Постанова № 75748100, 08.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року

м. Рівне

Справа № 559/1618/17

Провадження № 22-ц/787/1092/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Боймиструка С.В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк

"ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_4

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 березня 2018 року (у складі судді Ходака С.К., повний текст виготовлено 05 квітня 2018 року) у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

28 липня 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 29.10.2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором утворилася заборгованість у розмірі 24370,24 грн, яка складається з: 683,40 грн - заборгованість за кредитом; 18350,59 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3699,57 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1136,68 грн - штраф (процентна складова).

Просив суд стягнути з ОСОБА_4 кредитну заборгованість за договором № б/н від 29.10.2007 року у загальному розмірі 24370,24 грн.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_4 після спливу строку позовної давності.

03 травня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про сплив строку позовної давності у справі не відповідає обставинам справи.

Після закінчення строку дії кредитної картки № НОМЕР_1, що була видана ОСОБА_4 29.10.2007 року, він отримав нову кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 06/2015 року.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Вказує, що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, що зазначено в правової позиції ВСУ, що викладена у його постановах від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 та від 07 жовтня 2015 року № 6-1295цс15.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду в 2017 році в межах строків загальної позовної давності у три роки, відповідно до ст. 257 ЦК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 28 листопада 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого останній отримав в кредит грошові кошти у вигляді встановленого ліміту у 300 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 8).

Особистим підписом ОСОБА_4 підтвердив, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, а також погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 8 зворот).

За умовами вказаного договору ОСОБА_4 було видано кредитну картку № НОМЕР_1.

У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка за розрахунком банку що доданий до позовної заяви, станом на 31 березня 2017 року складає 24370,24 грн, з яких: 683,40 грн - заборгованість за кредитом, 18350,59 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3699,57 грн - заборгованість за комісією, 24370,24 грн - заборгованість по судовим штрафам.

16 липня 2018 року представником ПАТ КБ "ПриватБанк" подано до суду апеляційної інстанції розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифів, чинних станом на дату укладення кредитного договору, які були узгоджені сторонами під час підписання кредитного договору.

Згідно вказаного розрахунку заборгованості сума заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ "ПриватБанк", станом на 31.03.2017 року становить 5246,26 грн, та складається з: 683,40 грн - основний борг, 863,29 грн - заборгованість за відсотками, 3699,57 грн - заборгованість за пенею.

Вказаний розрахунок кредитної заборгованості ОСОБА_4 відповідає Умовами та Правилами надання банківських послуг, які діяли на дату укладення договору, вимогам чинного законодавства щодо кредитних правовідносин та не спростований відповідачем.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

У відповідності до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, у випадку порушення прав особи, чинне цивільне законодавство визначає певний строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідачем ОСОБА_4 до ухвалення рішення судом, зроблено заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача (а.с. 39).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина 1 статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Місцевий суд, встановивши, що останній платіж по погашенню заборгованості ОСОБА_4 здійснив 03.01.2014 року не надав оцінки питанню строку дії кредитної картки, що була видана відповідачу.

З поданої ПАТ КБ "ПриватБанк" виписки по особовому рахунку боржника, яка відповідно до положень статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом та підтверджує здійснення сторонами операції за кредитом, а також довідки по кредитному договору ОСОБА_4 вбачається, що після закінчення 10/11 року строку дії кредитної картки № НОМЕР_1, 19.12.2011 року йому було видано нову кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії до 05/15 року.

Новою кредитної карткою ОСОБА_4 користувався та здійснював погашення кредитної заборгованості.

Оскільки щодо повернення кредиту в повному обсязі строк позовної давності починається зі спливом останнього дня місяця дії картки - 05/15 року, а з позовом до ОСОБА_4 ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся 28.07.2017 року, в межах загальної позовної давності у три роки (ст. 257 ЦК України), то відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості.

Разом з тим, відповідачем зроблено заяву про застосування як загальної так і спеціальної позовної давності.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, з ОСОБА_4 підлягає до стягнення на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" пеня нарахована за один рік, що передував зверненню з позовом до суду.

Згідно розрахунку заборгованості, сума пені, яка була йому нарахована за календарний рік, що передував поданню банком позову, становить 900 грн.

Оскільки ОСОБА_4 порушено свої зобов'язання перед ПАТ КБ "ПриватБанк", то наявні правові підстави для часткового задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за договором № б/н від 29.10.2007 року у розмірі 2446,69 грн, яка складається з: 683,40 грн - основний борг, 863,29 грн - заборгованість за відсотками, 900 грн - заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовна заява та апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають частковому задоволенню, тому судовий збір необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги, було заявлено позивачем на суму 24370,24 грн, а задоволено на суму 2446,69 грн, тому підлягає до стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір, сплачений за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 160 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції - 240 грн.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк".

На підставі ч. 4 ст. 267, п. 1 ч. 2 ст. 258, ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, 1, 3 ст. 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 березня 2018 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.11.2011 року у розмірі 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 69 коп, яка складається з: 683,40 грн - основний борг, 863,29 грн - заборгованість за відсотками, 900 грн - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції - 160 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції - 240 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Суддя-доповідач С.С. Шимків

Судді: Н.В. Бондаренко

С.В. Боймиструк