Ухвала суду № 75752086, 08.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

08 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1020/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" (далі - ТзОВ «ПАККО Холдинг», товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування наказу від 08 травня 2018 року №887 "Про проведення фактичної перевірки"; визнання протиправними дій при проведенні фактичної перевірки з 10 травня 2018 року тривалістю 10 діб за останні три роки діяльності, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника - Житомирська область, місто Коростень, вулиця Грушевського, 72, магазин) щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України для здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Ухвалою від 13 червня 2018 року (а.с.1) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.51).

Розгляд справи по суті розпочато 13 липня 2018 року у судовому засіданні за участю представника позивача (представник відповідача у судове засідання не прибув). У зв'язку із повідомленими у судовому засіданні представником позивача обставинами, які однак, не були підтверджені доказами, судом оголошено перерву до 14:30 26 липня 2018 року та надано можливість позивачу надати письмові докази (щодо подання товариством заперечення на акт перевірки, розгляду такого заперечення відповідачем, прийняття рішень за наслідками перевірки).

Після перерви представник позивача у судове засідання 26 липня 2018 року не прибув; письмові докази, для подання яких оголошено перерву, суду не надав. У письмовому клопотанні від 26 липня 2018 року, що надійшло до судового засідання, позивач просив відкласти розгляд справи. Клопотання мотивоване тим, що представник позивача Мельничук В.В. вибув у термінове відрядження з 26 по 27 липня 2018 року для ведення переговорів.

Вирішуючи у судовому засіданні клопотання позивача, суд не повважав поважними причинами неприбуття представника позивача - юридичної особи, яка не обмежена можливістю представництва її інтересів конкретно визначеною особою, у тому числі зважаючи на наявність у неї законного представника та інших осіб у штаті товариства.

Визначення пріоритетності інтересів - ведення переговорів чи розгляду справи у суді, так само як і кадрове забезпечення для здійснення представництва щодо вирішення цих питань, залежить виключно від волевиявлення позивача і не зумовлене об'єктивними обставинами.

Разом з тим, зважаючи на перше неприбуття у судове засідання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 11:30 08 серпня 2018 року, про що повідомив у встановленому порядку учасників справи (а.с.77-78).

У судове засідання 08 серпня 2018 року представники сторін не прибули. Про поважність неприбуття представників у судове засідання сторони у справі суд не повідомили.

У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а судовий розгляд проводиться у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Також не може залишитися поза увагою суду і та обставина, що розгляд справи у судовому засіданні обумовлено клопотанням саме позивача. Тому подальша поведінка позивача, як-от неприбуття у судове засідання, неподання доказів, про які він заявив, вказує на зловживання процесуальними правами та невиправдане затягування розгляду справи. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, в тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Згідно з частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі. Тобто, право на розгляд справи судом протягом розумного строку належить як позивачу, так і відповідачу.

Відповідно до пункту 23 рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі "Цихановський проти України", національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

На думку суду, наведені вище обставини, які характеризують поведінку позивача, свідчать про відсутність у позивача інтересу до розгляду справи, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені КАС України.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, частиною п'ятою статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Від позивача заява про розгляд справи за відсутності його представника не надходила, що прешкоджає розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Принципи адміністративного процесу - змагальність та диспозитивність - надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився у судове засідання, так і відповідача, який розраховує на визначеність правовідносин у зв'язку із судовим провадженням.

Враховуючи повторне неприбуття у судове засідання представника позивача (26 липня 2018 року та 08 серпня 2018 року), при цьому поважність причин неприбуття у судове засідання представника 26 липня 2018 року судом не визнана, а 08 серпня 2018 року позивач не повідомив про причини неприбуття представника взагалі, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку, що позов ТзОВ "ПАККО Холдинг" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк