Рішення № 75744071, 02.08.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018м. ДніпроСправа № 904/1729/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" (04071, м.Київ, вул. Костянтинівська 2А)

до Сільськогосподарського приватного підприємства "БІЛЕ ОЗЕРО" (49040, м.Дніпро, пр-т Праці буд.2Т, офіс 25)

про стягнення заборгованості в розмірі 118842,26 грн.

та за зустрічним позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Біле озеро" (49040, Дніпропетровська обл. м. Дніпро просп. Праці, буд. 2Т, ОФ. 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агромаркет" (04071, м. Київ вул. Костянтинівська, буд. 2А)

про визнання недійсним договору поставки за №21/03/2017-БО від 21.03.2017р.

Представники:

від позивача за первісним позовом: не з'явився

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_1, дов. б/н від 18.04.2018 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з первісною позовною заявою до Сільськогосподарського приватного підприємства "БІЛЕ ОЗЕРО" про стягнення основного боргу в розмірі 98458,67 грн., пені в розмірі 13872,91 грн., 3% річних в сумі 1369,73 грн. інфляційних втрат в сумі 5140,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №21/03/2017-БО від 21.03.2017 року в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.

Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО" 31.05.2018р. надало до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву від 29.05.2018р. у якому зазначає про те, що датою поставки товару є дата приймання товару, зазначена в акті приймання-передачі товару, оригінал якого зобов'язаний надати саме постачальник, проте позивачем акт приймання-передачі не надавався. Поставка товару фактично не відбулася, що свідчить про порушення позивачем своїх зобов'язань. ТОВ "Сервіс-Агромаркет" не надало жодного належного доказу передачі товару саме СПП "Біле озеро" та отримання цього товару останнім, як це визначено умовами договору. Аналогічну позицію викладено у постанові ВГСУ від 16.08.2016р. у справі №902/2/16 - "як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять акта передачі-приймання послуг на підтвердження факту надання послуг за договором". У зв'язку з невиконанням Позивачем своїх зобов'язань за Договором, відповідач не повинен сплачувати пеню та відсотки, які просять стягнути позивач, а звернення до суду за захистом своїх прав є передчасним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" надало 19.06.2018р. до господарського суду відповідь на відзив від 19.06.2018р. у якому зазначає про те, що сторони домовились вважати належним чином уповноваженими представниками сторін з питань погодження цін, кількості та асортименту (номенклатури) товару, термінів та умов поставки, строків оплати товару, що підписують від імені сторін специфікації(видаткові накладні) та інші документи за договором, що є невід'ємною частиною договору. У матеріалах справи відстуні докази того, що згідно з договором №21/03/2017 - БО відповідач не прийняв або повернув позивачу поставлений товар і відсутні будь-які претензії щодо виконання умов договору поставки та здійснив повну оплату за специфікацією №1. Відпоідно до норм та положень Податкового законодавства України позивач зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та надав можливість відповідачу включити до податкового кредиту ПДВ у розмірі 63 869,10грн. Відповідачем не було здійснено дій щодо сторнування наданого позивачем податкового кредиту на суму 63 869,10грн. Позивач своєчасно та у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки №21/03/2017-БО від 21.03.2017р.

Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО" звернулось 31.05.2018р. до господарського суду з зустрічною позовною заявою від 29.05.2018р., в якій просить визнати недійсним договір поставки за №21/03/2017-БО від 21.03.2017р., укладений між ТОВ "Сервіс-Агромаркет" та Сільськогосподарським приватним підприємством "БІЛЕ ОЗЕРО".

Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО" надало до суду пояснення від 23.07.2018р. в якому повідомляє, що журнал видачі довіреностей на їхньому підприємстві не ведеться. Наразі підприємством готується претензія до ТОВ Сервіс- Агромаркет" та у випадку не задоволення цієї претензії буде пред'явлений відповідний позов щодо стягнення 30% сплаченої передплати Сільськогосподарським приватним підприємством "БІЛЕ ОЗЕРО" за товар. ОСОБА_2 на їхньому підприємстві не працює.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агромаркет» та Сількогосподарським приватним підприємством БІЛЕ ОЗЕРО» 21 березня 2017р. було укладено Договір поставки № 21/03/2017-БО.

Згідно п.п. 1.1., 1.3. розділу 1 вищезазначеного Договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію для сільгоспвиробництва відповідно до умов договору, а покупець, зобов'язаний прийняти такий товар та оплатити його на встановлених даним Договором умовах. Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) Товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) Товару, поставленого окремими партіями за всіма Специфікаціями відповідно до умов Договору на протязі його дії.

Відповідно товар постачається на умовах DDP у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено специфікацією. Конкретна адреса передачу товару покупцю (місце поставки) зазначається у специфікації. Строк поставки: Постачальник зобов'язаний поставити товар за відповідною специфікацією протягом п'яти календарних днів з дати внесення покупцем попередньої оплати (авансу) згідно пункту 4.3.1 або п. 4.4.1 договору, якщо інше не передбачено специфікацією. Дострокова поставка товару постачальником допускається виключно за згодою сторін. (пункт 3.1 розділу 3 вищевказаного договору)

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 вищевказаного Договору зазначено, що право власності та усі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної та акту прийому-передачі товару (дата підписання покупцем видаткової накладної повинна співпадати з датою фактичного отримання товару покупцем за актом прийому-передачі товару; у випадку, якщо дата підписання покупцем видаткової накладної не співпадає з датою підписання покупцем акта прийому-передачі товару, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару).

У разі коли ціна (вартість) товару не має еквіваленту у іноземній валюті у відповідній специфікації, то якщо інше не визначено сторонами у специфікація, оплата товару за специфікацією здійснюється покупцем у наступному порядку 4.4.1 Оплата у розмірі 30% ціни (вартості товару) передбаченої у відповідній специфікації, здійснюється на умовах попередньої оплати (авансу) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з дати отримання покупцем наданого постачальником рахунку на оплату.

Постачальник зобов'язаний виставити та надати покупцю рахунок в день підписання сторонами відповідної специфікації.

Пункт 4.4.2 вищевказаного договору зазначає, що оплата решти 70 % ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній специфікації здійснюється на умовах відстрочення шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строк/термін, визначений сторонами у відповідній специфікації.

У разі прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п. 4.3.2 або п. 4.4.2 Договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (пункт 9.4 розділу 9 вищевказаного договору).

Згідно пункту 10.3 розділу 10 вищевказаного договору сторони домовились вважати належним чином уповноваженими представниками сторін з питань погодження цін, кількості, асортименту (номенклатури) - товару термінів та умов поставки, строків оплати товару, осіб, що підписують від імені сторін специфікації (видаткові накладні) та інші документи за цим договором, що є невід'ємною частиною договору. Постачальник підтверджує, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного в Україні законодавства та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів, погоджень, ліцензій тощо) та укладання й виконання ним цього договору не суперечить цілям діяльності постачальника, положенням його установчих документів чи інших локальних актів, а також, що представник постачальника, що підписує цей договір та будь-які додатки до договору, має усі необхідні повноваження. У випадку невідповідності положень цього договору дійсності - постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання від покупця відповідної вимоги зобов'язаний відшкодувати покупцю усі збитки у повному обсязі. Постачальник підтверджує, що він ознайомлений з положеннями статуту покупця в чинній редакції.

На підтвердження поставки товару позивачем було надано наступні видаткові накладні : №617 від 06.04.2017 року на суму 242559,36 грн.; - № 1397 від 22.05 2017 року на суму 92945,16 грн.; № 1661 від 07.06 17 на суму 3593,88 грн.; -№2019 від 21.08.2017 року на суму 44116,20 грн.

Крім того, позивачем в підтвердження оплати за специфікацією №1 за поставлений товар відповідачем надано наступні платіжні доручення: Платіжне доручення № НОМЕР_1 від 04.04.2017 року на суму 72767,81грн.; платіжним дорученням від 30.03.2017 року на суму 62825,88грн.; платіжним дорученням №9 від 01.11.2017 року на суму 106 965,67 грн., Крім того позивачем в підтвердження оплати відповідачем за поставлений товар по специфікації №2,3,4 в розмірі 30% (передплати) надано платіжні доручення -№3001558129 від 18.05.2017р. на суму 27883,55грн.; №3001558304 від 07.06.2017 року на суму 1078,16 грн.; - №3001559158 віл 23.08.2017 року на сум) 13 234.86 грн.

Позивач вважає, що остаточний розрахунок за поставлений Товар за Специфікаціями № 2, З (кінцева дата оплати 15 жовтня 2017 року) та № 4 ( кінцева дата оплати 01 грудня 201 7 року) відповідачем не здійснено. Отже, на момент звернення до суду, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 118842,26 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 98458,67 грн., пені в розмірі 13872,91 грн., 3% річних в сумі 1369,73 грн. інфляційних втрат в сумі 5140,95 грн.

Вимоги до оформлення первинних документів зазначено в ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відтак, статтею 1 вищеназваного Закону встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, виходячи з положень ч.2 вищезазначеної статті первинні документи можуть бути складені у паперовій формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документу (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи вищезазначені накладні, судом з'ясовано, що спір щодо стягнення заборгованості існує тільки стосовно видаткових накладних №1397, №1661, №2019. Стосовно видаткової накладної №617 спір відсутній (поставка за зазначеною накладною повністю оплачена, господарська операція відповідачем визнається).

При цьому у видатковій накладній №617 зазначено посаду, ПІБ особи покупця (відповідач у справі) та вчинено її особистий підпис що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В цей же час, видаткові накладні №1397, №1661, №2019 не дають змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з огляду на відсутність посади, ПІБ такої особи. За такого не можливо встановити на чию користь відбулось виконання зобов’язання щодо поставки товару, тобто неможливо встановити чи прийнято виконання належним кредитором.

Із положень ч. 2 ст. 527 ЦК України випливає, що боржник має право вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Так, відповідно до п. 3.2 Договору на кожну поставлену партію Товару Постачальник зобов’язаний надати такі документи: Рахунок (якщо оригінал не був переданий Покупцю раніше), видаткову накладну, сертифікат на насіння України (якщо поставці підлягає насіння), сертифікат якості/підтвердження відповідності, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару та інші документи відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору.

Згідно з п.3.3. Договору датою поставки є дата фактичного отримання Покупцем Товару у місці поставки, що підтверджується підписанням Покупцем видаткової накладної та акту прийому-передачі Товару (дата підписання Покупцем видаткової накладної повинна співпадати з датою фактичного отримання Товару Покупцем за актом прийому-передачі товару; у випадку, якщо дата підписання Покупцем видаткової накладної не співпадає за датою підписання Покупцем акта прийому-передачі Товару, датою поставки Товару, вважається дата підписання Покупцем акту прийому передачі Товару).

Крім того, п.5.1 Договору передбачає, що приймання Товару по кількості та якості упаковки (окрім прихованих недоліків) здійснюється Покупцем у момент прийому Товару у місці поставки та підтверджується підписанням Покупцем акту прийому-передачі Товару.

Також відповідно до п. 7.2 Договору разом із Товаром Постачальник зобов’язаний надати Покупцю оригінали документів (рахунок, видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, акт прийому-передачі Товару, залізничні накладні у випадку доставки товару залізничним транспортом і т.п.) та інші документи відповідно до законодавства України та цього Договору, оформлені державною мовою, і відповідно до вимог законодавства України.

Як зазначалось вище, оформлені позивачем видаткові накладні №1397 від 22 травня 2017р., №161 від 07 червня 2017р. та №2019 від 21 серпня 2017р. не відповідають вимогам законодавства.

Факт поставки крім видаткових накладних повинен підтверджуватись актом приймання-передачі (п. 3.3 договору). Однак, позиваче акт приймання-передачі товару не надавав.

В порушення вимог ч. 2 ст. 80 ГПК України, Позивачем разом з позовною заявою не надано (а судом проігноровано) документів, що мали б підтверджувати виконання ним всіх обов’язків за договором поставки – передання Відповідачу в день поставки акту прийому-передачі Товару рахунку, специфікацій, сертифікату на насіння України (якщо поставці підлягає насіння) або інший документ, що посвідчує якість Товару, товарно-супровідної накладної, а також надіслання Відповідачу письмового повідомлення не менш ніж за 1 (одну добу) до дати поставки Товару (п. 6.1.1). З огляду на вищезазначене, Позивач при поданні позовної заяви не надав необхідних належних та допустимих доказів, що підтверджували б виконання ним всіх зобов’язань за Договором: передання усіх документів Відповідачу, передання яких є обов’язком для Відповідача, згідно Договору, передання Товару належної кількості та якості, що мало б підтверджуватись підписаними актами прийому-передачі Товару тощо.

Також, ряд недоліків містять і інші додатки до Договору.

Додаток від 06.06.2017 року №3 містить печатку іншого підприємства (ТОВ «Приват-Агро-Білозір’я» (код ЄДРПОУ - 36598317), в той час як відповідачем є СПП «Біле Озеро»(код ЄДРПОУ - 32546815).

Відповідно ж до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Вищезазначене свідчить про необґрунтованість позовних вимог в зв’язку з недоведеністю належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи специфікації (додаток) №1,2,3,4 в графі "Умови та місце поставки" зазначено - вул. Шевченка, 2, с. Яблунівка, Лисячанський р-н, Черкаської обл., тобто товар поставлявся позивачем.

Щодо вимог за зустрічним позовом стосовно визнання договору поставки за №21/03/2017-БО від 21.03.2017р. недійсним, необхідно зазначити наступне:

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що органом управління товариства згідно п. 11.1. Статуту є: вищий орган - Загальні збори учасників та виконавчий орган -Директор. Відповідно до умов Договору, між сторонами укладено правочин на суму 383214,6 грн.

Договір зі сторони СПП «Біле Озеро» підписано діючим на той час директором ОСОБА_3

В той же час, відповідно до п.п. 11.3.5.4. п. 1 1.3.5 Статуту « 11.3.5. Директор вправі:

1 1.3.5.4 Самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди, тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями ( у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) на суму, що не перевищує 50000,00 гри. (п'ятдесят тисяч гривень);»

Як зазначив позивач по зустрічному позову у СПП "Біле Озеро" всупереч вимогам Статуту, було відсутнє рішення Загальних зборів учасників про укладення директором Договору. Крім того, загальні збори учасників не здійснювали будь-яких дій, які б свідчили про схвалення ними спірного правочину.

Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права.

Як вбачається з матеріалів справи договір поставки від 21.03.2017р. №21/03/2017-БО виконувався сторони у справі, про що свідчить поставлений та оплачений по видатковій накладній №617 від 06.04.2017р. на суМу 242 559, 36грн., також по специфікаціям №2,3,4 в розмірі 30% було сплачено авансову частину, що підтверджується платіжними дорученнями №3001558129 ваівд 18.05.2017р. на суму 27883,55грн.; №3001558304 від 07.04.2017р. на суму 1078,16грн.; №3001559158 від 23.08.2017р. на суму 13234,86грн.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013р. припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

З огляду на викладене у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору поставки за №21/03/2017-БО від 21.03.2017р. недійсним необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції» звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ", а за зустрічним позовом на Сільськогосподарське приватне підприємство "БІЛЕ ОЗЕРО".

Керуючись ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод»,ст., ст.55, 124,129 Конституції України, ст.ст. 129, 233, 238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

По первісному позову:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" до Сільськогосподарського приватного підприємства "БІЛЕ ОЗЕРО" про стягнення основного боргу в розмірі 98458,67 грн., пені в розмірі 13872,91 грн., 3% річних в сумі 1369,73 грн. інфляційних втрат в сумі 5140,95 грн. - відмовити.

По зустрічному позову:

В задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського приватного підприємства "БІЛЕ ОЗЕРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" про визнання недійсним договору поставки за №21/03/2017-БО від 21.03.2017р. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.08.2018

Суддя ОСОБА_4