
08.08.2018 Єдиний унікальний номер № 331/3804/18
Провадження № 3/331/727/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2018 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області, про притягнення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, яка працевлаштована на посаді директора ТОВ «Ю ВІ ЧАНА», сімейний стан — заміжня, має трьох дітей на утриманні: доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, доньку ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ІНФОРМАЦІЯ_5, державна реєстрація місця проживання якої та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,
-до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и в :
В провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 0028/08-01-40-01/36140956 від 11 червня 2018 року, 22.05.2018 року, при проведенні документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ВІ ЧАНА» з питання повноти складання за період з 24.11.2016 року по 31.03.2018 року акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального, - виявлено порушення п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п. 231.6 ст. 231 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального реалізованого, використаного для власного споживання, втраченого (як у межах, так і понад встановлені норми втрат), зіпсованого, знищеного (в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального) всього на 1363192,13 літрів пального, та п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не надання документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження по справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, в якому вказано наступне.
11.06.2018 року головним державним ревізором – інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 було складено Протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано про вчинені нею правопорушення – п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме не складено та,
відповідно, не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального реалізованого, викорис-таного для власного споживання, втраченого (як у межах, так і понад встановлені норми втрат), зіпсованого, знищеного (в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального) всього на 1363192,13 літрів пального, та п. 44.1, п. 44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПКУ, а саме не надання документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
Порушення вчинено 22.05.2018 року (акт позапланової виїзної перевірки від 22.05.2018р. №293/08-01-40-01-36140956, складений за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.174 а.
У відповідності до змісту ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З викладеними в протоколі обставинами, та висунутими порушеннями не згодна.
ОСОБА_2Гвважає, що Протокол в справі про адміністративне правопорушення складено по відношенню до неї з порушенням норм матеріального права та за відсутності складу правопорушення виходячи з нижченаведеного:
При зверненні до суду орган ДФС висуває свої обвинувачення відносно ОСОБА_2посилаючись на ОСОБА_4 документальної позапланової виїзної перевірки №293/08-01-40-01/36140956 від 22.05.2018р.
ОСОБА_2зауважує на тому, що у відповідності до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка трактує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно – правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно – правових санкцій. В свою чергу ознаки складу правопорушення об’єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:
-об’єкт правопорушення;
-об’єктивну сторону правопорушення;
-суб’єкт правопорушення;
-суб’єктивну сторону правопорушення.
Наявність всіх перелічених елементів обов’язкова для кваліфікації конкретного учинку в якості адміністративного правопорушення. Якщо хоча б один з них відсутній чи не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідної статті Особливої частини КУпАП, то вказаний вчинок не є адміністративним правопорушенням.
ОСОБА_4 перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота яких перевірялася, а тому не може бути оскаржений у суді.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 №21-237а13.
Зокрема, ВСУ відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАСУ, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАСУ.
Відповідно до ст. 86.7. Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
ТОВ «Ю ВІ ЧАНА» 29.05.2018р. за №29-05/1 до ГУ ДФС у Запорізькій області були подані заперечення до акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 293/08-01-40-01/36140956 від 22.05.2018 року з питання повноти складання за період з 24.11.2016р. по 31.03.2018р. акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального.
12.06.2018 року за №169/10//10/08-01-40-01-16 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області була надана відповідь про розгляд заперечень, в якій ДФС вважає, що висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 293/08-01-40-01/36140956 від 22.05.2018 року відповідають діючому законодавству, є обґрунтованими та залишаються без змін.
ОСОБА_4 на даний час мені не було надане податкове повідомлення-рішення від ГУ ДФС у Запорізькій області, вважаю, що рішення з цього питання відсутнє.
Таким чином, на думку ОСОБА_2в її діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, адже розглядаючи в т.р. об’єкт та об’єктивну сторону – відсутній факт неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), так як в протоколі №0028/08-01-40-01/36140956 підставою для притягнення до відповідальності є «…правопорушення – п.231.1, п.231.3, п. 231.5, п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме не складено та, відповідно, не зареєстровано акцизні накладні на обсяги пального реалізованого, використаного для власного споживання, втраченого».
Також, відсутня суб’єктивна сторона – в діях відсутня вина, а також я не є суб’єктом даного правопорушення. Отже елементи, що обов’язкові для кваліфікації учинку за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП не відповідають вищенаведеним фактам, тобто не є адміністративним правопорушенням.
Під час розгляду адміністративної справи адвокат ОСОБА_1 просила закрити
провадження в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_2до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, дійшла до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наявності підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 163-2, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.В. Стратій
Судове рішення № 75751277, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 08.08.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 331/3804/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: