Рішення № 7575119, 12.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                 Справа № 8/1пн

          За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ,

до 1. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

          2. Управління комунальним майном Луганської міської ради, м. Луганськ,

          3. Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго», м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м. Луганськ, -

про визнання права власності.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Маркєлов О.Ю. –начальник юридичного відділу, - довіреність №18-0100108 від 13.01.09 року;

від 1-го відповідача –представник не з’явився;

від 2-го відповідача - представник не з’явився;

від 3-го відповідача –Макарова А.Л. –начальник юридичного відділу, - довіреність №1 від 05.01.10 року;

від 3-ї особи - представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (далі –РВ ФДМУ) подано позовну заяву (вих. №10-01-07682 від 23.12.09 року) з вимогами про:

1)визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.03 року №37/11 «Про оформлення права колективної власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Сороки П.А., 16-а за Відкритим акціонерним товариством «Луганськобленерго»»(далі –ВАТ «ЛОЕ») та свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна, виданого Управлінням комунальним майном Луганської міської ради 19.02.03 року на підставі вищеназваного рішення міськвиконкому - в частині посвідчення за ВАТ «Луганськобленерго»права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. П.А. Сороки, 16-а, яке складається з:

блоку Б-5: підвал: приміщення 105 пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 12,4 кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл.. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 58,4 кв.м.; 233 пл. 13,2 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м.

2)визнання права власності за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області на нерухоме майно, розташоване у м. Луганську по вул. П.А. Сороки, 16 а, яке складається з:

          блоку Б-5: підвал: приміщення 105 пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 12,4 кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл.. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 58,4 кв.м.; 233 пл. 13,2 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м.

3) покладення судових витрат на відповідачів.

          До початку судового засідання, призначеного на 12.01.10 року, від представників позивача та 3-го відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-3,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

          У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі; він також звернувся до суду з заявою про уточнення до позовної заяви про визнання права власності (вих. №10-01-00046 від 12.01.10 року), згідно якій ставить суд до відома про те, що при складанні позовної заяви були припущені технічні помилки у описовій та резолютивній частинах (з наведенням їх правильної редакції), у зв’язку з чим просить суд вважати правильним виклад резолютивної частини позову у наступній редакції:

          «1)постановити рішення, котрим визнати недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.03 року та свідоцтво про право власності від 19.02.03 року в частині посвідчення за ВАТ «Луганськобленерго»права власності на нерухоме майно, розташоване у місті Луганську по вул. Сороки П.А., 16-а, яке складається з:

блоку Б-5: підвал: приміщення 105-а пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 4,5; 373 пл. 12,4 кв.м; кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м.; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м;

          2)визнати право власності на нерухоме майно, розташоване у місті Луганську по вул. Сороки П.А., 16-а, яке складається з:

          блоку Б-5: підвал: приміщення 105-а пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 4,5; 373 пл. 12,4 кв.м; кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м.; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м, - за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області;

          3)витрати покласти на відповідачів».

          Виходячи з того, що вищезгадана заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті.

          1-й та 2-й відповідачі відзиви на позов та витребувані судом документи не надали, до судового засідання не з’явилися, участь у ньому своїх представників не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд спору по суті за їх відсутності до суду не спрямували, хоча кожен з них належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (письмовими повідомленнями оператора поштового зв’язку про вручення 11.01.10 року ухвал суду уповноваженим особам 1-го та 2-го відповідачів).

          3-й відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 12.01.10 року за вих. №19).

          Третя особа пояснення на позов та витребувані судом документи не надала, до судового засідання не з’явилася, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечила, про причини неявки до суду не повідомила, заяву про розгляд спору по суті за її відсутності до суду не спрямувала, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

          Представники позивача та 3-го відповідача звернулися до суду з письмовими заявами (кожна –за вих. №б/н від 12.01.10 року) про розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні –за відсутності представників 1-го та 2-го відповідачів, а також третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

          З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази та думку представників позивача і 3-го відповідача, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд цього спору по суті у даному судовому засіданні, за відсутності 1-го та 2-го відповідачів, а також третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

          І.Заслухавши представників позивача та 3-го відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          1.Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Луганськобленерго»(далі –ДАЕК «ЛОЕ») створена 22.08.1995 року на підставі рішення Міністерства енергетики та електрифікації України –шляхом перетворення Державного підприємства «Луганськобленерго»(п.1.1 статуту ДАЕК «ЛОЕ»); її статутний фонд становив 8.419.044.675.000 карб. (або 84.190.446 грн.) (п.5.1 статуту) (а.с.5-12).

          ВАТ «Луганськобленерго»створене на підставі наказу Фонду державного майна України (далі –ФДМУ) від 13.01.1997 року №1-ДПК «Про прийняття рішення щодо приватизації корпоратизованих об’єктів»(а.с.13) та є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Луганськобленерго» (пункти 1.1-1.3 статуту ВАТ «ЛОЕ», затвердженого його загальними зборами 25.09.1998 року, протокол №1) (а.с.18-26).

          ВАТ «ЛОЕ»в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи зареєстроване Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 14.10.1998 року, реєстраційний запис №513.

В передприватизаційний період, а саме: 31.05.1995 року - було затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ДАЕК «ЛОЕ», а 28.03.1996 року –зміни до нього (а.с.14).

          Як вбачається з матеріалів справи, до вищезгаданого акту та змін до нього на підставі спільного наказу Міненерго та ФДМУ від 22.10.1996 року №183/1264 були внесені зміни до пунктів 14, 16 акту, пов’язані з вилученням із статутного фонду ВАТ «ЛОЕ»вартості майна Сєвєродонецької, Лисичанської ТЕЦ, Сєвєродонецької т/м, - які підлягають приватизації.

          У зв’язку з цією обставиною вартість майна ВАТ «ЛОЕ», що підлягає приватизації, була визначена у сумі 52.030.730 грн. (а.с.14).

Майно на вказану суму було передане державою до статутного фонду ВАТ «ЛОЕ», що знайшло своє відображення у п.4.1 статуту ВАТ «ЛОЕ», згідно якому вартість статутного фонду товариства становить 52.030.730 грн.

          Статут у цій редакції є чинним на час розгляду даного спору; розмір статутного фонду не змінювався.

          27.06.1997 року між Акціонерним товариством закритого типу «Дружба»(продавець) та ДАЕК «ЛОЕ»(покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу 27/100 частки приміщення, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. П.А.Сороки, 16-а, та складається з:

          блоку «А» площею 5643,7 кв.м;

          блоку «Б» площею 2813,9 кв.м;

          блоку «В» площею 608,8 кв.м;

          блоку «Г» площею 2270,6 кв.м, - загальною площею 11337,0 кв.м. та оціночною вартістю в 3.407.925,92 грн.

          Продаж 27/100 частки об’єкту здійснено за 920.140,00 грн. (а.с. 15-17).

          Позивач стверджує, що нерухоме майно, придбане ДАЕК «ЛОЕ»за вищевказаним договором 27.06.1997 року, не увійшло до статутного фонду ВАТ «ЛОЕ», про що, на його думку, свідчить як вищезгаданий наказ ФДМУ від 13.01.1997 року за №1-ДПК (а.с.13), так і Зміни до Акту оцінки цілісного майнового комплексу ДАЕК «ЛОЕ», затверджені заступником Міністра енергетики України 20.11.1996 року (а.с.14), - редакція яких не змінювалася до цього часу, а документальні докази факту передачі нерухомого майна, придбаного ДАЕК «ЛОЕ»за вказаним договором, до статутного фонду ВАТ «ЛОЕ»- відсутні.

          Позивач, далі, стверджує, що ВАТ «ЛОЕ», яке зареєстроване в якості юридичної особи 14.10.1998 року, об’єктивно не могло бути стороною вищевказаного договору та придбати нерухоме майно, яке є предметом цього договору, оскільки не існувало як юридична особа.

          3-й відповідач (ВАТ «ЛОЕ») повністю визнав цей факт.

          Таким чином, нерухоме майно, придбане на підставі вищеназваного договору купівлі-продажу ДАЕК «ЛОЕ», є державною власністю, не переданою до статутного фонду ВАТ «ЛОЕ», яке з 27.06.1997 року до цього часу перебувало на балансі останнього.

          1.1.Оскільки позивач та 3-й відповідач не надали до справи документальних доказів вартості спірного нерухомого майна, суд, керуючись ч.3 ст.55 ГПК України, визначив її сам, виходячи з наступного.

          Як вбачається з п.1 вищезгаданого договору, загальна вартість предмету купівлі-продажу площею 11337,0 кв.м становила 3.407.925,92 грн.; звідси – вартість 1 кв.м складає 300,60 грн. (3.407.925,92 грн. : 11337,0 кв.м).

          Спірні об’єкти нерухомого майна (блоки Б-5 та В-2) входять до складу об’єкту нерухомого майна, 27/100 часток якого були предметом договору купівлі-продажу.

Приміщення блоку Б-5 мають загальну площу 2504,6 кв.м (310,6 кв.м + 577,1 кв.м +553,3 кв.м + 437,7 кв.м + 310,1 кв. + 206,3 кв.м + 109,5 кв.м), - з огляду на що їх вартість становить 752.882,76 грн. (300,60 грн. х 2504,6 кв.м).

Приміщення блоку В-2 мають загальну площу 991,9 кв.м (456,2 кв.м + 535,7 кв.м), з огляду на що їх вартість становить 298.165,14 грн., - звідси, загальна вартість блоків Б-5 та В-2 становить 1.051.047,90 грн. (752.882,76 грн. + 298.165,14 грн.).

          2.Незважаючи на те що обидва об’єкти нерухомого майна не були передані до статутного фонду ВАТ «ЛОЕ», - у зв’язку зі звернення останнього та відповідно до наданих ним документальних підтверджень, виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.02.2003 року прийнято рішення №37/11 «Про оформлення права колективної власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Сороки П.А., 16-а за Відкритим акціонерним товариством «Луганськобленерго»».

          На його виконання Управлінням комунальним майном Луганської міської ради 19.02.2003 року ВАТ «ЛОЕ»видано Свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна, який розташований у місті Луганську, вул. Сороки П.А.,16-а та до складу якого входять: блоки А-8; Б-5; В-2, приміщення загального користування блоку Г-1; госпблок-гараж Д-1 (збудований ВАТ «ЛОЕ» та введений в експлуатацію з 01.01.2000 року, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 02.06.09 року по справі №8/104пн); ІІІ –замощення; №1-3 –огорожа; №4-6 ворота, - що разом становить 38/100 частини об’єкту нерухомого майна загальною площею 4942,7 кв.м (а.с.27).

          Вказане Свідоцтво зареєстроване у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом №107188 від 03.03.03 року, виданим Комунальним підприємство «Бюро технічної інвентаризації»(далі –КП «БТІ») (а.с.28).

          Позивач просить визнати частково недійсними вищезгадані рішення та свідоцтво та визнати за державою Україна в особі РВ ФДМУ право власності на два вищезгадані блоки як об’єкти нерухомого майна.

          3-й відповідач, на балансі якого перебуває спірне нерухоме майно, повністю визнав позовні вимоги.

          ІІ.Заслухавши представників позивача та 3-го відповідача. оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          1.Цей спір в частині визнання частково недійсними рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.03 року №37/11 «Про оформлення права колективної власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Сороки П.А., 16-а за Відкритим акціонерним товариством «Луганськобленерго»»та свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна, виданого Управлінням комунальним майном Луганської міської ради від 19.02.03 року на підставі вищеназваного рішення міськвиконкому на два спірні об’єкти нерухомого майна, - є підсудним господарському суду Луганської області з огляду на таке.

Згідно пункту 1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАСУ), справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.4 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Луганської міської ради вищезгаданого рішення, на підставі якого Управління комунальним майном міськради видало вищезгадане спірне свідоцтво, а КП «БТІ»здійснило державну реєстрацію права власності на це майно.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.02 року за №7/5, зареєстрованого у тому ж Міністерстві 18.02.02 року за №157/6445 (далі –Положення №7/5), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п.1.4 Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Отже, БТІ здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів, тобто є реєструючим органом, який вносить записи до державного Реєстру за наявності у особи відповідних документів, які підтверджують виникнення, існування або припинення права власності на нерухоме майно, втім, у даних спірних правовідносинах, вчиняючи реєстраційний запис на підставі свідоцтв про право власності, оформлених на основі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради, цей орган не має ознак суб'єкта, законодавчо уповноваженого владно керувати поведінкою сторін у справі.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору по ній є право власності на об'єкт нерухомого майна, зокрема, відновлення порушеного права на користь держави в особі ФДМУ. Тобто між сторонами існує спір про право власності на нерухоме майно, а рішення виконавчого комітету Луганської міської ради є підставою для державної реєстрації.

Таким чином, дана справа стосується спору про право, що виникає з цивільно-правових правовідносин, врегульованих актами господарського і цивільного законодавства, а не з правовідносин владного підпорядкування одного суб'єкта іншому.

Дані правовідносини виключають їх розгляд в порядку адміністративного судочинства, а спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

          2.Суд вважає, що виконавчим комітетом Луганської міської ради при прийнятті спірного рішення припущено порушення чинного законодавства.

          Так, згідно ст. 4 Закону України від 19.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі –ЗУ №280/97-ВР) однією з основних засад діяльності органів місцевого самоврядування є принцип законності.

          Частиною 3 ст. 24 цього Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим –також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

          Відповідно до підпункту 10 п. «б»ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчим комітетам міських рад надано право здійснювати облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, - однак такі дії повинні вчинятися у повній відповідності до чинного законодавства та за наявності для того достатніх фактичних та правових підстав.

          У даному випадку спірне рішення виконавчим комітетом прийнято без належного дослідження правових та фактичних підстав, що призвело до визнання за ВАТ «ЛОЕ»права власності на об’єкти нерухомого майна, які є державною власністю, з огляду на що воно підлягає визнанню недійсним в частині, що суперечить фактичним обставинам справи, документальним доказам та чинному законодавству.

          На виконання цього рішення Управлінням комунальним майном видано вищеназване спірне свідоцтво, з огляду на що воно підлягає визнанню частково недійсним - щодо визнання за ВАТ «ЛОЕ»права власності на об’єкти нерухомості, які є предметом спору по цій справі.

          Як встановлено частиною 10 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

          Таким чином, позов у цій частині підлягає задоволенню, а рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.03 року №37/11 «Про оформлення права колективної власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Сороки П.А., 16-а за Відкритим акціонерним товариством «Луганськобленерго»»та Свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна, видане Управлінням комунальним майном Луганської міської ради 19.02.03 року на підставі цього рішення міськвиконкому на два спірні об’єкти нерухомого майна, - підлягають визнанню недійсними в частині, що стосується блоків Б-5 та В-2 об’єкту нерухомого майна, який знаходиться у місті Луганську, вул. П.А.Сороки, 16-а.

3.При вирішенні спору про визнання за державою Україна в особі РВ ФДМУ права власності на два спірні об’єкти нерухомого майна суд керується наступним.

Правовідносини щодо права власності на спірне нерухоме майно виникли 27.06.1997 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР, та продовжують мати місце після 01.01.2004 року, - тобто після набрання чинності Цивільним кодексом України (далі –ЦКУ). З урахуванням цієї обставини суд при вирішенні цього спору керується п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ та застосовує норми ЦКУ.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 ЦКУ).

          Відповідно до частин 1-3 ст. 319 Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

          Як сказано у частині 1 ст. 321 ЦКУ, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 326 ЦКУ встановлено, що у державній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

До їх числа належать ФДМУ та його теритоіральні органи (у даному випадку - РВ ФДМУ).

          Суд вважає, що позивач належним чином документально довів, що держава Україна внаслідок вчинення ДАЕК «ЛОЕ»юридично значимих дій на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1997 року правомірно набула право власності на обидва спірні об’єкти нерухомого майна, які, перебуваючи на балансі ВАТ «ЛОЕ», ніколи не виходили з власності держави Україна.

          Як сказано у частинах 1-2 статті 328 ЦКУ, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Частиною 1 ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

          Однак, з матеріалів справи вбачається, що право власності держави заперечується шляхом прийняття вищезгаданого спірного рішення міськовиконкому та видачі на його підставі вищезгаданого свідоцтва про право власності.

За таких обставин позивач правомірно скористався правилом ст. 392 ЦКУ, згідно якій власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання за державою Україна права власності на обидва спірні об’єкти нерухомого майна є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

          При вирішенні питання про стягнення судових витрат суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, виходить з наступного.

          Відповідно до п.35 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мита при зверненні до господарського суду з позовом в інтересах держави.

          Згідно п. «а»ч.2 ст. 3 цього Декрету за розгляд господарським судом майнового спору, до числа яких належить спір по цій справі щодо визнання права власності на нерухоме майно, державне мито стягується у розмірі 1% вартості предмету спору, але не менше 6-ти (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Тобто при вартості спірного нерухомого майна в 1.051.047,90 грн. 1% становить 10.510,47 грн.

          Пунктом «б»ч.2 ст. 3 вищеназваного Декрету встановлено, що за розгляд господарським судом немайнового спору, до якого належить вимога про визнання частково недійсними рішення міськвиконкому та свідоцтва про право власності, державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

          Таким чином, загальна сума державного мита, яка підлягає сплаті на користь Державного бюджету України, становить 10.595,47 грн. (10.510,47 грн. + 85,00 грн.).

          Крім того, за розгляд господарським судом спору підлягають стягненню на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Суд вважає, що судові витрати у повному обсязі підлягають покладенню на 3-го відповідача (ВАТ «ЛОЕ»), оскільки саме з його вини прийнято вищезгадане рішення та видано спірне свідоцтво про право власності.

Підстав для покладення цих витрат на 1-го та 2-го відповідачів суд не вбачає.

          На підставі викладеного, ст.59 Закону України від 21.05.1997 року №290/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.316-319,321,326,328, 386 та 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.03 року №37/11 «Про оформлення права колективної власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Сороки П.А., 16-а за Відкритим акціонерним товариством «Луганськобленерго»»та видане на його підставі Управлінням комунальним майном Луганської міської ради 19.02.03 року Свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна - в частині посвідчення за Відкрити акціонерним товариством «Луганськобленерго»права власності на нерухоме майно, розташоване у місті Луганську по вул. Сороки П.А., 16-а, яке складається з:

блоку Б-5: підвал: приміщення 105-а пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 4,5; 373 пл. 12,4 кв.м; кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м.; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м.

          3.Визнати за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області право власності на нерухоме майно, розташоване у місті Луганську по вул. Сороки П.А., 16-а, яке складається з:

          блоку Б-5: підвал: приміщення 105-а пл. 16,1 кв.м.; 106 пл. 10,0 кв.м.; 374 пл. 4,5; 373 пл. 12,4 кв.м; кв.м.; XIV пл.. 112,8 кв.м.; XXVIII пл. 114,6 кв.м.; XII пл. 40,2 кв.м. - загальною площею 310,6 кв.м.; І поверх, крім приміщення 258 пл. 11,7 кв.м., - загальною площею 577,1 кв.м.; ІІ поверх: повністю - загальною площею 553,3 кв.м.; ІІІ поверх: повністю - загальною площею 437,7 кв.м.; IV поверх: повністю - загальною площею 310,1 кв.м.; V поверх: повністю - загальною площею 206,3 кв.м.; VI поверх: повністю - загальною площею 109,5 кв.м.;

блоку В-2: цокольний поверх: приміщення 375 пл. 111,4 кв.м.; 376 пл. 89,7 кв.м.; 377 пл. 13,6 кв.м.; 378 пл. 83,5 кв.м.; 379 пл. 81,4 кв.м.; 380 пл. 46,2 кв.м.; 381 пл. 30,4 кв.м. - загальною площею 456,2 кв.м.; І поверх: приміщення: 329 пл. 5,2 кв.м.; 327 пл.2,9 кв.м.; 326 пл. 95,2, кв.м.; 328 пл. 58,4 кв.м.; 235 пл. 7,4 кв.м.; 236 пл. 7,4 кв.м.; 237 пл. 8,0 кв.м.; 238 пл. 12,3 кв.м.; 239 пл. 12,3 кв.м.; 240 пл. 1,1 кв.м.; 241 пл. 1,3 кв.м.; 234 пл. 294,0 кв.м.; XV пл.. 17,0 кв.м. - загальною площею 535,7 кв.м.

          Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу це рішення є підставою для державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, вказані у пункті 3 його резолютивної частини.

          4.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго», ідентифікаційний код 21841896, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. П.А.Сороки, 16-а, - на користь Державного бюджету України:

          на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, КБК - 22090200, символ звітності банку –095, - державне мито у сумі 10595 (десять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 47 коп.;

          на рахунок 31211259700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582-, КБК - 22050000, символ звітності банку –259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Наказ видати Ленінській міжрайонній держаній податковій інспекції у місті Луганську.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача та 3-го відповідача у судовому засіданні 12.01.10 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 15 січня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа