Рішення № 75744123, 13.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.2017р. Справа №905/633/17

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 23336748

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 3545569

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 37793554

про визнання недійсним договору уступки права вимоги

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бондаренко Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мирутенко О.М. - гол. юрисконс.

від відповідача 1: Сидюк Г.А. - нач. юр. від.

від відповідача 2: Сидюк Г.А. - нач. юр. від.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь про визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного 17.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» набуло всіх прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» щодо вимоги від Департаменту міського майна Маріупольської міської ради повернення грошових коштів.

Ухвалою суду від 21.03.2017р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/633/17 (суддя Мальцев М.Ю.).

13.05.2017р., у зв'язку із відрахуванням зі штату судді Мальцева М.Ю., здійснено повторний автоматичний розподіл справи, внаслідок чого її передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на виконанні у державній виконавчій службі перебувають численні виконавчі листи окружних судів на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про примусове виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», за якими усі кошти та майно боржника заарештовані. З огляду на наведене, позивач вважає, що укладання відповідачами спірного договору спрямоване на умисне ухилення від виконання відповідачем 1 рішень судів, які набрали законної сили. Такі дії відповідачів, за твердженням позивача, є протизаконними і суперечать інтересам держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя.

Відповідач 1 будь-яких пояснень по суті спору не представив, відзиву на позовну заяву не надав.

14.06.2017р. на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву, який не скріплений електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З огляду на приписи вказаного нормативно-правового акту, відзив відповідача 2 не відповідає вимогам зазначених норм закону (не скріплений електронним цифровим підписом), а тому таке звернення не підлягає оцінці судом в порядку господарського процесуального судочинства.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом постанови №9 від 06.11.2009р. пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним позивачем повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного 17.10.2016р. між відповідачами, в обґрунтування позовної заяви позивач надав до матеріалів справи постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя:

- заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період березень-червень 2014 року (включно) в сумі 64654,15 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2015р., виконавчий лист №808/8311/14 від 16.04.2015р., виконавче провадження №47427956);

- 46499,54 грн витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.03.2014р. по 30.06.2014р. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2015р., виконавчий лист №808/8312/14 від 27.02.2015р., виконавче провадження №46824058);

- заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р. в сумі 38361,04 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2015р., виконавчий лист №808/7793/14 від 12.02.2015р., виконавче провадження №46727029);

- витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з липня по вересень 2014 року, у розмірі 52778,33 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2015р., виконавчий лист №808/7887/14 від 27.02.2015р., виконавче провадження №46824013);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком №1, за період 01.10.2014р. по 31.12.2014р. у сумі 41870,19 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2015р., виконавчий лист №805/905/15-а від 12.05.2015р., виконавче провадження №48528249);

- заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. у розмірі 39706,69 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2015р., виконавчий лист №805/1734/15-а від 18.08.2015р., виконавче провадження №48629465);

- заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 39407,67 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2015р., виконавчий лист №805/906/15-а від 12.06.2015р., виконавче провадження №48022489);

- заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. у розмірі 53495,20 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2015р., виконавчий лист №805/1729/15-а від 10.07.2015р., виконавче провадження №48280068);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. у розмірі 50070,70 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015р., виконавчий лист №805/3106/15-а від 02.10.2015р., виконавче провадження №49124361);

- заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 41163,45 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015р., виконавчий лист №805/3107/15-а від 13.10.2015р., виконавче провадження №49124381).

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за липень-серпень 2015 року в розмірі 27828,15 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2015р., виконавчий лист №805/4029/15-а від 02.11.2015р., виконавче провадження №49356306);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 за період липень-серпень 2015 року в сумі 34066,88 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2015р., виконавчий лист №805/4034/15-а від 25.11.2015р., виконавче провадження №49584148);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період з 01.11 2016р. по 31.12.2016р. в сумі 24201,48 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2017р., виконавчий лист №805/477/17-а від 27.04.2017р., виконавче провадження №53928681);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 250322,84 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2017р., виконавчий лист №805/947/17-а від 19.04.2017р., виконавче провадження №53895654);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та за списком №2, за період з липня 2016 року по серпень 2016 року в розмірі 66651,16 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2017р., виконавчий лист №805/4908/16-а від 27.02.2017р., виконавче провадження №53563511);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з вересня 2015 року по червень 2016 року та за період з вересня 2016 року по жовтень 2016 року в розмірі 165025,38 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2017р., виконавчий лист №805/956/17-а від 10.04.2017р., виконавче провадження №53820264).

Також, на підтвердження своєї правової позиції позивач надав картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 (період розрахунку з 01.01.2004р. по 30.05.2017р.) та за списком №2 (період розрахунку з 01.01.2004р. по 30.05.2017р.).

Одночасно, в обґрунтування позовних вимог позивачем представлено до матеріалів справи копії рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р., прийнятих у справі №905/1290/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про стягнення 7964971 грн.

Вказані документи роздруковані позивачем з Єдиного державного реєстру судових рішень.

За приписами ч.ч.1-2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до реєстру (ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

За таких обставин, приймаючи до уваги наведені приписи Закону України «Про доступ до судових рішень», зважаючи на те, що Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя не було безпосереднім учасником розгляду справи №905/1290/16, а відтак не має змоги надати будь-які інші примірники відповідних судових актів, суд приймає до уваги при розгляді цієї справи наведені рішення та постанову, що роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім іншого, до матеріалів справи позивачем представлено постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя:

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за липень-серпень 2015 року в розмірі 27828,15 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/4029/15-а від 02.11.2015р., виконавче провадження №52239946);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 за період липень-серпень 2015 року в сумі 34066,88 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/4034/15-а від 25.11.2015р., виконавче провадження №52239974);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком №1, за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. в сумі 41870,19 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/905/15-а від 12.05.2015р., виконавче провадження №52239987);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.04.2015р. по 30.06.2015р. у розмірі 50070,70 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/3106/15-а від 02.10.2015р., виконавче провадження №52239938);

- витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з липня по вересень 2014 року, у розмірі 52778,33 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №808/7887/14 від 27.02.2015р., виконавче провадження №52240023);

- заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 45807,22 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/15648/13-а від 20.04.2015р., виконавче провадження №52240002);

- заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період березень-червень 2014 року (включно) в сумі 64654,15 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №808/8311/14 від 16.04.2015р., виконавче провадження №52240007);

- заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 39407,67 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/906/15-а від 12.06.2015р., виконавче провадження №52239998);

- заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. у розмірі 53495,20 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/1729/15-а від 10.07.2015р., виконавче провадження №52239991);

- заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 41163,45 грн (постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р., виконавчий лист №805/3107/15-а від 13.10.2015р., виконавче провадження №52239953).

Проте, вказані постанови не засвідчені в порядку, встановленому п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), Тобто, не містять відмітки «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, внаслідок чого не відповідають вимогам господарського процесуального законодавства щодо належності і допустимості доказів та не приймаються судом до уваги.

Примірник оскаржуваного договору позивачем до матеріалів справи наданий не був.

У позовній заяві Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя зазначало про неможливість надання договору уступки права вимоги, укладеного 17.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», з огляду на те, що позивач не є його стороною.

Ухвалами суду від 16.05.2017р., 14.06.2017р. відповідачі були зобов'язані надати копію (для долучення до матеріалів справи) та оригінал (для огляду) договору уступки права вимоги, укладеного відповідачами 17.10.2016р.

Як зазначалось, 14.06.2017р. на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача 2, серед додатків до якого була копія спірного договору.

Проте, як і відзив, така копія не засвідчена належним чином (не скріплена електронним цифровим підписом), внаслідок чого не підлягає оцінці судом в порядку господарського процесуального судочинства.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1290/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про стягнення 7964971 грн позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 7964971 грн, вирішено питання щодо розподілу та стягнення до Державного бюджету України судового збору.

Згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. у цій справі рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради про стягнення грошових коштів в сумі 4096190,20 грн та розподілу судових витрат. В скасованій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» про стягнення грошових коштів у сумі 4096190,20 грн - відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1290/16 - залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

При розгляді наведеної справи судами встановлено наступне:

- укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» (покупець) та Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (продавець) договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р., предметом якого була окремо стояча трьохповерхова нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 17/25, вартістю 3868780,80 грн;

- перерахування покупцем на користь продавця на виконання договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р. 3868780,80 грн;

- прийняття рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2014р. у справі 905/3512/13, яким договір купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р. розірвано, зобов'язано покупця повернути до комунальної власності предмет договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р.;

- виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2014р. у справі 905/3512/13 в частині повернення предмета договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р. (акт державного виконавця від 14.07.2015р.);

- наявність підстав для грошової компенсації витрат покупця, які він зазнав у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу №1357 від 31.08.2010р., в сумі 3868780,80 грн (з урахуванням змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р.).

Крім того, згідно з наведеною постановою, ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.11.2016р. здійснено заміну позивача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», з огляду на укладання між ними договору відступлення права вимоги.

Виходячи з того, що факт укладання договору відступлення права вимоги не заперечується відповідачами, як безпосередніми учасниками його укладання, зважаючи на те, що наявність обставин його підписання стала підставою для прийняття судом апеляційної інстанції процесуального рішення про заміну позивача у справі №905/1290/16, при розгляді цієї справи, суд виходить з того, що договір уступки права вимоги від 17.10.2016р. є таким, що відбувся (за відсутності можливості дослідження безпосередньо договору, який не наданий до матеріалів справи а ні в оригіналі, а ні в належним чином засвідченій копії).

На переконання позивача, укладання відповідачами спірного договору порушує права Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, оскільки за рахунок виконання Департаментом міського майна Маріупольської міської ради рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1290/16 (з урахуванням змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р.) є можливим виконання судових рішень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на користь фонду заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій.

Проте, позивачем не доведено в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, що зміст укладеного відповідачами правочину суперечить законодавству або моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тощо.

Представлені Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя в обґрунтування своєї правової позиції докази свідчать лише про наявність невиконаних зобов'язань відповідача 1 перед позивачем, проте, не доводять наявність дефектів елементів спірного правочину: дефектів (незаконності) змісту правочину; дефектів (недотримання) форми; дефектів суб'єктного складу; дефектів волі - невідповідності волі та волевиявлення.

Твердження позивача про те, що відступлення права вимоги було здійснено не за дійсною вимогою, оскільки договір підписано 17.10.2016р., а постанову Донецького апеляційного господарського суду було прийнято лише 16.01.2017р., не заслуговують на увагу, виходячи з наступного:

За змістом ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відтак, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розглядуваному випадку предметом договору є не сам борг Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, що виник на підставі договору між ним та первісним кредитором, а право цього кредитора вимагати компенсацію вартості майна, право на яку виникло через обов'язок повернути майно. Тобто, предметом договору є передання права вимоги не за рішенням суду або договором купівлі-продажу, а внаслідок розірвання відповідного договору та обов'язку повернути майно.

Наведене вбачається зі змісту рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1290/16 (з урахуванням змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р.), яким підтверджено право вимоги до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради щодо повернення грошових коштів, що були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» за відповідну нерухомість в сумі 3868780,80 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» про визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного 17.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» набуло всіх прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» щодо вимоги від Департаменту міського майна Маріупольської міської ради повернення грошових коштів, підлягають залишенню без задоволення.

Заява №8469/11 від 13.03.2017р. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», які можуть перебувати на будь-яких його рахунках в сумі 3272677 грн, залишається судом без задоволення, з огляду на наступне:

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові суми відповідача заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви №8469/11 від 13.03.2017р. позивач посилається на те, що кошти, які стягнуті за рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1290/16 (з урахуванням змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017р.) на користь відповідача 2, фактично належать відповідачу 1, внаслідок чого, за наявності сумнівів у дійсності спірного правочину, можуть виникнути обставини безпідставного розпорядження цими коштами неналежною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс».

Проте, за висновками суду, обставини, з якими Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя пов'язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову по справі, не свідчать про наміри відповідачів ухилитися від виконання зобов'язань, які виникли по відношенню до позивача.

Тобто, позивачем не доведено допустимими доказами, що невжиття визначених Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя заходів до забезпечення позову по справі №905/633/17 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по справі.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст постанови №16 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», а також висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, заява №8469/11 від 13.03.2017р. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.

Клопотання №9594/08 від 13.07.2017р. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про відмову від позову не розглядається судом як таке, що надійшло на електронну адресу суду без проставляння електронного цифрового підпису.

Окрім того, така заява не містить посилань позивача на обізнаність з процесуальними наслідками відмови від позову.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», м.Маріуполь про визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного 17.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс», за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Наір-Сервіс» набуло всіх прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» щодо вимоги від Департаменту міського майна Маріупольської міської ради повернення грошових коштів.

У судовому засіданні 13.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.07.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця