Рішення № 75745344, 31.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2018 р. Справа № 924/253/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є. при секретарі судового засідання Попика О.В., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" м. Нетішин

до Славутської районної державної адміністрації м. Славута Хмельницька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Нетішинська міська рада Хмельницької області, м. Нетішин

про визнання недійсним договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. (державна реєстрація якого здійснена 02.11.2017, індексний номер 37949831)

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: ОСОБА_1 за довіреністю № 10/92 від 24.04.18р.

від відповідача 2: не з'явився

від прокуратури: ОСОБА_2 прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю № 5 від 02.01.18р.

У судовому засіданні 31.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виноситься 31.07.2018р., оскільки в судовому засіданні 24.07.2018р. оголошувалась перерва.

Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", Славутської районної державної адміністрації м. Славута Хмельницька область, у якому просить суд визнати недійсним договір оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р.

В обґрунтування позову відзначив, зокрема, що Шепетівською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності при використанні Публічним акціонерним товариством “Управління будівництва Хмельницької АЕС” земель промисловості державної форми власності на території Нетішинської міської ради. Встановлено, що на підставі рішення Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. № 18, 30.09.1999 між Нетішинською міською радою та АТ “УБ ХАЕС” (ПАТ “УБ ХАЕС”), укладено договір на право тимчасового користування землею, загальною площею 15 га кар’єр “Стариця-2”, строком на 16 років. Відповідно до п. 3.4. даного договору, орендар зобов’язаний після закінчення терміну користування землями своєчасно і якісно провести їх рекультивацію у відповідності до складеного проекту та передати їх міській раді придатними для використання за цільовим призначенням.

Як відзначає прокурор, робочий проект розробки і рекультивації родовища будівельних пісків “Стариця-2” від 1998 року, розроблений виробничим кооперативом “ГЕОЛОГ”, пройшов екологічну експертизу в Державному управлінні екологічної безпеки в Хмельницькій області та згідно із висновком державної екологічної експертизи від 08.09.1998 за № 03/-1355, відповідає вимогам діючого природоохоронного законодавства. Вказаним Проектом передбачено проведення технічної та біологічної рекультивації даної земельної ділянки родовища.

Наголошує на тому, що місцевою прокуратурою встановлено, що ПАТ “УБ ХАЕС” порушено вищенаведені норми чинного законодавства, умови зазначених договору та проекту розробки і рекультивації родовища будівельних пісків “Стариця-2”. Так, державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області 29.01.2018р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо використання та рекультивації земельної ділянки, загальною площею 15 га, на якій знаходиться піщаний кар’єр “Стариця-2”. Перевіркою встановлено, що рекультивація вищевказаної земельної ділянки – піщаного кар’єру “Стариця-2”, у повному обсязі не проведена. Перевіркою стану земельної ділянки також встановлено, що після відпрацювання кар’єру роботи по технічній рекультивації земельної ділянки проведені не в повному обсязі, а саме переміщення ґрунтового шару із тимчасових відвалів на попередньо сплановану поверхню надводних укосів бортів кар’єру і ділянки допоміжних споруд, з метою утворення визначених Проектом кутів укосів кар’єру, які б забезпечили їх довготривалу стійкість та подальше планування поверхні ґрунтовно - рослинного шару не здійснено. Також не проведено роботи по біологічній рекультивації земельної ділянки - не проведено висадку кущів та засівання багаторічних трав на надводних укосах бортів кар’єру та на площі допоміжних споруд.

Стверджує, що відповідно до інформації Нетішинської міської ради від 08.12.2017 № 30/01-10-4347/2017 та Хмельницької ОДА від 19.01.2018 №99/11-12- 320/2018, земельна ділянка, яка перебувала в оренді на підставі договору від 30.09.1999р. землекористувачем - ПАТ “УБ ХАЕС” Нетішинській міській раді та Хмельницькій ОДА, як розпоряднику земель промисловості, не передавалась, акт проведення рекультивації, згідно з Проектом – не затверджувався.

Окрім того, прокурор звертає увагу суду на те, що 12.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки на території Нетішинської міської ради, площею 15 га яка використовувалась для розробки кар’єра “Стариця-2”. Під час перевірки встановлено, що рекультивація даної земельної ділянки, в порушення ч. 2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не проведена. 25.01.2018р. складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення ПАТ “УБ ХАЕС” ч. 2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. “ж” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України та внесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства – проведення рекультивації земельної ділянки. 25.01.2018р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, визнано винним керівника ПАТ “УБ ХАЕС” у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 54 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., який сплачено у добровільному порядку.

Водночас, за твердженнями прокурора ПАТ “УБ ХАЕС” в порушення вимог земельного законодавства, умов Договору та Проекту не проведено відновлення (рекультивацію) земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні на підставі договору від 30.09.1999р., розпорядженням Хмельницької ОДА від 15.12.2016р. № 554/2016-р затверджено технічну документацію та передано в оренду до 13.01.2029 ПАТ “УБ ХАЕС” земельну ділянку площею 19,6124 га (кадастровий номер 6810500000:03:002:1089) земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, та знаходиться за межами населених пунктів на території Нетішинської міської ради. На виконання вказаного розпорядження Хмельницької ОДА, 31.08.2017 між ПАТ “УБ ХАЕС” та Славутською РДА укладено договір оренди земель державної власності за № 2 (державна реєстрація якого здійснена 02.11.2017 - рішення про державну реєстрацію індексний номер 37949831), згідно з умовами договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6124 га (кадастровий номер 6810500000:03:002:1089) земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, що знаходиться за межами населених пунктів на території Нетішинської міської ради.

На думку прокурора, при передачі в оренду ПАТ “УБ ХАЕС” земельної ділянки площею 19,6124 га (кадастровий номер 6810500000:03:002:1089), порушено вимоги ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України - передано в оренду землі промисловості (для розробки кар’єру) товариству, яке не здійснило відновлення (рекультивацію) земель на раніше відпрацьованих площах, а саме - 15 га, які перебували в оренді на підставі договору від 30.09.1999р. Зміст спірного договору оренди земель промисловості суперечить вимогам земельного законодавства, а саме ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України, щодо неможливості надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, землекористувачам, якими не проведено відновлення земель згідно із затвердженим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах. З огляду на вищевикладене, прокурор просить суд задовольнити позов.

Представник прокуратури та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.

Позивачем також подано клопотання про розгляд справи без участі позивача. При цьому зазначено, що позивач позов підтримує повністю.

Представник відповідача – ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" у судовому засіданні та у відзиві на позов просить суд відмовити у позові в зв’язку з безпідставністю позовних вимог. При цьому, зазначає, що неможливо застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної ділянки, тобто, повернення з оренди вказаної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка надана в оренду на виконання розпорядження позивача, яке не може бути оскаржене після його виконання.

Також стверджує, якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Наголошує на тому, що за своїм змістом спірний договір відповідає наведеним нормам закону і не суперечить йому. Частина 4 статті 66 Земельного кодексу України не передбачає можливості визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у разі надання земельної ділянки після оформлення в установленому порядку прав користування надрами при частковому відновленні згідно із затвердженим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах (відповідач на момент винесення припису Держгеокадастром від 25.01.2018р. провів рекультивацію земельної ділянки “Стариця-2” на три чверті - докази надані прокурором до позовної заяви). Надання для ПАТ “УБ ХАЕС” земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:03:002:1089 в оренду після оформлення в установленому порядку прав користування надрами не звільняє ПАТ “УБ ХАЕС” від проведення рекультивації земельної ділянки “Стариця -2” згідно із затвердженим проектом землеустрою. Згідно ч. 4 ст. 66 ЗКУ Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Наголошує на тому, що відповідач, згідно технічних умов на розробку проекту рекультивації “Стариця-2”, звертався до виконавчого комітету Нетішинської міської ради з проханням про вирішення питання використання надлишку земляних мас із верхнього рослинного шару, що утворився під час розкриву кар’єру будівельних пісків “Стариця-2”. Відповіді на вказані звернення від виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області не отримано. Тобто виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області не вказав напрямок використання родючого шару відповідно до технічних умов на розробку проекту рекультивації родовища “Стариця-2”, підписаних начальником відділу земельних ресурсів виконкому ОСОБА_4 Після отримання припису Держгеокадастру від 25.01.2018р. про необхідність рекультивації земельної ділянки “Стариця-2” (погодження використання родючого шару ґрунту з виконавчим комітетом Нетішинської міської ради у припису не вимагалось) відповідач виконав рекультивацію одразу після сходження снігового покриву та відтаювання ґрунтів.

Також відповідач на підставі ст. 231 ГПК України просить суд провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору , посилаючись на те, що у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.04.2018р. (проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області) зазначено, що рекультивація земельної ділянки площею 15 га, яка перебувала в оренді відповідача, на підставі договору тимчасового користування землею від 30.09.1999, рекультивована.

Судом враховується, що предметом позову є вимога щодо визнання недійсним договору оренди земель державної власності № 2 від 31.08.2017, у зв’язку з тим, що при передачі в оренду ПАТ “УБ ХАЕС” земельної ділянки площею 19,6124 га (кадастровий номер 6810500000:03:002:1089), порушено вимоги ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України - передано в оренду землі промисловості (для розробки кар’єру) товариству, яке не здійснило відновлення (рекультивацію) земель на раніше відпрацьованих площах, а саме - 15 га, які перебували в оренді на підставі договору від 30.09.1999.

Закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК) здійснюється, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Оскільки договір оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р., який є предметом спору у даній справі, є чинним відповідно, предмет спору не припинив свого існування, тому у клопотанні відповідача про закриття провадження у справі по пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК належить відмовити.

Представником відповідача – Славутської районної державної адміністрації надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами.

У відзиві на позов представник відповідача – Славутської районної державної адміністрації просить суд відмовити у позові в зв’язку з безпідставністю позовних вимог. Щодо підстав для подання позовної заяви зазначає, що з позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, вбачається відсутність повідомлення прокурором Хмельницької ОДА про намір здійснювати представництво її інтересів у суді. Інформація про надходження такого повідомлення відсутні і у системі обліку публічної інформації Хмельницької ОДА .

Також стверджує, що є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” Славутська РДА не є розпорядником земель державної власності, які розташовані за межами населеного пункту та належать до категорії земель промисловості, до яких належить земельна ділянка, яка є об'єктом спірного договору, тобто не є орендодавцем земельної ділянки. Здійснюючи дії щодо укладення договору оренди земель державної власності № 2 від 31.08.2017р. Славутська РДА діяла як уповноважена особа від імені та за дорученням Хмельницької ОДА, яке міститься у пункті 3 розпорядження голови Хмельницької ОДА № 554/2016-р від 05.12.2016 року, а тому не може бути належним відповідачем у справі.

Щодо суті позовних вимог наголошує на тому, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки державної власності є документом, що посвідчує право оренди такої ділянки і видається на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право оренди земельної ділянки, посвідчене договором, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, а тому захист прав не може здійснюватися лише шляхом визнання недійсним договору оренди, якщо рішення, на підставі якого укладено цей договір, не визнано недійсним у встановленому порядку. Рішенням, яке стало підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є розпорядження голови Хмельницької ОДА від 05.12.2016 № 554/2016-р, яке не скасовано та не визнано недійсним.

Також зазначає, що прокурором не зазначено, який строк був встановлений для проведення рекультивації земельної ділянки, якою користувався ПАТ “УБ ХАЕС” на підставі договору, укладеного ним з Нетішинською міською радою 11.05.1999 року, чи сплинув цей строк на момент прийняття головою Хмельницької ОДА розпорядження про передачу земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди земель державної власності на підставі цього розпорядження.

У відповіді на відзив Славутської РДА прокурор акцентує увагу на тому, що суспільний інтерес даної справи полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з раціонального розпорядження землями, що явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ПАТ “УБ ХАЕС” у користування спірної земельної ділянки. Вищевказане призводить до грубого порушення інтересів держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням економічних та інших інтересів суспільства, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом. Також до позовної заяви долучено повідомлення ХОДА про намір здійснення представництва.

Щодо зазначення у позовній заяві неналежного відповідача - Славутської РДА стверджує, що право оренди спірної земельної ділянки у ПАТ “УБ ХАЕС” виникло на підстав договору, а не розпорядження Хмельницької ОДА, належним відповідачем є Славутська РДА.

Також стверджує, що правове значення для розгляду справи по суті має сам факт порушення вимог ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України - не проведення рекультивації (не відновлення) попередньо відпрацьованої земельної ділянки при отриманні у користування земель промисловості. Зазначає, що у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.04.2018 зазначено, що AT “УБ ХАЕС” лише рекультивовано надводні укоси під засів багаторічних трав і насадження кущів, відповідачем не надано доказів (актів виконаних робіт) виконання вимог Проекту по рекультивації у повному обсязі.

У письмових поясненнях та у судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача зазначає, що земельна ділянки, яка перебувала в оренді відповідно до Договору від 30.09.1999р. Нетішинській міській раді не передавалась згідно з пунктом 3.4. Розділу 3 Договору, акт проведення рекультивації, згідно з Проектом - не затверджувався. При передачі в оренду ПАТ “УБ ХАЕС” земельної ділянки площею 19,6124 (кадастровий номер 6810500000:03:002:1089), порушено вимоги частини 4 статті 66 ЗК України, передано в оренду землі промисловості (для розробки кар'єру) ПАТ “Управління будівництва Хмельницької АЕС”, яке не здійснило відновлення (рекультивацію) земель на раніше відпрацьованих площах. Просить суд позов задовольнити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

30.09.1999р. на виконання рішення Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. № 18 між АТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та Нетішинською міською радою Хмельницької області укладено договір на право тимчасового користування землею (загальною площею 0,15 га згідно із планом землекористування). Відповідно до п. 3.4. даного договору, орендар зобов’язаний після закінчення терміну користування землями своєчасно і якісно провести їх рекультивацію у відповідності до складеного проекту та передати їх міській раді придатними для використання за цільовим призначенням. Договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у книзі записів на право тимчасового користування землями.

Виробничим кооперативом “ГЕОЛОГ”, розроблено Робочий проект розробки і рекультивації родовища будівельних пісків “Стариця-2” від 1998 року та згідно із повторним висновком державної екологічної експертизи від 08.09.1998р., відповідає вимогам діючого природоохоронного законодавства.

Рішенням Нетішинської міської ради від 27.03.2007р. №46 погоджено клопотання ПАТ "УБ ХАЕС" щодо надання дозволу на геологічне вивчення корисних копалин земельної ділянки площею 26,3781 га, яка прилягає до кар'єру "Стариця - 2".

Рішенням Славутської районної ради Хмельницької області № 12 від 14.12.2007р. погоджено клопотання ПАТ "УБ ХАЕС" про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення ділянки площею 26,3781 га з метою розширення кар'єру "Стариця- 2".

Рішенням Нетішинської міської ради від 29.09.2009р. № 34 погоджено клопотання ПАТ "УБ ХАЕС” про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення ділянки площею 26,3781 га з метою розширення кар'єру "Стариця-2".

Рішенням від 16 жовтня 2014р. Хмельницької обласної ради № 31- 26/2014 “Про надання ПАТ "УБ ХАЕС" гірничого відводу для розробки родовища пісків “Стариця - 2 Західна ділянка” вирішено надати ПАТ "УБ ХАЕС" гірничий відвід для розробки родовища пісків "Стариця - 2" Західна ділянка. Також Хмельницькою обласною радою надано акт про надання гірничого відводу на розробку родовища пісків “Стариця - 2 Західна ділянка” № 80 від 22 жовтня 2014р.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.08.2016р. № 22-20091-СГ затверджено проект землеустрою земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення в землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, змінено цільове призначення земельної ділянки кадастровий № 6810500000:03:002:1089 площею 19,6124га з віднесенням до категорії земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зобов'язано ПАТ "УБ ХАЕС" відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 136040 грн. і приступити до використання землі після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації прав оренди у Державному реєстрі речових прав.

Розпорядженням № 554/2016-р від 05.12.2016р. Хмельницької ОДА затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами та передано в оренду ПАТ "УБ ХАЕС" земельну ділянку до 13.01.2029р. кадастровий № 6810500000:03:002:1089 площею 19,6124 га.

31.08.2017р. між ПАТ “Управління будівництва Хмельницької АЕС” та Славутською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.12.2016 року № 554/2016- р. "Про передачу в оренду земельної ділянки ПАТ "Управління для будівництва Хмельницької АЕС" укладено договір оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. (державна реєстрація якого здійснена 02.11.2017) .

За умовами договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, (далі – земельна ділянка або об’єкт оренди), яка розташована на території Нетішинської міської ради за межами населеного пункту (розділ 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6124 га (кадастровий номер земельної ділянки 6810500000:03:002:1089). На земельній ділянці об’єкти нерухомого майна та інші об’єкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 29 497 694 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду недоліків та інших особливостей, які можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням не має (р. 2 договору).

Договір укладено до 13 січня 2029 року . Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію (розділ 3 договору).

Відповідно до розділу 5 "УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ" земельна ділянка передається в оренду для розробки родовища будівельних пісків "Стариця 2 Західна ділянка". Цільове призначення земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами. Умови збереження стану об’єкта оренди: Орендар зобов’язується не погіршувати корисні властивості орендованої земельної ділянки та в подальшому провести її рекультивацію відповідно до законодавства. Право оренди земельної ділянки не може бути відчужене іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано в заставу.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв’язується у судовому порядку. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню (розділ 6 договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами. Земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди (розділ 14 договору). Договір підписаний представниками.

Розпорядженням ХОДА від 05.10.2017р. № 879/2017-р для ПАТ "УБ ХАЕС" надано дозвіл на розроблення робочого проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий № 6810500000:03:002:1089 площею 19,6124 га.

Право оренди земельної ділянки кадастровий №6810500000:03:002:1089 площею 19,6124 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2017р. (витяг від 09.08.2016р.).

Також у матеріали справи надано кошторис Славутської РДА на 2018 рік, лист ПАТ "УБ ХАЕС" № 1104/07 від 11.01.2017р., № 1104/138 від 28.04.2017р., № 1104/212 від 22.08.2017р. до Нетішинської міської ради з проханням про вирішення питання використання надлишку земляних мас із верхнього рослинного шару, що утворився під час розкриву кар’єру будівельних пісків “Стариця-2”, довідку ПАТ “УБ ХАЕС” від 24.04.2018р. про те, що згідно договору оренди земель державної власності №2 від 32.09.2017р. станом на 24.04.2018року підприємством сплачено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою в сумі 292518,90 грн.; за листопад-грудень 2017 року 145030,38 грн., за січень - лютий 2018 року 147488,52 грн.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.01.2018р. “Щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель” управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснено захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки як об’єкта перевірки, розташованої в межах кадастрового кварталу 6810500000:03:002:1089 на території Нетішинської міської ради Хмельницької області, за межами населених пунктів. Перевіркою встановлено, що земельна ділянка, розташована в межах кадастрового кварталу 6810500000:03:002:1089, знаходиться на території Нетішинської міської ради, Хмельницької області, за межами населених пунктів, площею 15, 00 га. На підставі рішення Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 №18 надана Акціонерному товариству “Управління будівництва Хмельницької АЕС” в тимчасове користування з 30.09.1999 терміном на 16 років для розробки піщаного кар’єру “Стариця-2” та будівництва допоміжних споруд по намиву ліса, в тому числі за рахунок Славутського держлісгоспу, 3,7 га лісів другої групи, земель запасу міської ради, 11,3 га непридатних земель (пісків). Під час перевірки виявлено, що на земельній ділянці наявний кар’єр (затоплений водою), земснаряд, бульдозер, трубопроводи, на момент перевірки видобування піску не проводилось, рекультивація земельної ділянки не проведена, що є порушенням ч.2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до інформації Нетішинської міської ради від 08.12.2017 № 30/01-10-4347/2017 та Хмельницької ОДА від 19.01.2018 №99/11-12- 320/2018, земельна ділянка, яка перебувала в оренді на підставі договору від 30.09.1999р. землекористувачем - ПАТ “УБ ХАЕС” Нетішинській міській раді та Хмельницькій ОДА, як розпоряднику земель промисловості, не передавалась, акт проведення рекультивації, згідно з проектом не затверджувався.

29.01.2018р. державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо використання та рекультивації земельної ділянки, загальною площею 15 га, на якій знаходиться піщаний кар’єр “Стариця-2”. Перевіркою встановлено, що рекультивація вищевказаної земельної ділянки - піщаного кар’єру “Стариця-2”, у повному обсязі не проведена. Перевіркою стану земельної ділянки встановлено, що після відпрацювання кар’єру роботи по технічній рекультивації земельної ділянки проведені не в повному обсязі, а саме переміщення ґрунтового шару із тимчасових відвалів на попередньо сплановану поверхню надводних укосів бортів кар’єру і ділянки допоміжних споруд, з метою утворення визначених Проектом кутів укосів кар’єру, які б забезпечили їх довготривалу стійкість та подальше планування поверхні ґрунтовно - рослинного шару не здійснено. Також не проведено роботи по біологічній рекультивації земельної ділянки - не проведено висадку кущів та засівання багаторічних трав на надводних укосах бортів кар’єру та на площі допоміжних споруд.

12.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом - земельної ділянки на території Нетішинської міської ради, площею 15 га яка використовувалась для розробки кар’єра “Стариця-2”. Під час перевірки складено акт № 14ДК/13/АП/09/01/-18 та встановлено, що рекультивація даної земельної ділянки, в порушення ч. 2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведена.

25.01.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення ПАТ “УБ ХАЕС” ч. 2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. “ж” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України та внесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства.

25.01.2018р. винесено постанову № 14-ДК/007По/08 про накладення адміністративного стягнення, визнано винним керівника ПАТ “УБ ХАЕС” у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 54 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Листом від 22.02.2018р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила Першого заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури про те, що 29.01.2018 року була проведена перевірка Нетішинської міської ради в частині використання та рекультивації земельної ділянки загальною площею 15га, на якій знаходиться піщаний кар’єр “Стариця-2”. Перевіркою встановлено, земельна ділянка загальною площею 15га, відповідно до рішення Хмельницької обласної ради №18 від 11.05.1999 року була надана Акціонерному товариству “Управління будівництва Хмельницької АЕС” в тимчасове користування терміном на 16 років для розробки піщаного кар’єру “Стариця-2” та будівництва допоміжних споруд по намиву піску. На момент перевірки вищезазначена земельна ділянка, загальною площею 15га, на якій знаходиться піщаний кар’єр “Стариця-2” – затоплена водою, а також на ній знаходяться земснаряд та трубопровід. Будь які роботи з видобування піску на момент перевірки не проводилися. Крім того,

рекультивація земельної ділянки загальною площею 15 га, на якій знаходиться піщаний кар’єр “Стариця-2” - не проведена.

Зважаючи на викладене, заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації з вимогою про визнання недійсним договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. (державна реєстрація якого здійснена 02.11.2017).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до чинної редакції п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Так, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому, звертаючись до суду із даним позовом прокурор зазначає, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - додержання законності при передачі земель промисловості державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з раціонального розпорядження землями.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У п. 1 та 3 постанови "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 р. за № 7 (із змінами) Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Відтак, прокурор звертаючись до суду з заявою про вступ у справу, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Враховуючи норми Конституції України, частини 2 статті 4 ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" враховуючи те, що даний спір може стосуватись додержання законності при передачі земель промисловості державної форми власності, а на прокуратуру покладено обов'язок захищати інтереси держави (в т.ч. органу місцевого самоврядування чи інший суб'єкта владних повноважень (ст. 23 Закону України "Про прокуратури"), звернення прокурора з даним позовом є обґрунтованим. Зважаючи на викладене, твердження відповідача про відсутність підстав для представництва інтересів позивача прокурором судом сприймаються критично.

Також судом критично оцінюється твердження відповідача 2 про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки із договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. вбачається, що останній укладено між ПАТ “Управління будівництва Хмельницької АЕС” та Славутською районною державною адміністрацією. Тобто, саме Славутська районна державна адміністрація (яка діяла відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації") є стороною спірного договору, як розпорядник земельної ділянки - об'єкту оренди.

Відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245- VI (далі Закон 5245- VI) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів – сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів – органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме:

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб

Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень визначені статтею 122 ЗКУ.

Саме тому при підготовці справи до судового розгляду за позовами про визнання правочину недійсним суди зобов’язані розглянути питання про залучення до процесу, насамперед, сторін правочину (аналогічна правова позиція викладена в узагальненні Верховного суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом також відзначається, що згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України, землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Статтею 52 Закону України “Про охорону земель” визначено, що рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив.

Пунктом “ж” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства такі порушення - не проведення рекультивації порушених земель.

Згідно з пунктом 28 Положення про надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59, підприємства і громадяни, яким надано гірничий відвід, зобов'язані забезпечувати рекультивацію земельних ділянок, порушених під час користування надрами, для подальшого їх використання у суспільному виробництві.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель.

Згідно із статтями 162, 163 Земельного кодексу України охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Відповідно до статті 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Як вбачається із укладеного відповідачами договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. зміст договору як правочину, останній не суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; сторони, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; даний правочин з оренди землі спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст. 116 ЗК України (в редакції на момент укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

З огляду на таке відповідний договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки, зокрема через недодержання конкурентних засад чи порядку надання в користування надр, лише за умови визнання недійсним рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.

Спірний у справі договір укладений на підставі розпорядження № 554/2016 - р від 05.12.2016р. голови Хмельницької ОДА. Встановивши обставини чинності цього розпорядження, яке не оскаржено зацікавленими особами в судовому порядку, зокрема в даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки такі вимоги є передчасними.

Тому питання щодо власне надання вказаної земельної ділянки в оренду вирішено саме розпорядженням державної адміністрації, яке є чинним на момент вирішення даного спору. А наявність правових підстав для прийняття цього розпорядження, зокрема з урахуванням обставин надання у користування надр із врахуванням положень ст. 66 ЗК України тощо, не є предметом даного спору.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного прокурором та позивачем договору оренди земельної ділянки з огляду на чинність відповідного розпорядження. Втім, позивач не позбавлений права захистити свої права, в разі їх порушення вказаним розпорядженням, у передбачений законом спосіб.

Верховний Суд України в постановах від 06.10.2015р. у справі №21-1306а15, від 30.09.2015р. у справі №911/3396/14, від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, Вищий господарський суд України у постановах від 06.04.2016р. у справі №909/921/15, від 22.03.2016р. у справі №915/36/15, від 18.02.2016р. у справі №918/630/15, від 09.12.2015р. у справі №910/6852/15-г, від 01.12.2015р. у справі №911/5314/14, виклав правову позицію, яка стосується самостійного позову про визнання незаконним та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про передачу земельних ділянок у власність та оренду.

Згідно позицій Верховного Суду України та Вищого господарського суду України не виключається можливість оскарження рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади про передачу земельних ділянок у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що прокурор оскаржує лише договір оренди земельної ділянки. У свою чергу, не виключається можливість оскарження розпорядження Хмельницької облдержадміністрації як акту у поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цього оскаржуваного акту.

Також судом звертається увага на те, що доводи прокурора та позивача стосовно того, що відповідача 1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. “ж” ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України та внесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства – проведення рекультивації земельної ділянки (про що 25.01.2018р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення) , не можуть бути підставою для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди землі, адже відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, відтак, суд при вирішенні даного спору оцінює обставини, що існували саме на час укладення оспорюваного договору, а не факти, що мали місце після вчинення правочину. Так, із наданих прокурором та позивачем протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2018р., постанови № 14-ДК/007По/08 про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2018р. не вбачається, що саме на час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки № 2 від 31.08.2017р. існували обставини не проведення відповідачем 1 рекультивації земельної ділянки – піщаного кар’єру “Стариця-2” за умовами договору від 30.09.1999р.

Також судом враховується, що п.3.4. укладеного договору від 30.09.1999р. на право тимчасового користування землею (загальною площею 0,15 га) передбачено, що орендар зобов’язаний після закінчення терміну користування землями своєчасно і якісно провести їх рекультивацію у відповідності до складеного проекту та передати їх міській раді придатними для використання за цільовим призначенням. Натомість ст. 68 Земельного кодексу (чинного на момент укладення договору від 30.09.1999р.) передбачала, що земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням.

Також в матеріалах справи наявна довідка ПАТ “УБ ХАЕС” від 24.04.2018р. про те, що згідно договору оренди земель державної власності №2 від 32.09.2017р. станом на 24.04.2018року підприємством сплачено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою в сумі 292518,90 грн.; за листопад-грудень 2017 року 145030,38 грн., за січень - лютий 2018 року 147488,52 грн.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених положень та встановлених судом фактів, суд констатує відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р., укладеного між ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" та Славутською районною державною адміністрацією.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Доводи прокурора та позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові належить відмовити.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (м. Хмельницький, майдан Незалежності, ОСОБА_5 код ЄДРПОУ 22985083) до публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (м. Нетішин, вул. Ринкова, 5 код ЄДРПОУ 21339688) до Славутської районної державної адміністрації (вул. Соборності, 7, м. Славута Хмельницька область код ЄДРПОУ 21320045) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Нетішинська міська рада Хмельницької області, (м. Нетішин, вул. Шевченка, 1 код ЄДРПОУ 25939741) про визнання недійсним договору оренди земель державної власності №2 від 31.08.2017р. (державна реєстрація якого здійснена 02.11.2017, індексний номер 37949831) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.08.18р.

Cуддя М.Є. Муха

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, майдан Незалежності ОСОБА_5), 3 - відповідачу 1 (вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100), 4 - відповідачу 2 (вул. Соборності, 7, м. Славута Хмельницька область 30000), 5 - прокуратура Хмельницької області (м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3).