Ухвала суду № 75751456, 06.08.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2690/18

2-з/0203/65/2018

УХВАЛА

06 серпня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 06.08.2018 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Одночасно з позовною заявою позивачкою було подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила накласти арешт на належний відповідачу автомобіль НОМЕР_1 та заборонити будь-які дії щодо його відчуження. В обґрунтування останньої посилалась на те, що з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивачки та спричинено їй матеріальні збитки в сумі 69535 грн. 35 коп., які на теперішній час не відшкодовано. В телефонному режимі відповідач повідомив їй про свої наміри продати автомобіль, свідченням чого також є розміщення останнім оголошення в мережі Інтернет. В зв’язку з цим, реалізація відповідачем автомобіля унеможливить ефективний захист та поновлення її порушених прав у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Перевіряючи доводи заяви, суд враховує, що позивачкою не надано доказів тому, що автомобіль НОМЕР_2, на який вона просить накласти арешт та заборону відчуження, станом на теперішній час належить саме відповідачу. Посилання позивачки про те, що в телефонному режимі відповідач повідомив її про свої наміри продати автомобіль, об’єктив не підтверджуються, а надані до заяви роздруківки з мережі Інтернет щодо продажу автомобіля, не містять інформації про дату їх розміщення, власника автомобіля, а також, що останній є саме автомобілем, що зі слів позивачки належить відповідачу.

Також суд враховує, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована та позивачка має право на отримання страхового відшкодування також від страхової компанії.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивачкою не надано належних доказів на підтвердження належності відповідачу на праві власності транспортного засобу, на який вона просить накласти арешт, а також доказів щодо його можливого відчуження, відсутності у відповідача іншого майна, за рахунок якого може бути задоволено вимоги позивачки,суд не вбачає достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.10,149,152,153,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ю.Казак