Постанова № 75745614, 31.07.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. Справа № 914/144/18

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді: Галушко Н.А. (доповідач)

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_2В

секретар судового засідання – Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_3-нач.ю/в; ОСОБА_4-представник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ Медсервіс” б/н від 15.05.2018 (вх. №ЛАГС 01-05/1472/18 від 15.05.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.04.2018 (суддя Манюк П.Т. повний текст складено 26.04.2018, м. Львів)

у справі № 914/144/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ Медсервіс”, с.Затемне Перемишлянського району Львівської області

до відповідача ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №51 р/к від 23 листопада 2018року

ВСТАНОВИВ:

23.01.2018 ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 51 р/к від 23 листопада 2017 у справі № 2-01-13/2017.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.04.2018 (суддя Манюк П.Т.) у справі № 914/144/18 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи матеріали справи, висновки оспорюваного рішення, формування учасниками конкурсних пропозицій на товар, що спрямовані на усунення, недопущення конкуренції на торгах, свідчать про наявність попередніх узгоджених дій та спрямованості цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів, вказує в сукупності на те, що згадані суб'єкти підприємницької діяльності у процесі підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували між собою свої дії, тобто не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції. Внаслідок таких дій названих осіб конкурентне середовище між ними було відсутнє (усунуто), тобто не створено конкурентне середовище у сфері закупівель та не дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників.

ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» подано апеляційну скаргу б/н від 15.05.2018, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги та визнати недійсним рішення ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №51р/к у справі №2-01-13/2017, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального на процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що у рішенні адміністративної колегії ЛОТВ АМК України безпідставно стверджується про наявність обставин, які свідчать про узгодження поведінки учасниками торгів.

Скаржник стверджує, що при прийнятті рішення відповідач не досліджував оригіналів документів на які посилається в оспорюваному рішенні та зазначає, що наявні в рішенні копії документів є нерозбірливими та нечитабельними.

Окрім того, на думку скаржника в матеріалах справи відсутні докази отримування одною і тією ж особою ОСОБА_5 інформаційних довідок від імені обох учасників торгів. Скаржник зазначає, що особа з таким прізвищем ніколи не працювала в ТОВ «Торговий дім «Медсервіс», посвідчення СМ 936055 останнім не видавалось.

Також, скаржник вважає, що судження відповідача щодо незацікавленості одного з учасників у перемозі в цих торгах та щодо формування в схожому порядку конкурсних пропозицій є суб»єктивними.

Скаржник також зазначає, що суттєва різниця у цінових пропозиціях виключає домовленість між учасниками торгів;

Зазначене в сукупності з іншими доводами у справі, на думку скаржника, підтверджує факт відсутності будь-яких змов та домовленостей позивача та іншого учасника – ТОВ «Галич-Мед», а також те, що позивач у даних торгах виступав як технічний кандидат.

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного й усталеного переліку усіх можливих обставин щодо доведення факту вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Зазначається, що справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях, зокрема, учасники процедур закупівель під час підготовки своїх конкурсних пропозицій конкурують між собою та повинні формувати пропозицію самостійно (незалежно від інших учасників).

Разом з тим, на думку відповідача, узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті торгів і негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Правове значення в даному випадку має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою створення видимості конкуренції в межах торгів.

Представники сторін в судових засіданнях підтримали доводи та заперечення викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання 31.07.2018 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч.1 ст. 273 ГПК України строк для перегляду рішень місцевого господарського суду, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Пустомитівська центральна районна лікарня у 2015 році провела відкриті торги на закупівлю: «ДК 016-2010/32.50.1 Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (Шприци, системи, катетери та інші медичні товари - 60 найм.». Найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» з ціновою пропозицією - 885 214, 64 грн.

Управління Служби безпеки України у Львівській області 31.01.2017 листом № 62/8/1-136 звернулося до ЛОТВ АМК України щодо проведення перевірки ТОВ «Галич-мед» та ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» на предмет дотримання законодавства у сфері державних закупівель.

З метою розгляду звернення Служби безпеки України у Львівській області, ЛОТВ АМК України надіслало вимогу про подання інформації Пустомитівській центральній районній лікарні стосовно надання документації конкурсних торгів, замовником яких була Пустомитівська центральна районна лікарня по процедурі закупівлі «ДК 016-2010/32.50.1 Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (Шприци, системи, катетери та інші медичні товари) - 60 найм.». Витребувані документи були надіслані Пустомитівською центральною районною лікарнею на адресу відповідача листом від 20.02.2017 № 280.

Адміністративна колегія ЛОТВ АМК України, розглянувши справу № 2-01-13/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення № 51 р/к від 23 листопада 2017 року, яким визнала дії ТОВ «ОСОБА_2 - Мед» та ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» щодо узгодження своєї поведінки під час участі у конкурсних торгах на закупівлю «ДК 016-2010/32.50.1 Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (Шприци, системи, катетери та інші медичні товари) - 60 найм.» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів. На підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «ОСОБА_2 - Мед» накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн. та на ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» конкуренція - це змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до статті 3 «Принципи здійснення закупівель» Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Пропозиції учасників конкурсних торгів повинні відрізнятись, як за зовнішнім оформленням, так і за ціновими параметрами, у разі, якщо учасники торгів готували їх окремо, без обміну інформацією, оскільки запропоновані пропозиції мали б відображати їх індивідуальні, творчі, суб»єктивні підходи до підготовки пропозицій.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції” узгодженими діями є укладення суб’єктами господарювання угод у будь - якій формі, прийняття об’єднаних рішень у будь - якій формі, а також будь - яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.

Згідно з ч. 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно ч. 4 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Водночас, згідно з частиною 2 статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно зі статтею 60 Закону, справи зі спорів, пов'язаних з оскарженням рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першою статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з положенням п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Таким чином, для кваліфікації дій суб’єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов’язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 пункту 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; така змагальність виключає встановлені Відділенням обставини, що свідчать про узгоджену поведінку учасників, що призвело до спотворення результатів торгів.

Статтею 41 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено коло доказів, видів засобів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення, зокрема, і законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Доказами у справі можуть бути фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, в процесі розгляду справи № 2-01-13/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за результатами аналізу документації конкурсних торгів, відповідачем виявлено обставини, які свідчать про узгодження поведінки учасників торгів, під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «ДК 016-2010/32.50.1 Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (Шприци, системи, катетери та інші медичні товари - 60 найм.», внаслідок чого конкурентне середовище між учасниками торгів було відсутнім, що призвело до спотворення результатів торгів.

Зокрема, рішенням встановлено узгодженість дій учасників торгів ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» та ТОВ «Галич-Мед», з огляду на:

- нехарактерну схожість документів, які подані у складі пропозицій конкурсних торгів під час участі у закупівлі;

- засвідчення в одного і того ж нотаріуса ОСОБА_6 довідок про відсутність судимості та не притягнення до кримінальної відповідальності;

- запити на отримання довідок про відсутність або наявність судимості подані в один і то й же день 13.05.2015, видача довідок також була проведена в один день - 19.05.2015 за послідовними номерами 6494976, 694977 та 694978;

- довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, для учасників торгів, отримані однією особою - ОСОБА_5 та в запитах про видачу інформаційних довідок вказаний той самий номер телефону;

- копії гарантійних листів, довідки про гарантії належного терміну придатності на товар, листи на згоду на виправлення арифметичних помилок подібні за зовнішнім оформленням;

- документи для участі в торгах сформовані в схожому порядку;

- підготовка документації конкурсних торгів проводилася за участі третіх осіб;

- незацікавленість ТОВ «Галич-Мед» у перемозі в цих торгах що зокрема свідчить із довідки про наявність необхідного обладнання;

- незначний ціновий діапазон 2,9 % між ціновими пропозиціями ТОВ «ОСОБА_2 - Мед» та ТОВ «Торговий дім «Медсервіс»;

- у конкурсній документації обох товариств містилися листи від одних і тих же постачальників товару від тієї самої дати та з послідовними порядковими номерами;

- інформація щодо ще однієї участі в закупівлях ТОВ Торговий дім «Медсервіс» та ТОВ «Галич Мед».

Отже, вищенаведена узгоджена поведінка позивача та його конкурента суперечить пункту 4 частини 2 статті 6 Закону, згідно з якою антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, на спростування тверджень скаржника про відображення у оскаржуваному рішенні ЛОТВ АМК України неналежних копій документів, що не дають можливості зробити висновок про наявність обставин, викладених у цих пунктах рішення, відповідачем долучено копії таких документів до відзиву на позовну заяву.

Також суд зазначає, що наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини, викладені у рішенні Адміністративної колегії №51р/к давали відповідачу можливість дійти висновку про узгодженість дій ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» та ТОВ «Галич-Мед» під час підготовки та участі у торгах, яка за своєю суттю мала фактичну відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призвела до заміни конкуренції на координацію їх поведінки з метою створення видимості конкуренції у межах торгів, а, отже, давала можливість дійти висновку про наявність у діях підприємства складу правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

За таких обставин, з урахуванням матеріалів справи в сукупності, правомірним є висновок суду, що узгодження ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» та ТОВ «Галич-Мед» своїх пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між ними, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції. Отже правомірним є висновок відповідача, що у процесі підготовки та участі у торгах, учасники діяли не самостійно, а узгоджували свої дії, не змагалися між собою, чим було спотворено результати торгів. Внаслідок таких дій названих осіб конкурентне середовище між ними було відсутнє (усунуто), тобто не створено конкурентне середовище у сфері закупівель та не дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У підп. 15.5 п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” роз’яснено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.

Як зазначає відповідач, суб’єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами, а отже повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь - яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.

Механізм процедури публічних закупівель утворює для замовника виключно коло тих реальних пропозицій, поданих учасниками, з яких він має прийняти (акцептувати) найкращу. У результаті, можливість переміщення попиту замовника на предмет публічної закупівлі обмежується лише колом існуючих в рамках процедури публічної закупівлі пропозицій, які для нього і утворюють ринок. Змагальність учасників конкурентних процедур публічних закупівель ґрунтується на непевності кожного з них щодо поведінки інших учасників.

Однак, як вбачається з рішення Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 23.11.2017 № 51 р/к, відповідачем зроблено висновок , що ТОВ «Галич-Мед» виступав у ролі технічного учасника (для прикриття переможця – ТОВ «Торговий дім «Медсервіс»), тобто створював видимість конкуренції.

Зокрема, в рішенні відповідача, що оспорюється зазначено, що за результатами аналізу документації конкурсних торгів, відповідачем виявлено обставини, які свідчать про узгодження поведінки учасників торгів під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «ДК 016-2010/32.50.1 Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (Шприци, системи, катетери та інші медичні товари - 60 найм», внаслідок чого конкурентне середовище між учасниками торгів було відсутнім, що призвело до спотворення результатів торгів.

Питання мотивування вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, охоплює аналіз поведінки суб’єктів господарювання на ринку, що обліковується у документації суб’єктів господарювання - учасників торгів, які містяться у складі конкурсних пропозицій.

Отже, твердження скаржника не спростовують відповідних висновків відповідача за фактичними обставинами та не враховують ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема щодо правової кваліфікації наявної події).

З огляду на наведене, суд з урахуванням повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, правомірно встановив, що ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» та ТОВ «Галич-Мед» у процесі конкурсних торгів діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою конкуренції.

За таких обставин, матеріали справи в сукупності свідчить про те, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Відтак, відповідач в оскаржуваному рішенні правомірно встановив у діях позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Приймаючи до уваги викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сукупності встановлених по справі обставин суд першої інстанції надав належну оцінку і, з урахуванням вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги доводи позивача як такі, що не підтверджені матеріалами справи.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ОСОБА_1 апеляційний господарський суд

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 18.04.2018 (суддя Манюк П.Т.) у справі № 914/144/18 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Медсервіс» б/н від 15.05.2018 без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

3.Справу повернути у Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 07.08.2018.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин.А. В.

суддя Данко Л.С.