Рішення № 75749691, 02.08.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1252/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Фейір О. О., при секретарі Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ВФ Україна» в особі директора Західного ТУ ПрАТ «ВФ Україна» Воробйова Костянтина Володимировича про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальних збитків,

встановив:

ОСОБА_1, мешканка АДРЕСА_1, Закарпатської області, звернулася до Берегівського районного суду з позовною заявою до ПрАТ «ВФ Україна», місце знаходження якого м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, в особі директора Західного ТУ ПрАТ «ВФ Україна» Воробйова Костянтина Володимировича, АДРЕСА_2, про зобов'язання виконати умови договору № У-835/12-02566 про надання послуг з утримання обладнання від 01.02.2012 року, а саме зобов'язання демонтувати та вивезти обладнання із земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 за власні кошти з дотриманням вимог п.п. 1.3.2 та 6.7 договору, та стягнення матеріальних збитків в розмірі 3877,41 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 лютого 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір з надання послуг з утримання обладнання № У-835/12-02566, дію якого пролонговано до 29 лютого 2016 року на підставі додаткової угоди № 1 від 01.03.2015 року. Відповідно до даного договору позивач розмістила на своїй земельній ділянці, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, Закарпатської області, технологічне обладнання мобільного зв'язку телекомунікаційної мережі відповідача, тоді як останній повинен оплачувати надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором. В червні 2017 року ОСОБА_1 прийняла рішення не продовжувати дію договору у зв'язку з можливим негативним впливом електромагнітного випромінювання на організм людини, незадоволенням сусідів близьким розташуванням антени мобільного зв'язку, бажанням перепланувати двір біля будинку, про що надіслала до ПрАТ « ВФ Україна» листа від 21.06.2017 року відповідно до вимог п.п. 6.5 Договору № У-835/12-02566. Не отримавши відповіді, ОСОБА_1 21.12.2017 року та 27.02.2018 року надіслала до ПраТ «ВФ Україна» листи з нагадуванням про закінчення строку дії договору та зобов'язання замовника демонтувати обладнання. В результаті, у зв'язку з поганими погодними умовами та відсутністю підрядника, який зможе провести демонтаж обладнання, позивач погодилась на пропозицію ПраТ «ВФ Україна» та між ними було укладено Додаткову угоду № 2 від 01.05.2018 року про продовження дії договору до 31 травня 2018 року та внесено зміни до п.п. 6.7 Договору № У-835/12-02566, згідно з яким відповідач зобов'язався прийняти та вивезти обладнання до закінчення строку договору тобто до 31.05.2018 року, однак станом на 11 червня 2018 року обладнання відповідачем не демонтовано та продовжує функціонувати. Оскільки таке є порушенням договірних зобов'язань, ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ПраТ «ВФ Україна» виконати умови договору № У-835/12-02566, а саме за власні кошти, з дотриманням вимог п.п. 1.3.2 та 6.7 договору № У-835/12-02566, демонтувати та вивезти обладнання із земельної ділянки, що належить позивачу. Крім того, оскільки обладнання перебуває на земельній ділянці ОСОБА_1 та продовжує працювати, тобто і надалі перебуває на збереженні у позивача, позивач просить стягнути з відповідача також матеріальні збитки в розмірі 3877,41 гривень. Заборгованість розрахована наступним чином: строк прострочення зобов'язання до подачі позову до суду становить 10 днів, тому 12020 гривень (плата за 1 місяць) : 31 (кількість днів в місяці) х 10 (кількість днів прострочення).

Позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак її представник ОСОБА_4 подав заяву про розгляд даної справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять задоволити. Також не заперечують проти прийняття заочного рішення (а. с. 39).

Представник відповідача ПраТ «ВФ Україна» в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 36, 37), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі від нього не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору з надання послуг з утримання обладнання № У-835/12-02566 від 01.02.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «МТС Україна», назва якого змінилась на ПрАТ «ВФ Україна», виконавець бере на себе зобов'язання прийняти технологічне обладнання мобільного зв'язку, телекомунікаційної мережі замовника, згідно переліку який міститься в Акті приймання-передачі Обладнання на утримання, розмістити їх в погодженому із замовником місці та надавати комплекс послуг з утримання обладнання, а замовник приймає та оплачує надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором (а. с. 9-12).

Як вбачається з Акту приймання-передачі Обладнання на утримання від 01.02.2012 року, ОСОБА_1 прийняла від ПрАТ «МТС Україна» обладнання, а саме залізобетонну опору з антенно-фідерними пристроями та металевий контейнер з телекомунікаційним обладнанням в погодженому сторонами договору місці по АДРЕСА_4

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за вищевказаною адресою, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 30.12.2009 року (а. с. 15).

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.05.2018 року до Договору з надання послуг з утримання обладнання № У-835/12-02566 від 01.02.2012 року, ОСОБА_1 та ПрАТ «ВФ Україна» домовились з 01 березня 2018 року продовжити дію Договору до 31 травня 2018 року та встановили плату за надані послуги за травень 2018 року в розмірі 12020 гривень (а. с. 13).

Враховуючи п. 6.7 Договору № У-835/12-02566 зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2, у випадку повідомлення сторонами у відповідні строки (п.п 6.4., 6.5) про небажання продовжувати дію договору, чи про його розірвання, Виконавець зобов'язується повернути Обладнання Замовнику, а Замовник зобов'язаний прийняти та вивезти Обладнання до закінчення строку договору. Одночасно з вивезенням Обладнання уповноваженими представниками Сторін підписується акт передачі - приймання Обладнання. Після вивезення обладнання Замовник зобов'язується повернути земельну ділянку, на якій було розміщено обладнання у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її на момент укладання договору. Замовник у разі погіршення стану земельної ділянки, прилеглих будівель чи іншої власності Виконавця, при демонтажі обладнання, зобов'язаний відшкодувати збитки у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Так, згідно з п. 6.5 Договору № У-835/12-02566, якщо жодна із сторін не менш ніж за 3 місяці до закінчення дії договору не заявила письмово про припинення або зміну умов цього Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний строк і на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що не бажає продовжувати дію договору та просив демонтувати обладнання, дотримуючись встановлених строків, що підтверджується копіями листів від 21.06.2017 року, від 21.12.2017 року та від 27.02.2018 року (а. с. 18-20).

В порушення п. 6.7 Договору № У-835/12-02566 зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2, відповідачем не було вивезено обладнання з земельної ділянки ОСОБА_1

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ч. 1 ст. 629 ЦК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, однак відповідач в судове засідання не з'явився, не спростував позовні вимоги та не навів доказів на ствердження своїх заперечень проти позову, суд вважає позовну вимогу про зобов'язання виконати умови договору № У-835/12-02566 обґрунтованою, яка підлягає задоволенню.

Разом з тим, в задоволенні вимоги про стягнення з ПрАТ «ВФ Україна» матеріальних збитків на користь ОСОБА_1 суд вважає відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, позивач ОСОБА_1 не довела, що через невиконання відповідачем зобов'язань щодо вивезення обладнання вона зазнала чи зазнає певних витрат для відновлення свого порушеного права, або що вона не отримала певні доходи, які б могла отримати в разі якби її права не були порушені.

Крім того, враховуючи, що ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір з вимогу немайнового характеру в розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст. ст. 22, 526, 530, ст. ст. 81, 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України,

рішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», місце знаходження якого м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ЄДРПОУ 14333937, за власні кошти демонтувати та вивезти із земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3, Закарпатської області, та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканці АДРЕСА_1, Закарпатської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, технологічне обладнання мобільного зв'язку, телекомунікаційної мережі замовника, а саме залізобетонну опору з антенно-фідерними пристроями та металевий контейнер з телекомунікаційним обладнанням, з дотриманням вимог п. п. 1.3.2 та 6.7 Договору № У-835/12-02566 про надання послуг з утримання обладнання від 01.02.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», місце знаходження якого м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ЄДРПОУ 14333937, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Фейір О. О.