Ухвала суду № 75745539, 08.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" серпня 2018 р. Справа№ 910/7407/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання від 08.08.2018

розглянувши заяву Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №910/7407/18

за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2018 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі №910/7407/18 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

2) Фонду державного майна України

3) регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до 1) приватного підприємства "Дартс"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Київкомунекологія"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Дартс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Київкомунекологія" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 348/03 від 10.11.2003 та скасування державної реєстрації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/7407/18 відмовлено Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/7407/18 та постановити нове рішення, яким заяву прокуратури міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2018 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі №910/7407/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Тищенко О.В, суддів: Куксова В.В., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/7407/18 залишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду, скаржником надано докази усунення недоліків, а саме - про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, те що скаржник усунув недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №910/7407/18, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/7407/18, запропоновано учасникам справи до 06.08.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України), завершено підготовчі дії у справі №910/7407/18, розгляд справи призначено на 08.08.2018.

26.07.2018 через канцелярію суду від Заступника прокурора міста Києва надійшла заява про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №910/7407/18.

Заява про відвід мотивована тим, що у суддя Тищенко О.В. була головуючим суддею та розглядала справу №910/4133/17 за апеляційною скаргою приватного підприємства "Дартс" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2017. Заявник вказує, що спір у справі №910/4133/17 та №910/7407/18 стосується одного й того ж об'єкта нерухомості, а саме: групи приміщень нежитлового будинку по вул. І.Гонти, 3А, літера «В», право власності на які 10.03.2017 зареєстровано за ПП «Дартс» на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2003, а тому, вказані обставини, на його думку, ставлять під сумнів об'єктивність та неупередженість суду.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про відвід головуючого судді Тищенко О.В, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що:

- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;

- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;

- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Стаття 35 ГПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

В той же час, в силу положень ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, розглянувши заяву Заступника прокурора міста Києва про відвід головуючого судді Тищенко О.В, суд вважає його необґрунтованим, оскільки, наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу головуючого судді від розгляду даної справи. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Тищенко О.В.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що прийнята судом апеляційної інстанції постанова від 11.01.2018 у справі №910/4133/17, на яку посилається заявник, як на підставу заявленого відводу, Верховним Судом не скасована.

Оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів ч.3 ст.39 ГПК України, провадження у даній справі підлягає зупиненню.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із положеннями п.5 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.32, 35-37, 39, 228, 234, 235 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати заявлений відвід головуючому судді Тищенко О.В необґрунтованим.

2. Зупинити провадження у справі №910/7407/18.

3. Передати справу №910/7407/18 для вирішення питання про відвід головуючого судді Тищенко О.В у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

4. Оголосити перерву у розгляді справи №910/7407/18 до 09.08.2018 року о 12:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал судових засідань №15.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала