Рішення № 7575100, 12.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                 Справа № 8/264пд

          За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ», м. Луганськ,

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР», м. Луганськ,

          2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м. Київ, -

про визнання недійсним договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Серединська О.М. –представник, - довіреність №б/н від 10.12.09 року;

від 1-го відповідача –Грекова Г.В. –представник, - довіреність №б/н від 30.12.09 року;

від 2-го відповідача –Назаренко В.С. –представник, - довіреність №б/н від 28.12.09 року, розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»(далі –ТОВ «Будівельні ініціативи») звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить:

визнати недійсним договір фінансового лізингу №1424/06/2008, укладений 19.06.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР»(далі –ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», - 1-й відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(далі –ТОВ «Ласка Лізинг», - 2-й відповідач), - оскільки, на його думку, спірний договір укладено шляхом порушення його корпоративних прав як учасника ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»;

          судові витрати покласти на відповідачів.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 11 грудня 2009 року до 12 січня 2010 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

          У першому судовому засіданні сторонами заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке відповідно до ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України судом задоволено.

          У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його тим, що:

          позивач є учасником ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», маючи у власності 50,1% статутного капіталу останнього. Незважаючи на це, ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», вирішуючи питання про укладення спірного договору, не вносило на розгляд позивача та загальних зборів ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»питання щодо його укладення.

Вчинивши такі дії, 1-й відповідач, на думку позивача, порушив його корпоративні права як учасника ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»на участь в управлінні останнім;

          крім того, директор ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», який уклав спірний договір, перевищив свої повноваження щодо його суми, оскільки згідно п.9 Статуту товариства йому надано право самостійно укладати договори на суму, що не перевищує 300000 грн., а укладення будь-якого договору на суму, яка перевищує 300000 грн. (відповідно до п.8.6.9 статуту, затвердженого 01.02.08 року, протокол №1), підлягає затвердженню загальними зборами учасників ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР».

          Позивач стверджує, що 1-й відповідач, уклавши спірний договір, порушив корпоративні права позивача як учасника ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»на участь в управлінні останнім.

          Представник 1-го відповідача (ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР») позов визнав у повному обсязі (відзив на позов за вих. №б/н від 12.01.10 року).

          Представник 2-го відповідача (ТОВ «Ласка Лізинг») позов не визнав (відзив на позов від 09.12.09 року за вих. №4450-12/09), посилаючись на те, що:

          директор ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», укладаючи спірний договір, «запевняв, що для укладення договору є всі достатні підстави», надав документальні докази обрання його на посаду директора;

          ТОВ «Ласка Лізинг», керуючись ст. 92 Цивільного кодексу України, не знало та не могло знати про наявність обмеження прав директора ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»щодо третіх осіб;

          позов, на думку представника, пред’явлено у зв’язку з наявністю у ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»перед ТОВ «Ласка Лізинг»значної суми заборгованості, з приводу якого останнім до господарського суду міста Києва заявлено позов (справа №40/258), який судом 06.10.09 року задоволено у повному обсязі (копія рішення долучена до справи).

          І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          1.Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР» вперше було зареєстроване в якості юридичної особи 17.11.05 року Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, реєстраційний запис №10691020000005318.

          01.02.2008 року загальними зборами товариства (протокол №1) затверджено нову редакцію його статуту, яким суд керується при вирішенні цього спору, оскільки він був чинним на момент укладення спірного договору.

Учасниками товариства є: фізичні особи: громадянин США Дорофєєв Сергій, громадянка США Кравченко Оксана, громадянин Російської Федерації Хорош Євген Маркович, а також юридична особа –Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»(місто Луганськ) (пункти 1.3.1-1.3.4 Статуту), при цьому ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»є власником 50,1% вартості статутного фонду ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»(п.5.1 статуту).

          Учасники товариства мають право (статут цитується з урахуванням обставин справи та предмету спору): брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному у статуті, крім випадків, встановлених законом (п.7.1.1); отримувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому статутом (п.7.1.5); інші права, встановлені статутом та чинним законодавством (п.7.1.6).

          Згідно п.7.2 статуту учасники товариства зобов’язані: додержуватися статуту товариства та виконувати рішення загальних зборів учасників (п.7.2.1); виконувати інші обов’язки, встановлені статутом товариства та законом (п.7.2.4).

          Вищим органом управління товариством є загальні збори, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п.8.1).

          Періодичність, підстави та порядок їх скликання врегульовані статутом товариства.

          Так, чергові загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі товариства. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами учасників питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством (п.8.2).

          Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства, який обирається загальними зборами строком на три роки, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Позачергові загальні збори товариства повинні також скликатися на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності не менш, як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самостійно скликати загальні збори учасників (п.8.3).

          До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, серед інших повноважень, належать: визначення основних напрямів діяльності товариства (п.8.6.1); затвердження договорів (угод), укладених на суму понад 300000 грн. (п.8.6.9).

          Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше, як 60% голосів (п.8.8).

          Виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво його діяльністю, є директор, який призначається та звільняється загальними зборами учасників товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників (п.8.9), при цьому до числа його повноважень належить право укладати і підписувати угоди, договори, контракти, у т.ч. зовнішньоекономічні, на суму до 300.0000 грн. (абзац 5 п.9 статуту), а на суму понад 300.000 грн. –тільки у разі попереднього узгодження цього питання на загальних зборах учасників товариства (абзац 6 п.9).

Як вбачається зі змісту статуту, останнім не надано директору право не передавати такий договір, якщо його укладено за його участю на суму понад 300.000 грн., на затвердження загальних зборів учасників товариства.          

          В ході судового розгляду спору судом ретельно досліджено твердження позивача та 1-го відповідача (ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР») про те, що питання укладення спірного договору між ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»та ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»не узгоджувалося, загальні збори з цього приводу не проводилися.

          Судом встановлено, що докази узгодження цього питання між позивачем та 1-м відповідачем та розгляду його на загальних зборах (чергових або позачергових) 1-го відповідача - відсутні.

          Позивач та 1-й відповідач підтвердили, що такі дії не вчинялися, загальні збори не проводилися, будь-яке службове листування з цього приводу відсутнє.

          Докази на спростування цих доводів до справи не надано.

          2.Позивач на підтвердження того, що 2-й відповідач (ТОВ «Ласка Лізинг») перед укладенням спірного договору мав реальну можливість належним чином дослідити статут ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», у тому числі перевірити повноваження його директора на укладення договорів, включаючи договір лізингу, та можливі (наявні) обмеження повноважень директора щодо укладення договорів, - надав до справи роздруківки ТОВ «Ласка Лізинг»у мережі Інтернет, де на сайті цього товариства опубліковано перелік необхідних документів, у якому чітко визначено документи, які сторона, що бажає укласти договір лізингу, повинна надати лізингодавцю (тобто ТОВ «Ласка Лізинг»), у т.ч. статут та інші установчі документи потенційного лізингоодержувача, документи, що підтверджують факт призначення та повноваження представника компанії.

          Позивач також звернув увагу суду на те, що у преамбулі спірного договору прямо вказано, що директор ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»діє на підставі статуту цього товариства, що, на думку позивача, свідчить про те, що 2-й відповідач був обізнаний щодо обсягу повноважень директора, який уклав договір, та наявні обмеження останніх.

          Суд погоджується з цими доводами позивача.

          Згідно п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» (далі –Постанова №13) при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 року.

          Суд вважає, що наявними у справі доказами доведено, що 2-й відповідач за всіма обставинами знав про обмеження повноважень директора ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»на укладення договорів.

2.1. 19.06.08 року між 2-м відповідачем (лізингодавець) та 1-м відповідачем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №1424/06/2008, відповідно до якого лізингодавець зобов’язується придбати у свою власність техніку (фронтальний навантажувач LiuGong CLG856 (1 шт.)) у відповідності з встановленою лізингоодержувачем специфікацією (п.1.1), вартістю, еквівалентною 103021,00 дол. США (п.2.3; п.6.1), що згідно з курсом долара США до української гривні станом на 19.06.08 року в 4,8534 становило 500002,14 грн.

          Право власності на предмет лізингу лізингоодержувач отримає у разі виконання ним своїх зобов’язань за цим договором (п.13.1).

          Згідно графіку внесення платежів за договором (є невід’ємною частиною договору), вони повинні бути здійснені у період з 20.06.08 року по 19.06.11 року частками у розмірах, узгоджених сторонами за договором, та вказаними у цьому графіку.

          В ході судового розгляду спору 1-й та 2-й відповідачі підтвердили, що предмет договору фінансового лізингу останній передав першому.

          1-й відповідач визнав, що за цим договором він дійсно має борг, стягнутий на підставі рішення господарського суду міста Києва від 06.10.09 року (справа №40/258), але заперечив намагання уникнути його сплати у спосіб, про який говорить 2-й відповідач.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Статтею 203 Цивільного кодексу (частини 1-5) визначено наступні вимоги до правочину як безумовної вимоги щодо його законності та чинності, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Як встановлено статтею 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).           Спірний договір з боку лізингоотримувача укладено юридичною особою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР», учасником якого є інша юридична особа, що має таку ж організаційно-правову форму, –ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»(позивач по справі), - тобто остання як учасник ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»відповідно до чинного законодавства та статуту останнього має низку корпоративних прав.

Так, пунктом 7.1.1 статуту ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», який кореспондується зі статтею 10 Закону України від 19.09.1991 року «Про господарські товариства», встановлено право учасника товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному у статуті, крім випадків, встановлених законом.

Наявними у справі доказами незаперечно доведено, що лізингоодержувач в особі ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», укладаючи спірний договір фінансового лізингу на суму понад 300.000 грн. (фактично –500.002,12грн.), не узгодив це питання зі своїм учасником в особі ТОВ «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ»шляхом проведення загальних зборів учасників товариства «РЕНТАЛ ЦЕНТР», як того вимагає п.8.6.1 статуту; будучи обізнаним з приводу того, що сума договору становить 500.002,12 грн., не вжив заходів до погодження питання про укладення цього договору на загальних зборах ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»; дізнавшись після підписання спірного договору про перевищення директором ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР»своїх повноважень, закріплених у абзацах 5-6 п.9 статуту щодо суми договору, 1-й відповідач не вжив заходів до вирішення на загальних зборах учасників питання про його (договору) затвердження, оскільки його сума перевищує 300.000 грн., - як того вимагає п.8.6.9 статуту.

В ході розгляду цього спору 1-й відповідач не спростував доводи позивача про його необізнаність з приводу укладення спірного договору, не надав до справи доказів подальшого схвалення позивачем останнього.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірний договір фінансового лізингу не відповідає вимогам частин 1-2 ст.203 ЦКУ, якими встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Суд вважає, що спірний договір укладено з порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»; пунктів 7.1.1; 8.6.1; 8.6.9 та 9 статуту ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР», а також ст. 203 ЦКУ, - з огляду на що особа, яка уклала спірний правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення.

Вищевикладене свідчить про те, що спірний договір фінансового лізингу є таким, що підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог частини 1 ст.215 ЦКУ.

Як сказано у п.51. Постанови №13, законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

          При розгляді цього спору судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду не з метою захисту прав ТОВ «РЕНТАЛ ЦЕНТР» поза відносинами представництва, - у даному випадку позивач просить визнати недійсним спірний договір з огляду на те, що його укладено з порушенням його (позивача) корпоративних прав.

          Він у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати у рівних долях на 1-го та 2-го відповідачів як на сторони, які порушили вимоги чинного законодавства, та з вини яких спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст. 10,50,58-59 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 202-204, 215 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3, 22,32-34,36,43,44,47-1,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати недійсним договір фінансового лізингу №1424/06/2008, укладений 19.06.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР»(лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(лізингодавець).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ЦЕНТР», ідентифікаційний код 33782994, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ», ідентифікаційний код 34792139, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», ідентифікаційний код 33104543, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ», ідентифікаційний код 34792139, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Краснодонська, 5-в, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні 12.01.10 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 15 січня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа