСОБА_4 самочинно виконано дверний отвір з квартири №34 до зайнятої неї кімнати в квартирі №33. У зв’язку з виконаним переплануванням квартири, її дочка зверталася до виконкому Криворізької міської ради щодо погодження перепланування, але їй було відмовлено, оскільки не оформлено право власності на спадщину після смерті ОСОБА_8, тому вона звернулася до суду цим позовом.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 (довіреність від 09.08.2017 р., дійсна до 09.08.2020 р.) /а.с.111/ підтримав позов, обґрунтовуючи обставинами викладеними в уточненій позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні присутньою не була, про час та місце розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності ( а.с.120). Будучи присутньою у судовому засіданні заперечувала проти позову, зазначила, що виконала всі , передбачені законодавством дії, та отримала право власності на кімнату, яка входила до складу квартири №33, а тепер входить до складу квартири №34, просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованою в установленому порядку адресою, судова повістка повернулася до суду у зв’язку з закінченням строку зберігання, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - Територіальної громади в особі Криворізької міської ради в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений , про причину неявки суд не повідомив.

Третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області - ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.45,93).

Третя особа - ОСОБА_7 про час та місце розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити (а.с.44).

Представник третьої особи - Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської ради в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений, до суду надійшла заява про розгляд справи без представника управління (а.с.192,194).

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебувала з 16.04.1988 року у шлюбі з ОСОБА_8 (а.с.34), який помер 13.03.2010 року (а.с.7).

Третя особа ОСОБА_7 є дочкою померлого ОСОБА_8 ( а.с.8).

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП ДОР «Криворізького бюро технічної інвентаризації» №28141589 від 25.11.2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 належить 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності №802 від 28.08.1998 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів, видане згідно з розпорядженням №Дз3610 від 01.04.1998 року. ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_11, в реєстрі №476 на праві приватної спільної часткової власності належить 23/100 спірної квартири (а.с.10).

Загальна площа квартири 55,8 кв.м, житлова площа – 41,3 кв.м. трикімнатна квартира №33 самочинно реконструйована в двокімнатну квартиру за рахунок приєднання житлової кімнати площею 12.7 кв.м до квартири №34. Загальна площа змінена з 55,8 кв.м на 43,1 кв.м, житлова площа змінена з 41,3 кв.м на 27,4 кв.м, про що зазначено в примітці у витягу з реєстру (а.с.10 зворот) та також підтверджується повідомленням КП ДОР «КБТІ» №176233 від 23.11.2010 року . Правовстановлюючі документи не змінені (а.с.22).

Відповідно до розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» вул. Постишева в м.Кривому Розі перейменовано на вул. ОСОБА_12.

Розбіжності у написанні прізвища співвласників «Смірнови» - «Смирнови» усунуто рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25.01.2011 року, яким вирішено, що свідоцтво про право власності на житло належить «ОСОБА_7В.» та «ОСОБА_7А.» (а.с.11,12).

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25.01.2011 року визначено частки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у спільній сумісній власності – по 1/3 частці кожному (а.с.14,15).

Решта квартири, а саме - 23/100 частки, належала ОСОБА_13 , яка продала свою частину ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу частини квартири від 25.06.2001 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_11, в реєстрі №476 (а.с.19).

Отже, на час смерті ОСОБА_8 відбулося перепланування квартири, у зв’язку з чим змінилися житлова та загальна площа квартири. Правовстановлюючі документи не змінені.

Після смерті ОСОБА_8 його дочка ОСОБА_7 відмовилася від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_3 (а.с.16).

Позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області - ОСОБА_6, відмовлено у зв’язку з неможливістю встановити склад та опис спадкового майна, оскільки померлим за життя не були отримані документи, що підтверджують право власності на переплановане нерухоме майно (а.с.17,68).

На звернення до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради щодо погодження перепланування приміщень квартири листом №829/8 від 11.02.2011 року відмовлено у зв’язку з необхідністю вирішення питання щодо оформлення права власності за спадкоємцями на зазначену квартиру після смерті ОСОБА_13 та ОСОБА_8 ( а.с.23).

Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, а ст. 367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

За змістом цих норм виділ (поділ) частки із спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Так, відповідно до ч.2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Виділ частки 23/100 здійснено попереднім власником ОСОБА_13 , яка розпорядилася нею на свій власний розсуд. Відповідачем ОСОБА_4 станом на 13.06.2017 року зареєстровано в установленому законом порядку право власності на переплановане житлове приміщення, до складу якого увійшло 23/100 частки спірної квартири.

Так, з технічного паспорту вбачається, що квартира №34 у житловому будинку (гуртожитку) №31 по вул.Вадима Гурова в м.Кривому Розі складається з двох кімнат , в т.ч. з кімнати розміром 12,70 кв.м, яка входила до квартири №33 (а.с.9,52) та була відсутня у технічному паспорті на квартиру №34 станом на 2001 рік (а.с.156).

Квартира №34 у житловому будинку (гуртожитку) №31 по вул.Вадима Гурова в м.Кривому Розі, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №89393520 від 13.06.2017 р., належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частини квартири та свідоцтва про право власності на житло (а.с.50).

Крім того, відповідачем надано документи на підставі яких здійснено реконструкцію : робочий проект «Реконструкція житлової квартири №34 за адресою: вул.Вадима Гурова, буд.31 в Металургійному районі м.Кривий Ріг» (а.с.135-138,142-155), договір №251 пайової участі замовників, які мають намір забудова земельної ділянки у м.Кривому Розі,в створенні у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Кривого Рогу (а.с.139-141), декларацію про початок виконання будівельних робіт (а.с.165171), декларацію про готовність до експлуатації об’єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності (а.с.172-179).

Таким чином, посилання позивача на незаконність виділення в натурі та переобладнання кімнати, проведення реконструкції квартири не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Отже, розмір квартири №34 по вул. Вадима Гурова збільшився за рахунок кімнати, яка входила до складу квартири №33: загальна площа збільшилася з 32,90 кв.м до 45,60 кв.м до, житлова з 17,10 кв.м до 29,80 кв.м (а.с.180,181), тому, відповідно, загальна та житлова площа квартири №33 зменшилася.

Позивач просить визнати за нею право власності на 1/3 частку трикімнатної квартири загальною площею 55,80 кв.м, житловою площею 41,30 кв.м.

Квартира №33 по вул. Вадима Гурова в м.Кривому Розі, станом на день звернення позивача до суду, не є трикімнатною, загальна площа складає - 43,1 кв.м, житлова - 27,4 кв.м (а.с.10), тобто вимоги позивача не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості визнати право власності за позивачем на частку квартири, що належала її чоловіку ОСОБА_8, померлому 15.03.2010 року.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що позивач просить визнати за нею право власності на частку квартири склад та розмір якої змінено та не відповідає наявним документам на квартиру, суд відмовляє у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 183,267, 356, 367, 368,370, 1216,1217, 1218, 1258, 1259, 1273, 1279 ЦК України, ст. ст. 4,5,13,77,121,141,265, 315, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської ради про визнання права власності – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2018 року.

Суддя: Р. Є. Скотар