Ухвала суду № 75750956, 07.08.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5178/15-к

Провадження № 1-кп/210/48/18

У Х В А Л А

іменем України

"07" серпня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Тузничої А.Р.

за участю:

прокурора Іванова В.Г.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040710001457, №12015040710001490, №12015040710002183, суд, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор просив міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжити ще на 60 днів, так як не перестали існувати ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу.

Обвинувачений та захисник, кожен окремо, заперечували щодо клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченої, захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об’єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні повністю не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то соціальні зв'язки обвинуваченого, вік та стан здоров'я обвинуваченого, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_2, а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 злочинів та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінальних правопорушень та дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Відтак, суд, з урахуванням положень ч.4 ст.199 КПК України та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави – 48000,00 гривень, та у разі внесення застави суд, вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов’язки: прибувати до суду за викликами; не відлучатися із міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця фактичного проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 05.10.2018 року включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 48 000 грн. (1600 грн. х 30 = 48 000 гр.), яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області отримувач – ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, Банк отримувача- ГУДКСУ в м. Київ, МФО – 820172, № рахунку 37312066017442.

В разі сплати застави вважати обраним ОСОБА_2 запобіжний захід – заставу.

В разі внесення застави, суд на підставі ч. 5, 6 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов’язки: прибувати до суду за викликами; не відлучатися із міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця фактичного проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз’яснити, що ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Попередити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7-10 ст. 183 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Криворізької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 3.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Суддя: О. В. Хлистуненко